Про бюджет, карантин та "втрату 5 млрд на ПДВ": інтерв'ю з головою податкової Верлановим
Карантин вдарив по економіці всього світу, не стала виключенням і Україна. Найбільше впали надходження від ренти на газ та акцизного податку з електроенергії.
Про те, як податкова виконуватиме бюджет в такій ситуації, а також чи діють в Україні схеми маніпуляцій із ПДВ, в інтерв'ю OBOZREVATEL розповів голова Державної податкової служби (ДПС) Сергій Верланов.
– Пане Сергію, останнім часом багато розмов щодо невиконання податковою та митницею плану з наповнення бюджету. За даними Мінфіну, у березні податкові надходження були на 5,8% менші від плану, але водночас на 8,1% вищі за минулорічний показник. Як ви самі оцінюєте цей результат?
– Ми всі з вами живемо не у вакуумі. У березні трапилися ті події, які визначають на сьогодні життя всього світу. Зокрема, в Україні 12 березня було введено карантин. Потім було декілька хвиль посилення карантинних заходів. Все це, звісно, позначилося на економіці країни. Вона, природно, сповільнилася. Через це спостерігається падіння надходжень до державного бюджету в усьому світі.
Ми спілкуємося з країнами ЄС, Міжнародною організацією платників податків, з Організацією економічного співробітництва та розвитку. Багато країн закриває квартал в середині або кінці квітня, але приклад тих держав, щодо яких уже є статистика, наприклад, Литви, свідчить про те, що в березні в них недовиконання податкових надходжень становило 15%. У нас же – 5,8%. Найбільші статті недовиконання й щодо березня, і щодо першому кварталу є традиційними – це рента на газ, акцизний податок з електроенергії.
Якщо говорити про квартал, то ДПС виконала індикатив Мінфіну на 95%. Ці 5% становлять 6,5 млрд грн, з яких 5,5 млрд грн – це рента на газ. Вона розраховується дуже просто: із ціни на газ, із обсягу видобування та зі ставки оподаткування. Коли у цьому рівнянні дві змінні (а саме ціна на газ і обсяги видобування) абсолютно не відповідають запланованим показникам з тих чи інших причин, то виконати це неможливо. Це математика. Те саме стосується і ринку електроенергії: ми бачимо невиконання приблизно 1,1 млрд грн, у зв’язку з тим, що розрахунки, які закладені в бюджет, не врахували зміну моделі ринку електроенергії. Все інше було виконано й перевиконано, як ми й обіцяли.
Щодо всіх податків, які є чутливими до адміністрування, є величезний прогрес. Якщо говорити мовою цифр, ми бачимо, що попри сповільнення економіки податок на додану вартість за квартал було виконано, а сальдо ПДВ, як порівняти з попереднім роком, зросло на 60%. Те саме можна сказати й про акцизну групу. Спирт, лікеро-горілчані вироби, тютюн: ці галузі виходять з тіні, що позначається на надходженнях акцизного податку.
Загалом податкова працює в рази краще, ніж торік. Це, відчуває і бізнес, і бюджет. Оскільки перебоїв із фінансуванням видатків державного бюджету у першому кварталі не було. Це факт, який ніхто не може заперечити. Але, з іншого боку, усі ті, хто причетні до нечесних схем, пов’язаних і з ПДВ, і з спиртом, і з лікеро-горілчаними виробами, вони вже в паніці, бо ми викорінюємо джерела їхніх надстатків. У них ще залишаються кошти на фінансування медіаатак, але, упевнений, це ненадовго, адже боротьба із подібними схемами лише посилюватиметься.
– Чи вдасться взагалі виконати бюджет? Як буде переглянуто план із надходжень до кінця року, за які відповідає податкова ?
