Кінець старим маршруткам: в Україні готують масштабну транспортну реформу

Верховна Рада готується кардинально реформувати громадський транспорт. Дана ініціатива викликана зобов'язаннями України перед Європейським Союзом у частині запровадження прозорих механізмів фінансування громадських послуг із перевезення пасажирів.

Тексти законопроєктів щодо транспортної реформи в Україні (№5149, №5150, №5151, №5152 ) опубліковані на сайті парламенту. Їхніми ініціаторами і розробниками стали 39 депутатів від партії "Слуга народу". Законопроєктами вносяться зміни відразу в 16 законів України.

Як зазначає один із авторів документів – нардеп Олександр Горенюк, презентуючи транспортну реформу на своїй сторінці в Facebook, її суть полягає в державній підтримці системи громадського транспорту та наданні допомоги там, де ринкових механізмів недостатньо. OBOZREVATEL пропонує ознайомитися з головними новаціями та ідеями у сфері пасажирських перевезень в Україні.

1) Реформою пропонується впровадження громадських послуг із перевезення пасажирів (public passenger transport services), що надаються за допомогою держпідтримки паралельно з комерційними послугами.

Іншими словами, організаторам перевезень (органам влади на центральному та місцевому рівні) буде надана можливість вибирати між двома моделями організації пасажирських перевезень: громадськими та комерційними послугами. Водночас під "громадськими послугами з перевезення" розуміються ті послуги, які перевізникам невигідно надавати через їхню неокупність, але які є суспільно важливими і тому становлять "загальний економічний інтерес".

Наприклад, на певному маршруті пасажиропотік містить багато "пільговиків". Відповідно для перевізників, що працюють на сьогоднішній день за принципом "скільки грошей зібрав, стільки і отримав", такі маршрути збиткові. Або стан транспортних засобів перевізника на тому чи іншому маршруті не відповідає нормам безпеки, не здатний задовольнити потреби людей з обмеженими можливостями тощо. В такому разі організатор перевезень своїм рішенням відносить ці маршрути до "громадських" і додатково фінансує перевізників на таких маршрутах за рахунок бюджетних коштів (покриває збитки). Ціни на громадські послуги будуть встановлюватися владою, тобто регулюватися на держрівні.

Така модель застосовується, якщо належна якість послуг не може бути забезпечена на комерційній основі. Саме за такою системою працює громадський транспорт у Лондоні, Мадриді, Варшаві та інших містах Європи. "У суто ринкових умовах (без підтримки держави) перевізники не можуть забезпечити належні показники обсягу, якості, безпеки, надійності і доступності транспорту. Саме тому ми і спостерігаємо сьогодні таку картину: періодичність руху недостатня, рухомий склад застарів і небезпечний, сподіватися на анонсований графік руху – марно. Введення громадських послуг із перевезення здатне змінити ситуацію", – вважає Горенюк.

2) Відбір перевізників буде здійснюватися через конкурентні процедури закупівель.

Мається на увазі, що вибір постачальника, який надає транспортні послуги, буде переведений в електронну систему. Не секрет, що на сьогоднішній день маршрути розподіляються через конкурси, які, м'яко кажучи, не зовсім прозорі. Зазвичай їх отримують "свої" перевізники, які вміють "домовитися" з організатором.

Через це законопроєктом № 5149 пропонується вибирати постачальників громадських послуг шляхом проведення тендерів у системі Prozorro, а конкурси з вибору комерційних перевізників перевести на електронні майданчики, для яких Кабмін буде встановлювати окремі вимоги. Тобто кожен охочий зможе у відкритому доступі відстежити процедуру проведення конкурсу онлайн, побачити пропозиції різних перевізників щодо пропонованих тарифів, розрахунки з їх формування, умови перевезень та інше.

Так, на думку авторів реформи, вона передбачає ліквідацію чинних корупційних механізмів визначення перевізників на маршрутах. "Більше ніяких "колегіальних органів, підконтрольних організатору" і "правильно" порахованих ними балів. Остаточне рішення про переможця буде ухвалюватися на електронному аукціоні без людського фактора. Право їздити отримає той перевізник, який готовий надати необхідну якість транспорту за найнижчим тарифом. Тобто комерційні перевізники будуть конкурувати своїми "моделями бізнесу", а не вмінням знайти "правильний" підхід до органів влади", – запевняє нардеп.

3) З перевізниками, які будуть надавати громадські транспортні послуги, пропонують укладати довгострокові контракти.

