Дешева комуналка, продаж ПриватБанку та злет економіки: ТОП-5 очікувань від Кабміну
Новий прем'єр-міністр Олексій Гончарук та його команда за кілька тижнів роботи вже встигли підтримати звільнення Віталія Кличка з посади голови КМДА, заборонити доступ журналістам на свої засідання і роздали багато гучних обіцянок.
Про головні очікування від нового Кабміну – у матеріалі OBOZREVATEL.
Дешева комуналка
"Якщо моделі зменшення комуналки не буде, будемо прощатися з урядом", – заявив президент Володимир Зеленський в інтерв'ю актору свого ж фільму Станіславу Боклану. Щоправда, тут-таки він уточнив: не так важливо, якими будуть тарифи, важливіше, щоб частка комуналки в загальних витратах знизилася. Мовляв, мають рости зарплати і пенсії.
Читайте: Путін, "посадки", комуналка: інтерв'ю Зеленського до 100 днів президентства
Сам же прем'єр Гончарук плутається між досить ліберальними заявами про те, що не уряд повинен встановлювати ціни, і обіцянкою "знайти методику". Тут варто зазначити, що зараз, з огляду на досить низькі ціни на газ на світовому ринку, особливо і шукати нічого не треба – такого підвищення, як було раніше, вже не буде. А щоб частка комунальних платежів знижувалася, достатньо всього лише утримувати чинні тарифи.
"Складовою, яка впливає на рівень життя людини, є тарифи. Ми зараз думаємо, як швидше вирішити цю проблему. Цифри у платіжці мають бути нижчими, ми над цим працюємо", – пояснив Гончарук.
Варто нагадати, що Кабмін може впливати виключно на вартість газу. Решту комунальних тарифів затверджує або Нацкомісія у сферах енергетики та комунальних послуг, або місцева влада. Щоправда, від ціни на газ також залежать тарифи на опалення і гарячу воду.
Економічне піднесення
Головне завдання Кабміну – за наступні 5 років досягти зростання економіки на 40%. Для цього потрібно, аби щороку ВВП зростав мінімум на 7%. Більш реалістичне зростання, яке прогнозував і минулий Кабмін, і міжнародні агентства – близько 3% щороку.
Щоб домогтися такого зростання, "зелений" уряд готує план дій, який опублікують уже найближчим часом. Старший аналітик Concorde Capital Олександр Паращій у таке зростання не вірить, але припускає його можливість.
Але тут є зворотній бік. Виплата боргу за ВВП-варрантами залежить від того, як змінюється економіка країни. Так, якщо ВВП зростатиме більше, ніж на 4%, то 40% від різниці між 4% і реальним зростанням мають віддавати на оплату варантів.
Керуючий приватним інвестиційним фондом на фондовому ринку США Володимир Компанієць підрахував: за таких темпів приросту реального ВВП додаткові виплати за варрантами щороку складатимуть: перші 4 роки по 1% від ВВП, а на п'ятий рік – 1,35% ВВП. "Україні за результатами лише цих 5 років доведеться виплатити суму, яка щонайменше втричі перевищуватиме "списану" суму при реструктуризації", – зазначає експерт.
Читайте: "Втратимо $9 млрд": у зростанні ВВП України на 40% побачили загрозу
Олександр Паращій також зазначає: тільки у 2022-2026 роках уряд буде змушений заплатити близько 9 млрд доларів власникам варантів. "Сьогодні варранти торгуються лише за 88% від номіналу, тобто теоретично їх можна було б сьогодні викупити за 2,85 млрд доларів – і тоді не мати проблем з імовірною сплатою 9 млрд доларів тільки у подальші сім років. А чим ближчими будуть перспективи українського економічного дива (за умови, якщо воно буде), тим дорожче коштуватиме нам цей викуп", – зазначає експерт.
Зароблять казино
Законопроект про легалізацію грального бізнесу розробляє особисто Олексій Гончарук. Поки йдеться лише про казино при п'ятизіркових готелях. Варто зазначити, що гральний бізнес в Україні заборонили у 2009-му (за прем'єрства Юлії Тимошенко). Якщо у більшості європейських країн ринок жорстко регулюють – створюють спеціальні зони, де дозволено грати, приваблюють туристів або навіть дозволяють грати тільки іноземцям (як у Монако, наприклад), українські чиновники одним рішенням заборонили відразу все.
Читайте: В Україні легалізовують казино: але це вже не точно
Самостійно легалізувати гральний бізнес Кабмін не може. Відповідне рішення має ухвалити Рада.
Приватизація усього, зокрема ПриватБанку
Уже наступного місяця Кабмін має скасувати список підприємств, які не можна приватизувати. Замість цього, зазначає глава держави, необхідно розробити новий перелік стратегічних об'єктів, які залишаться у державній власності.
До 1 грудня продадуть 500 підприємств через ProZorro. Продажі. До цієї самої дати почнуть підготовку великих компаній до приватизації. Перший конкурс проведуть пізніше 1 квітня 2020-го. В усякому разі, таке розпорядження озвучив Зеленський.
Гончарук неодноразово заявляв про необхідність масштабної приватизації. Найперше, як анонсував прем'єр, уже будучи членом команди Зеленського, необхідно продати державні банки (Ощадбанк, ПриватБанк, Укрексімбанк, Укргазбанк).
"Банки мають бути продані перш за все. Я хотів би, щоб 10 великих системних банків зайшли в Україну. Для цього нам треба продемонструвати економічне зростання, незалежність банківського регулятора – Національного банку – і налагодити роботу судової системи", – зазначив Гончарук у інтерв'ю Вloomberg .
Податкова реформа
Податкова реформа наразі лише розробляється. Головні нововведення очікуються лише у 2021 році. Нововведення, які вже неодноразово анонсували:
податок на виведений капітал;
скасування податку на прибуток;
податкова амністія;
пільговий податковий рік для нових підприємств.
Щоби внести зміни, Кабмін повинен разом із Радою вивчити питання, підрахувати можливі наслідки, а після вже підготовлений законопроект розглядатиме парламент. Вони ухвалять рішення, а уряд Гончарука втілюватиме його у життя.
"Наша податкова система спроектована так, що сумлінний платник податків програє. Якщо ти чесно платиш податки, на цілому наборі ринків ти просто змушений оптимізувати. Це дуже неправильно", – повідомив новий прем'єр-міністр.