Блог | Країни, що не будують цивільний флот, не можуть успішно будувати й військовий

Днями мене запросили взяти участь у робочій зустрічі під головуванням Президента України Володимира Зеленського та за участі представників бізнесу морегосподарського комплексу і суднобудівної галузі Миколаївської області.

Передусім хочу відзначити, що вдячний Президенту та голові Миколаївської ОДА за запрошення і можливість поділитися своїми думками про стан розвитку внутрішніх водних шляхів і суднобудівної галузі, з питань щодо захисту інтересів і національної безпеки України, а також щодо посилення системи морської безпеки та охорони водних кордонів нашої держави.

Зауважу, що мій виступ не став "черговою пересічною інформацію", а викликав жваву дискусію, питання і відповідні доручення, які Президент відразу надавав присутнім.

Ось про що я говорив з Президентом.

По-перше, якщо в Україні не буде створено привабливої річкової інфраструктури, не будуть відновлені внутрішні водні шляхи, не будуватимуться торговельні і пасажирські судна під українським прапором, значить не розвиватиметься і військове кораблебудування, не зміцнюватиметься державна охорона та безпека. Немає таких прикладів у світі, коли в країнах, що не будують цивільний флот, успішно будували б військовий.

По-друге, у боротьбі з перевантаженням на автошляхах можна застосовувати будь-які адміністративні важелі і ставити десятки й сотні вагових комплексів, але який в тому сенс, якщо продовжує процвітати корупція. Вихід з ситуації вже давно всім підказав "НІБУЛОН", переорієнтувавши понад 70% своїх вантажоперевезень на річки. Тобто необхідно розбудовувати інфраструктуру таким чином, щоб взагалі унеможливити перевезення будь-яких вантажів автошляхами на великі відстані по Україні. Адже вантажні автоперевезення не лише руйнують дороги (це є найдорожчий вид транспорту), а й несуть значні збитки всім: виробникам сільгосппродукції, будівельних матеріалів та іншим.

По-третє, на противагу тому, як сьогодні інформують Президента, реалії дещо інші: річковий транспорт – не найдешевший, а за ціною і швидкістю перевезення він програє автомобільному і навіть залізничному. Річковий транспорт зможе конкурувати з іншими видам транспорту тільки тоді, коли з нього буде знятий або підлягатиме компенсації акциз на пальне, анульовано рентну плату за використання водних ресурсів, плату за розведення ферм мостів та проходження шлюзів.

По-четверте, в Україні немає і ніколи не було реальної та ефективної стратегії розвитку внутрішніх водних шляхів і морегосподарського комплексу. Вже кілька каденцій влади розгадаються різні редакції законопроєкту "Про внутрішній водний транспорт". І всі ці роки мова в них йде не про реформування і розвиток морегосподарської галузі, а про прагнення певних промислово-фінансових груп створити лазівки для реалізації тіньових схем і механізмів наживання на державі. Я борюсь з цим вже 10 років, і з нинішнім проєктом закону №1182-1-д ситуація та сама, на жаль. Про його недоліки я вже неодноразово інформував всіх голів комітетів і багатьох депутатів Верховної Ради України, міністрів і інших високопосадовців, велися довгі дискусії, але я дійшов висновку, що всі вони мене не чують. Тому сьогодні мені залишилося лише довести всю цю аргументацію особисто до Президента у присутності тих самих міністрів і народних депутатів України, обраних від Миколаївської області.

Я вже багато писав на своїй сторінці про загрози для економіки України, які несе в собі проєкт закону №1182-1-д в поточній редакції, але зараз хочу написати про основні його недоліки, які я сьогодні озвучив Президенту:

- погіршення екології річок: надання можливості скидання до річок суднових стічних вод на ходу. А якщо враховувати, що 70 % населення України користуються водою з басейну річки Дніпро в якості питної, то це може стати причиною спалаху нових епідемій і становитиме загрозу для здоров’я нації;

- самовільне проведення днопоглиблювальних робіт без будь-яких екологічних дозволів та погоджень з місцевими громадами. Можливість розкрадання надр шляхом надання права тому, хто здійснюватиме днопоглиблення, вільно продавати вилучений з дна пісок, в т.ч. і "збагачений" радіонуклідами у Чорнобильській зоні, який потім використовуватиметься для будівництва житла у Києві;

- розквіт корупції та тіньової економіки: узаконення контрабанди пального. Узаконюється вихід судна під іноземним прапором за 12-мильну зону для поповнення пальним без митного оформлення і сплати акцизу та ПДВ. Це також створює загрозу чорного імпорту зброї та можливість аварійних ситуацій на вузьких місцях річкових шляхів, у т. ч. і шлюзів;

- знищення українського прапору на українських річках через надання вільного, тобто безконтрольного, допуску іноземних суден до внутрішніх перевезень у той час, коли у світі діє принцип взаємного допуску на внутрішні ринки, що й передбачено Угодою про асоціацію України та ЄС - взаємний майбутній допуск;

- нерівні умови для іноземного і вітчизняного флоту позначаються і на розвитку українського суднобудування, яке не може будувати збитковий в майбутньому український флот. Надання іноземним суднам безпрецедентних конкурентних переваг у порівнянні з суднами під українським прапором витісняє наш флот під "зручний прапор", що вже здійснює 100% державне Українське Дунайське Пароплавство;

- знищення судноплавства в цілому: запровадження т.з. "обілечування" бізнесу шляхом запровадження платних реєстрів та "драконівських" штрафів до 85 тис. грн, тотальне паралельне ліцензування, додаткові платні послуги.

Я попросив дозволу Президента передати всі мої правки до законопроєкта №1182-1-д голові депутатської фракції Давиду Арахамії. При всіх присутніх я передав йому більш повну презентацію моєї доповіді і перелік всіх правок до закопроєкту.

Реакцією Президента на мою доповідь і моє прохання підійти комплексно до питання розвитку внутрішніх водних шляхів, судноплавства, військового та цивільного суднобудування стало доручення провести до кінця серпня зустрічі з представниками бізнесу Віце-прем’єр-міністру і галузевому міністру для погодження законопроєкту з усіма сторонами. Нова редакція законопроєкту на відміну від попередніх має захищати інтереси України, унеможливлювати корупційні схеми і бути спрямованою на розвиток стратегічних галузей економіки.

Після зустрічі з Президентом у передових досягненнях нашої компанії у галузі суднобудування змогли пересвідчитись Віце-прем’єр-міністр України – Міністр з питань стратегічних галузей промисловості України

Олег Уруський, Міністр інфраструктури Владислав Криклій і перший заступник Міністра з питань стратегічних галузей промисловості Валерій Іващенко, в.о. голови ДП "АМПУ" Олександр Голодницький і представники бізнесу морегосподарського комплексу. Ми з гордістю показали свій найсучасніший в Україні флот і суднобудівний завод.

Детально всі питання, що я підняв на зустрічі з Президентом, у презентації нижче.