Пенсії під загрозою, а підвищення зарубали: сюрпризи проєкту бюджету України на 2020-й
В Україні Кабінет міністрів зареєстрував проєкт бюджету, сформований насамперед представниками Мінфіну. Відомство традиційно обрізає всі "хотілки". Однак у наступному році, якщо документ ухвалять без правок, грошей не вистачить навіть вже на затверджені програми – підвищення зарплат вчителям, перерахунок пенсій.
Головний пріоритет, судячи з документа, – виплата держборгу. Про те, хто може опинитися під ударом у разі ухвалення проєкту бюджету без правок – в матеріалі OBOZREVATEL.
Без зарплат і пенсій
Пенсійний фонд передусім фінансується за рахунок єдиного соцвнеску (22% з зарплати). Але зібраних коштів не вистачає, тому щорічно із загальної скарбниці виділяють мільярди гривень на латання "дірки".
Якщо запропонований проєкт бюджету на 2020-й візьмуть у нинішній редакції, українських пенсіонерів чекає низка неприємних сюрпризів. По-перше, грошей на компенсацію дефіциту не вистачить. А це означає, що під загрозою опиниться і стабільна виплата коштів.
Наприклад, у 2019-му з бюджету фактично повинні направити до Пенсійного фонду 175 млрд грн. А на 2020-й передбачили всього 172,5 млрд грн. Другий неприємний сюрприз – перерахунок пенсій у березні 2020-го (про який раніше писав OBOZREVATEL), підвищення для силовиків із 1 січня наступного року з таким фінансування може провалитися.
Але проблеми можуть виникнути не тільки в українців на заслуженому відпочинку, але й у працюючих. Уже з 1 січня 2020 року, згідно з рішенням минулого складу Кабміну, зарплати вчителів повинні були підвищити. На це з бюджету довелося б витратити приблизно 15 млрд грн. Натомість у підготовленому документі виділили тільки 7 млрд.
Читайте: Новий транш від МВФ: в НБУ зробили несподівану заяву
Недофінансованою залишиться і оборонка. РНБО оцінила її в 381 млрлд грн, а виділили всього 249 млрд. З цієї суми на потреби ЗСУ повинні були направити 212 млрд грн, а в проєкті бюджету значаться тільки 102 млрд.
Щороку міністерства влаштовують справжні бої з Мінфіном. Вибивають кожен мільйон. Цьогоріч зміна влади "почистила" всі крісла в Кабміні, залишилася тільки міністерка фінансів Оксана Маркарова. В результаті її відомство і сформувало документ.
Найбільше витратять на борг
На державний борг планують витратити 438 млрд грн. Це приблизно по 10 тис. грн із кожного українця, в тому числі немовлят і людей похилого віку. Міністерство фінансів відповідає за боргове навантаження, це і стало фактично пріоритетом головного фінансового документа країни.
Читайте: "Уже в цьому році!" НБУ обнадіяв прогнозом про новий транш МВФ
Проблем із виплатами, заявила міністерка фінансів Оксана Маркарова, не виникне. Мовляв, зараз резервів достатньо, а в бюджеті на наступний рік врахували об'єктивні показники, тому українці не відчують на собі навантаження. Тож і зарплати будуть платитися вчасно, і всі статті витрат в безпеці.
Аналітик Єгор Комов зазначає: хоч український бюджет і презентують як бюджет розвитку, поки він ще залишається "фінансами боржника". В умовах, коли 40% всіх доходів потрібно віддавати, знайти фінансування в необхідному обсязі на всі статті витрат вкрай складно.
"Поки ті заяви й обіцянки, які давали Гончарук і Зеленський, в цьому бюджеті не відображені. Його готував старий Кабмін, займалася цим питанням нинішня міністерка Оксана Маркарова. І нинішній Кабмін був змушений затвердити такий варіант через терміни. До 15 вересня мали подати. Подали. Зараз більше залежить від того, які правки внесуть. Багато пропозиції, законопроєкти мають вплинути і на дохідну, і на видаткову частини. Візьмемо ту ж верифікацію – який від неї буде ефект? А що змінить жорсткість правил для ФОПів зі звітністю? Та й зміни до Податкового кодексу розглядають, зокрема й щодо ренти", – зазначає Комов.
Екскандидат у президенти Дмитро Гнап підкреслює: в бюджеті також збільшили витрати на Державне управління справами. "Вся ця імперія закритих санаторіїв, лікарень, державних дач і навіть лікеро-горілчаного заводу – все зберігається. Збільшуються витрати на Верховну Раду, Генеральну прокуратуру..." – написав він на своїй сторінці в соцмережі.
Також залишиться недоторканною Національна служба посередництва і примирення, підпорядкована особисто президенту. На неї виділять 32 млн грн.
А ось мінімальна зарплата виявилася серед непріоритетних завдань. Її підвищать всього з 4173 до 4723 грн. Це значно менше, ніж анонсували до цього в Кабінеті міністрів. Так, і колишній прем'єр-міністр Володимир Гройсман, і його віцепрем'єр Павло Розенко обіцяли, що українці зароблятимуть щонайменше 5,5-6 тис. грн.