– Відповідно до ситуації, яка склалася, урядом і Міністерством економіки було зроблено новий макропрогноз. І цей макропрогноз відповідає світовим тенденціям: ми бачили, як протягом березня декілька разів змінювали свій прогноз Cвітовий банк, МВФ, ОЕСР. В Україні замість зростання 3,7% прогнозується падіння ВВП на 3,9%. Це означає скорочення дохідної частини, яка рахується відповідно до валового внутрішнього продукту, оскільки податки оподатковують економіку, вони не існують у відриві від неї. Тому було переглянуто й дохідну частину. Питання реакції економіки на карантин в Україні та в усьому світі є відкритим. А завдання податкової полягає в тому, щоб якісно адмініструвати оподаткування тої частини економіки, яка працює сьогодні. Звісно, наше бачення резонує з позицією Кабміну та прем’єр-міністра про те, що нині економіка країни перебуває в новій реальності й потрібно перезапускати процеси в країні, з яких збираються податки.
– Раніше було ухвалено низку змін до Податкового кодексу України. Як так звані антикризові закони можуть полегшити життя бізнесу? Яким буде механізм практичної реалізації цих змін?
– Наразі ухвалено два пакети антикризових змін до профільного законодавства, до Податкового кодексу. Ми їх оцінюємо позитивно. У своїх інформаційних листах ДПС оперативно, лише протягом кількох днів після їхнього ухвалення, надала чіткі роз’яснення, зокрема й щодо справді складних для тлумачення норм. Унаслідок ухвалених змін було звільнено від сплати ПДВ виробників критичних товарів та матеріалів, які необхідні для боротьби з COVID-19, як-от масок, медичного обладнання, дезінфекторів тощо, а також ФОПів від ЄСВ. Крім того, змінами до Податкового кодексу було запроваджено мораторій на перевірки.
Усі ці заходи підтримують економіку в межах реальних можливостей держави, і це дуже важливо. Ми плідно співпрацюємо з Офісом президента, з Кабінетом міністрів, з профільним комітетом Верховної Ради в рамках обговорення тих чи інших ідей з підтримки як бізнесу, так і населення, що найбільше страждає від кризи. Тому коли будуть ухвалюватися наступні антикризові пакети, податкова, звісно ж, братиме участь у цих процесах.
– Ексміністр фінансів Уманський в інтерв’ю "Лівому берегу" звинуватив податкову в тому, що бюджет унаслідок маніпуляцій з ПДВ щомісячно недоотримує майже 5 млрд грн. Що ви можете відповісти на ці закиди?
– Коли в податкову прийшла нова команда й розпочалася реформа, то було декілька речей, яким ми приділили особливу увагу. Система адміністрування податку на додану вартість та його автоматичного відшкодування була першою з них. Різке зростання надходжень ПДВ розпочалося з першого місяця роботи новоствореної ДПС і становило в середньому 20% рік до року. Про це ми повідомляли щомісяця. Всі знають про системну роботу податкової над оновленням команди у відповідному департаменті і над покращенням критеріїв, передбачених постановою Кабміну №1165, які надають можливості ДПС як цивільному органу ефективно боротись із злочинними схемами. Фактично це виключно інтелектуальна робота, яка забезпечила додаткові надходження в державний бюджет, а саме понад 15 млрд грн за цей період тільки за податком на додану вартість.
Згадані шахрайства з ПДВ, а саме повторні використання документів, підміна товарних позицій та інші подібні схеми фактично зникли. На сьогодні ми ведемо точкову боротьбу із намаганнями певних регіональних груп зареєструвати якісь ризикові податкові накладні. Але все це припиняється. Система зараз працює на зовсім іншому рівні. Про промислові масштаби маніпуляцій з ПДВ, які мали місце в минулому, вже давно не йдеться.
Усі звинувачення базуються виключно на вкидах неперевіреної інформації третіми особами, які і є, найімовірніше, тими ділками, що десятиліттями годувалися на шахрайських схемах. Ці матеріали давно перебувають в полі зору правоохоронних органів і, мабуть, вже декілька разів були перевірені. А ось те, що подібне інформаційне сміття став ретранслювати тоді ще чинний міністр фінансів, справді стало сюрпризом для багатьох. І найкращою оцінкою якості цих "доказів" стало негайне усунення пана Уманського із обійманої посади.