За результатами проведених тендерів влада укладатиме з перевізниками 5-річні договори, а з найбільш сумлінними – продовжувати ще на 2,5 роки (без конкурсу), якщо такий перевізник належно виконував свої договірні зобов'язання і вклав значні інвестиції в модернізацію і оновлення транспортного складу. Автори реформи впевнені, що в такий спосіб перевізники отримають стабільні й передбачувані принципи роботи, а пасажири – комфортний і безпечний транспорт.

"Контракти для оплати громадських послуг повинні бути тривалими, щоб забезпечувати реальні можливості для перевізників окупити вкладені інвестиції. Уявіть, ви купите автобус за енну кількість тисяч доларів, не встигнете ще навіть окупити свою інвестицію, як ваші послуги припинять оплачувати. Чи готові підприємці так ризикувати? Очевидно, що ні. Тому ми передбачаємо, що бюджет гарантує оплату послуг перевізника протягом усього терміну дії контракту", – підкреслює Горенюк.

Що стосується бюджетних гарантій, то законопроєктом № 5150 пропонуються відповідні зміни до Бюджетного кодексу, згідно з якими довгострокові держзобов'язання щодо фінансування громадських послуг пасажирських перевезень належить до захищених видатків бюджету. Тобто, це ті видатки, які не можуть змінюватися фактично ні за яких обставин (наприклад, зарплата бюджетників, пенсії, інші соцвиплати тощо).

4) У межах кожної територіальної одиниці буде створено "єдиний центр", відповідальний за організацію транспортних послуг в межах своєї території.

Передбачається, що такий центр буде функціонувати у вигляді неприбуткового державного або комунального підприємства, спеціально створеного організатором перевезень. Для того, щоб залізобетонно закріпити статус підприємства як неприбуткової організації, законопроєктом № 5151 вносяться відповідні зміни до Податкового кодексу.

Таке підприємство буде акумулювати дохід від плати за проїзд і бюджетні кошти за довгостроковими фінансовими держзобов'язаннями. Тобто гроші пасажирів від оплати проїзду будуть направлятися відразу в "єдиний центр", а не в "кишеню" перевізника. Для цього обов'язковою умовою для функціонування сфери громадських послуг пасажирських перевезень є впровадження автоматизованої системи обліку оплати (терміналів) і електронного квитка.

Крім збору коштів за проїзд, уповноважене підприємство буде проводити конкурентний відбір перевізників (за результатами тендерів і конкурсів), укладати з ними договори, контролювати дотримання таких договорів, визначати умови перевезень та розробляти паспорти маршрутів, вивчати і аналізувати пасажиропотоки, вносити організатору пропозиції щодо оптимізації маршрутів і ін.

5) Передбачається автоматизація процесів контролю у відносинах "уповноважене підприємство – перевізник – пасажир".

Простіше кажучи, сферу транспортних послуг пропонують максимально діджиталізувати. Автоматизована диспетчерська система, за ідеєю розробників, повинна контролювати графік руху, якість послуг, що надаються, і інші необхідні показники. І якщо перевізник їх порушує, то його будуть штрафувати, ну а якщо забезпечує стабільно високі показники надійності – має право на бонус. До речі, штрафувати і преміювати перевізників – це теж повноваження вищезгаданого "єдиного центру".

6) Удосконалюються механізми забезпечення прав пільгових пасажирів на проїзд.

Насамперед можна говорити про усунення дискримінації "пільговиків", оскільки, отримуючи гарантовану і раніше обумовлену плату за контрактом, перевізнику, по суті, все одно, скількох пасажирів і які категорії він перевозить. У цьому разі йдеться про тих перевізників, які будуть надавати громадські послуги.

У випадку з комерційними перевізниками, то їм влада обіцяє компенсувати витрати на перевезення "пільговиків" за рахунок бюджетних коштів, але тільки в тому разі, якщо у них будуть встановлені термінали для оплати проїзду. Порядок такої компенсації буде визначатися Кабміном.

До речі, організатор зобов'язаний буде безкоштовно забезпечити пільгових пасажирів спеціальним засобом, за допомогою якого через термінали буде зчитуватися електронний квиток. Якщо ж на маршруті автоматизована система оплати ще не функціонує, то законопроєктом № 5149 пропонується надавати громадянам пільги на оплату проїзду в готівковій формі, тобто монетизувати їх. У якому вигляді це відбуватиметься, теж буде вирішувати уряд.

Звичайно, пропоновані зміни, в разі їх реалізації, допоможуть попрощатися зі "старими роздовбаними маршрутками" і, може, навіть відчути себе як у Європі. Головне, щоб не знайшлася якась "ложка дьогтю", адже поки що рівень корупції в Україні тільки зростає. А це головний камінь спотикання на шляху до успішної реалізації будь-якої реформи.