"Податковий терор": бізнес звернувся до Зеленського через скандальний закон
Монобільшість Верховної Ради ухвалила скандальний закон №1210 про вдосконалення адміністрування податків.
Влітку 2019 року проти нього виступали бізнесмени, але навіть у пом'якшеному вигляді він не влаштовує багатьох, повідомляє "Економічна правда". "Компромісні" правки підприємці називають напівзаходами, а сам документ – "податковим терором". Ключові бізнес-асоціації просять президента України Володимира Зеленського його ветувати або змінити до підписання.
Читайте: Автомобілі подорожчають через новий податок: скільки заплатять українці
Що змінює закон
із 2021 року запроваджуються правила BEPS, які покликані протидіяти виведенню податків за кордон і розмиванню податкової бази. Вони стосуватимуться насамперед міжнародних груп компаній – двох або більшої кількості пов'язаних між собою юридичних осіб, які готують консолідовану фінансову звітність, але є платниками податків різних країн.
Також вводиться контроль за фінансовими операціями КІК – контрольованих іноземних компаній. Це фірми, що зареєстровані за кордоном, але якими керують резиденти України.Останні платитимуть податок на прибуток, пропорційний частці, якою вони володіють у КІК. Контрольовані компанії звітуватимуть перед податківцями про всі операції з нерезидентами.
У рамках запровадження правил BEPS збільшується кількість виплат, які прирівнюються до дивідендів.
Податкова контролюватиме сплату й частини чистого прибутку, і дивідендів державних підприємств. Досі дивіденди контролювало Мінекономіки.
Збільшуються ліміти для ФОП. Для першої, другої і третьої груп фізосіб-підприємців ліміти річного доходу для роботи на спрощеній системі оподаткування збільшуються до 1 млн грн, 5 млн грн та 7 млн грн на рік відповідно.
З'являється визначення електронних сигарет і прописуються ставки їх оподаткування.
Читайте: В Україні електронні сигарети прирівняють до звичайних: що зміниться
Вартість основних засобів підвищується з 6 тис. грн до 20 тис. грн.
Підвищуються ставки ренти на залізну руду з 8% до 12% і 11%. Ставка визначатиметься залежно від того, чи перевищує середня вартість руди $70 за індексом IODEX 62% FE CFR China. Зросла також ставка на марганцеву руду – до 6,25%.
Уточнюються терміни подання податкової декларації. Якщо платник податків ліквідується чи реорганізується, то податкова декларація може подаватися за період, на який припадає дата ліквідації чи реорганізації. Штрафи за несвоєчасне подання податкової декларації зменшуються
Підвищуються штрафи за несвоєчасну сплату узгодженої суми податків. Тепер вони становитимуть 10% та 20% суми погашеного податкового боргу залежно від терміну прострочення — більше чи менше за 30 днів. Вводяться штрафи за навмисні дії, які зумовили несвоєчасну сплату узгодженої суми податків. На думку ЄБА, ці зміни створюють підґрунтя для додаткових спорів між платниками та органами контролю.
Ліквідовано скандальні "соєві правки", які призводили до втрат у малого і середнього бізнесу.
Полегшуються умови подання звітності для платників податку на прибуток. Якщо досі раз на рік її могли подавати платники з доходом щонайбільше 20 млн грн, то тепер цією преференцією можуть користуватися платники, чий дохід не перевищує 40 млн грн. Компанії з більшими прибутками звітуватимуть щоквартально.
Читайте: У Гончарука змінили правила нарахування податку з зарплати
Чим незадоволені підприємці
Проти цього закону виступили відразу кілька бізнес-асоціацій. У них вважають, що документ розширює повноваження податківців і дає їм більше підстав штрафувати бізнес.
"Бізнес турбує розширення поняття ділової мети. На думку підприємців, це розширює можливості податківців довільно трактувати ділову мету операції і частіше позбавляти платників податків податкових пільг. Також підприємці скаржаться на розширення податкової бази, підвищення окремих штрафів, нові ризики у відносинах з податковою службою", – йдеться в публікації.
Як повідомляв OBOZREVATEL:
Міністр Кабінету міністрів Дмитро Дубілет повідомив, що зареєструє законопроєкт, який спростить взаємодію з податковою.
В Україні зірвали план з компенсації ПДВ для експортерів. Бізнес отримав станом на 15 січня всього 7 млн грн, тоді як цього ж дня минулого року компенсували 1,7 млрд грн.
Ідея Кабміну і депутатів ВР змінити систему податків для IT-сфери викликала шквал критики від співробітників індустрії. Вони побоюються, що новий податок з'їсть левову частку їхнього прибутку.