Втім, ця тема штучно роздмухується з метою дестабілізувати фінансову та політичну ситуацію в державі в інтересах певних сил. Це неприємно, хоча спростовувати безпідставні звинувачення, що ґрунтуються на набраних на комп’ютері табличках без підписів та печаток, мені здається безглуздим. Але є й хороша новина. Паном Уманським, як мені відомо з преси, було скеровано певні матеріали до СБУ та Генеральної прокуратури. Отже, ця особа набула процесуального статусу заявника, і я особисто зацікавлений у якнайшвидшому розслідуванні, за результатами якого ті чи інші люди можуть свій процесуальний статус змінити. А громадськості одразу стане зрозуміло – хто й коли шахраював із ПДВ насправді, а хто ці схеми припинив.
– Як відрізняється податкова сьогодні від податкової в серпні минулого року, коли ви щойно розпочали роботу? Що, власне, вдалося змінити на краще за цей період, а що – ні?
Як я вже раніше згадував, найважливіше те, що податкова стала працювати згідно із законом. Вона почала виконувати ті завдання, ті обов’язки, які передбачені Податковим кодексом. ДПС почала якісно адмініструвати ключові податки (ПДВ, акцизна група тощо), автоматичне відшкодування ПДВ. Ми запустили реформи ключових функцій та департаментів, а саме юридичного, IT, моніторингу та доходів. Досягли реального прогресу в розвитку аналітичної складової Державної податкової служби, що дає змогу "вираховувати" мінімізаторів. Зокрема, ми аналізуємо дуже багато інформації, яка раніше просто не використовувалася, наприклад, щоденні дані про виторги через реєстратори розрахункових операцій (РРО). До того ж ми опублікували API до програмних РРО, і тепер бізнес вже сьогодні може готувати свої програмні рішення. Паралельно податкова працює над своїм програмним рішенням, яке буде безкоштовним для всіх.
Також це оновлення керівного складу. Ми замінили практично 90% керівників на рівні Центрального апарату. Підкреслю, що досі цього не робив ніхто. У регіонах так само у нас фактично не залишилося керівників, які рік тому були на цих посадах.
Крім того, податкова провела величезну роботу із виконання рішень судів. Це було дуже болюче для бізнесу питання. Коли ми приймали справи від ДФС, новоствореній податковій залишився у спадок несистематизований хаос із рішень судів – понад 10 тисяч необлікованих рішень, які були розпорошені по різних департаментах. Ці рішення були систематизовані, і пів року Державна податкова служба інтенсивно працювала над розчищенням цих завалів. Можу з гордістю сказати, що на початок березня невиконаними залишилися лише кілька десятків судових рішень. Переважно це випадки, коли під час ухвалення рішення були допущені технічні помилки (в частині реквізитів податкових накладних, дат їхньої реєстрації тощо) або виконання яких унеможливлюється наразі з технічних причин. Щодо таких рішень ми проводимо додаткову процесуальну роботу.
Що у нас у планах на майбутнє? Це, звісно, реалізація з допомогою МВФ проєкту єдиної юридичної особи, а також докорінна зміна процесів аудиту. Це є однією з наших ключових функцій, і тут, на жаль, досі є багато роботи попереду. Ми зменшили кількість перевірок, і бізнес це відчув. Тепер настав час якості. Пандемія – це суворий виклик, але треба використати її як стимул для переведення процесів аудиту в електронну форму. Впевнений, це дозволить зробити перевірки більш чесними та якісними.
– Які останні зміни відбулися в роботі ДПС у зв’язку з карантином? Чи могли б ви розповісти більш детально про вже вжиті заходи?
Державна податкова служба одна з найперших відреагувала на виклики пандемії, оскільки ми фізично працюємо із громадянами, з платниками. Це і впровадження замірів температури в офісах податкової, і обмеження роботи Центрів обслуговування платників (ЦОП), захист їхніх працівників (рукавички, маски, дезінфектори) у місцях надання послуг і на робочих місцях, забезпечення соціальної дистанції. Також ми працюємо над налаштуванням дистанційної роботи, коли це можливо, та над довезенням до робочих місць транспортом тих працівників, яким все ж необхідно бути в офісі.
