ФОПи вимагають зберегти схеми? Підприємці влаштували акцію в центрі Києва
Активісти з руху "Захисти ФОП"влаштували черговий протест у центрі Києва. Спочатку вони зібралися під стінами Ради, а згодом організували ходу, перекрили вулицю Грушевського та попрямували до Офісу президента. Вони вимагають скасувати запровадження з 2022 року обов'язкової установки реєстраторів розрахункових операцій (РРО) та видачі чеків клієнтам. Такі нововведення потрібні, щоб винищити схеми, за допомогою яких бізнес уникає оподаткування.
Як передає кореспондент OBOZREVATEL, на протест вийшли близько 200 ФОПів. Вони принесли із собою прапори та банери. Окрім цього підприємці запалили димові шашки та дудять у дудки.
РРО з 1 січня 2022 року матимуть встановити всі ФОПи, крім:
самозайнятих (ФОП першої групи з виторгом до 1 млн на рік і без найнятих співробітників);
ті, хто не проводить розрахункові операції (працюють лише з бізнесом).
За словами підприємців, у них занадто малий оборот, обладнання занадто дороге і через нововведення багато хто буде змушений закритися. При цьому насправді програмне РРО від держави безкоштовне, наймати бухгалтера не доведеться, а всі штрафи (крім видачі чека) прибрали ще 2020 року.
На спрощену систему оподаткування в Україні можуть претендувати ФОП трьох груп. За законом вони сплачують лише єдиний податок.
До ФОП 1-ї групи належать підприємці, які не використовують працю найманих осіб. Їхній обсяг доходу протягом календарного року не перевищує 1 002 000 гривень. Для ФОП 1 групи податок – 227 грн/міс.
ФОП 2-ї групи не використовують найману працю або на них працює не більше 10 людей. Обсяг їхнього доходу не перевищує 5 004 000 гривень. Для ФОП 2 групи податок – 1200 грн/міс.
ФОП 3-ї групи користуються або не користуються найманою працею, при цьому їхній дохід не перевищує 7 002 000 гривень на рік. Для ФОП 3 групи податок – 3-5% доходу.
Відсутність РРО допомагає несумлінним підприємцям занижувати офіційні обороти бізнесу. У результаті багато хто залишається у 2-й групі, хоча вже мали перейти до 3-ї.
Ба більше, частина українських ФОПів уже давно перевищила всі ліміти єдиного податку і має перебувати на загальній системі оподаткування. Система ФОП створена виключно для малого бізнесу, але деякі великі підприємці використовують її для мінімізації податків.
Фактично такі бізнесмени дурять державу, позбавляючи бюджет мільярдів гривень. А це, зокрема, гроші на зарплати медикам, оборону, пенсії.
До речі, на 1 грудня під стінами Ради заплановано ще одну акцію "ФОПів" – від руху SaveФОП, організатори якого взагалі не мають відношення до малого бізнесу. Рух SaveФОП з'явився внаслідок перейменування ГО "Ліга підприємців України". Її засновники: Сергій Доротич, Кетіно Равлюк, Владислав Орлов, Мирослав Данилків та Костянтин Садовський:
Равлюк розповідає в інтерв'ю, що торгує на базарі "ганчірками". Але насправді вона є власницею мережі магазинів Ketino у Львові та інших містах. У неї ФОП 2-ї групи, і Равлюк за документами не має жодного найманого співробітника. При цьому 5 магазинів у різних куточках країни працюють із чималими цінами – куртку там можна придбати за 5800 грн, а сукні – за 2-3 тис. грн.
Владислав Орлов – власник мережі "Оптік Ленд", що складається з 3-х магазинів.
Сергій Доротич та Мирослав Данилків – не лише ФОП, а й засновники багатьох юридичних осіб. Причому ФОП Доротича теж нібито не має найманих співробітників.
Костянтин Садовський – на сьогодні ФОП не є.
Як повідомляв OBOZREVATEL, закони щодо застосування касових апаратів у сферах торгівлі, харчування та послуг, а також щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі були підписані президентом України Володимиром Зеленським ще 17 жовтня 2019 року. Ці закони запроваджують обов'язкове використання РРО фізичними особами-підприємцями, які працюють у сфері торгівлі та харчування, починаючи з 1 січня 2022 року (з урахуванням мораторію).
Однак у листопаді 2020 року депутати хотіли відкласти введення в Україні обов'язкових касових апаратів для ФОПів. Зазначали, що через пандемію малий та середній бізнес страждає. Але карантин не дає права ухилятись від податків.
При цьому підприємців, які займаються оптовою торгівлею або посередництвом, мають намір прибрати зі списку "спрощенців". Це передбачено правками до законопроєкту № 5600.