З іншого боку, ми не зупиняли надання послуг для платників податків. Ми відразу почали серію відеоуроків, у яких роз’яснюємо, як правильно користуватися нашими електронними сервісами, які були спрямовані на тих людей, які все ще користуються, власне, фізичними послугами, які ще ходили в податкову. Ми дослідили, для чого більшість громадян приходить в ЦОП і щодо найактуальніших питань видали відеоуроки: подання декларацій фізичними особами, подання декларацій ФОПами, отримання різноманітної інформації, довідок тощо. Це досить якісний продукт, на який платники дуже позитивно реагують. За місяць ми вже видали шість відеоуроків і продовжуємо цю роботу. Вони є на сайті і в соцмережах. Мені здається, це дуже позитивний момент: карантин мине, а вміння користуватись електронними сервісами податкової залишиться. Електронний кабінет працює достатньо давно, але ні в кого раніше не доходили руки зробити якісні навчальні відео, щоб популяризувати цей сервіс.
Другий важливий момент – інтенсифікація наших інформаційних листів, про які я вже згадував. Швидка реакція на зміни у законодавстві дає змогу зменшити кількість запитів і навантаження як на бізнес, так і на податкову. Підприємцям зараз дуже важко, і ми намагаємося забезпечити їх якісною та оперативною інформацією.
– Ви казали про виведення із тіні підакцизних товарів, але чи не пов‘язане значне збільшення надходжень від спирту підвищеним попитом на антисептики?
– Як я вже говорив, ті заходи, які стартували восени минулого року (а саме боротьба з "сірими" автозаправними комплексами, боротьба із тіньовим ринком спирту, із підробними та необлікованими лікеро-горілчаними виробами, а також продажом тютюнових виробів без акцизної марки), довели свою ефективність, про що красномовно говорять цифри.
Ситуація із нетиповим, у силу пандемії, попитом на спирт продемонструвала адекватність роботи системи, що миттєво реагує на збільшення попиту. Через це план з надходжень по спирту в березні було виконано майже на 800%.
Навіть більше, вже за першу декаду квітня індикатив щодо цього виду підакцизної продукції на місяць податкова вже виконала на понад 300%, а індикатив щодо лікеро-горілчаної продукції – майже на 50%. Такі показники свідчать лише про одне – адекватність та якість адміністрування.
У цьому контексті над чим нам ще потрібно попрацювати? Звісно, ми ще повністю не закрили питання "сірого" обігу сигарет. Тут ми покладаємося на плідну співпрацю з правоохоронними органами, оскільки з точки зору адміністрування все відбувається прозоро та чітко. Адже від деяких платників податків ми спостерігаємо просто кратне збільшення надходжень до державного бюджету!
– Нещодавно ви заявили, що карантин – це не підстава зупиняти реформу податкової. Чи можете детальніше розкрити, яким, на вашу думку, має бути реформований орган та які цінності має сповідувати оновлена структура?
– Насамперед ми розділяємо спільні цінності із українським бізнесом та міжнародними організаціями щодо прозорості структури Державної податкової служби. З цією метою ми працюємо над підготовкою реалізації проєкту єдиної юридичної особи, що передбачено домовленостями України з МВФ. Цей формат функціонування Державної податкової служби передбачає ліквідацію усіх обласних головних управлінь та перехід від матричної системи управління, коли у відповідних керівників функцій на рівні області фактично є два керівники: один на рівні центрального апарату, а другий – це керівник обласного управління, до більш простої та більш керованої функціональної системи управління.
Нашими цінностями залишаються адміністрування та збір податків на виконання завдань, поставлених державою для фінансування тих програм, видатків, які визначені законом про державний бюджет, шляхом чесного та справедливого оподаткування бізнесу, прозорих правил гри, однозначного трактування чинного законодавства. Це наша місія та мета.