Чому блокують банківські картки і як перевіряють активи українців: інтерв'ю з главою Держфінмоніторингу
У Державній службі фінансового моніторингу регулярно отримують звернення від клієнтів щодо блокування карток з незрозумілих причин, водночас є постійна комунікація з НБУ. І тут питання полягає в адекватності чи неадекватності системи управління ризиками в кожному банку, розповів глава Держфінмоніторингу Ігор Черкаський.
Він переконаний, що у разі виявлення порушень із боку банків, будуть вживатися відповідні заходи впливу. Про це Черкаський розповів у інтерв'ю виданню "Мінфін".
Як банки співпрацюють с фінмоном
– Останнім часом банківські клієнти масово нарікають на блокування карток із незрозумілих причин. Поясніть, якою логікою керуються банкіри, що викликає підозру?
– Так, ми знаємо про такі нарікання. Ми маємо постійну комунікацію з Національним банком, регулярно отримуємо звернення від клієнтів щодо описаних вами випадків. І тут питання здебільшого полягає в адекватності чи не адекватності системи управління ризиками в кожному конкретному банку.
На нормативному рівні всі "маяки" розставлені, залишається робота регулятора із перевірки таких фактів. Переконаний, у разі виявлення порушень із боку банківських установ вживатимуться відповідні заходи впливу.
– У світі банки нерідко ловлять на гарячому, як пособників у відмиванні грошей. Ось свіжі приклади: в Нідерландах банк ING був оштрафований сумарно на €775 млн за порушення в 2010-2016 роках, Danske Bank загрожує штраф у розмірі до €9 млрд за проведення транзакцій, пов'язаних із відмиванням коштів через філію в Естонії. А от до українських банків, якщо вірити статистиці НБУ, за рік не було застосовано жодного великого штрафу. Наші банкіри дійсно так сумлінно виконують вимоги фінмону?
– Давайте відразу визначимося з компетенцією та сферами відповідальності. Відповідно до закону про боротьбу з відмиванням коштів, для банків державним регулятором є НБУ. Тож такі запитання потрібно адресувати йому.
Але банки є головними постачальниками інформації до Держфінмоніторингу. Тут можу констатувати стабільний і партнерський підхід з обох сторін.
Так, протягом 2020 року банківські установи подали до Держфінмоніторингу понад 4,6 млн повідомлень про операції, що підлягали фінансовому моніторингу. Це майже 99% від загальної кількості повідомлень, поданих всіма суб'єктами первинного фінансового моніторингу.
Про результативність роботи фінрозвідки
– Згідно з вашими звітами, в 2020 році було виявлено потенційно злочинних транзакцій на 76,2 млрд гривень. Це значно менше, ніж на рік раніше. Чи пов’язане це зі зміною підходів до моніторингу? Наприклад, із тим, що кількість ознак, за наявності яких фіноперація обов’язково відслідковується, зменшилася з 17-ти до 4-х?
– Держфінмоніторинг аналізує фінансові потоки на основі отриманої інформації про підозрілі фіноперації та діяльність. Тому неможливо спрогнозувати ні обсяги підозрілої діяльності, ні точну кількість матеріалів, що будуть передані до правоохоронної системи.
Наведу декілька факторів, що впливають на ці цифри.
По-перше, це перехід системи звітування суб'єктів первинного фінансового моніторингу з кількісних на якісні показники. Завдяки застосуванню ризик-орієнтованого підходу підозрілим клієнтам та пов’язаним із ними особам приділяється більш прискіплива увага.
Як результат – суб'єкти первинного фінансового моніторингу формують повноцінні, ґрунтовні кейси з підозрами, виявленими на підставі аналізу профілів учасників фінансових операцій.
По-друге. Якщо знову ж таки звернутися до статистики, Держфінмоніторинг у минулому році направив більше матеріалів до правоохоронних органів, ніж у попередньому: у 2020 році – 1 036 матеріалів, у 2019 році – 893 матеріали. Але суми підозрілих фінансових операцій у них зменшились: у 2020 році – 76,2 млрд грн, у 2019 році – 92,2 млрд грн.
– Як так виходить, що справ більше, а суми – менші?
– З новим законодавчим інструментарієм з’явилося більш чітке усвідомлення, що у фінансової системи та Держфінмоніторингу покращилися спроможності відслідковувати фінансові потоки та виявляти кінцевих бенефіціарів злочинних коштів.
У зв’язку з цим, звісно, зменшується попит на пряме використання фінансової системи для злочинних цілей. Акцент ставиться на інші способи та інструменти злочинної діяльності поза її межами або з частковим її залученням.
Тому, потрібно розуміти тенденції, сучасні схеми й на базі цього робити висновки щодо обсягів коштів, які можуть мати злочинний слід. Тож питання не в тому, багато чи мало 76,2 млрд гривень.
– 76,2 мільярди – це сума транзакцій, які можуть бути злочинними, а можуть – і ні. На яку суму було проведено операцій, які дійсно виявилися відмиванням або фінансуванням тероризму?
– Узагальнені матеріали зі своїми підозрами Держфінмоніторинг направляє до правоохоронних органів. Саме там проводяться всі необхідні кримінально-процесуальні заходи з розслідування в рамках КПК.
Сума згаданих вище транзакцій була передана минулого року до правоохоронних органів у складі 1 036 матеріалів. 285 із них підготовлено за повідомленнями (листами) правоохоронних органів, інші – наші.
За нашими даними у 2020 році за матеріалами Держфінмоніторингу відкрито 314 кримінальних проваджень, 22 – закінчено, з яких 14 направлено до судів. Від правоохоронних органів надійшла інформація, що в кримінальних провадженнях, розпочатих за матеріалами фінрозвідки, накладено арешт на загальну суму 2,68 млрд грн, які в подальшому можуть бути конфісковані.
Але розслідування злочинів, пов’язаних із легалізацією злочинних доходів, – процес довготривалий. Розумію, що суспільству потрібні результати одразу. Проте правоохоронцям потрібен час для збору доказової бази. Без ретельної підготовки вся робота може бути зведена нанівець на останньому судовому етапі.
– Виходить, арешт накладено на суму в рази меншу, ніж сума виявлених потенційно злочинних транзакцій. Про що це свідчить: відмивання важко довести чи під приціл від самого початку підпадають цілком законні, "білі" операції?
– Не зовсім. Проведення кримінального розслідування не завжди може супроводжуватися арештом активів. Наприклад, якщо ці кошти були виведені за кордон або операції проведені ще до початку розслідування і пошук активів, пов’язаних із цими операціями, ускладнюється.
Звідки фінрозвідка знає про кінцевих власників компаній
– Новий закон діє вже рік, але досі немає багатьох підзаконних нормативів. Наприклад, документу, який запустить перевірки кінцевих бенефіціарів. Як це впливає на вашу роботу?
– Служба вже неодноразово порушувала питання достовірності інформації про кінцевих бенефіціарів у ЄДР. У країні повинна існувати автоматична система верифікації таких даних – це мета, яку мають ставити перед собою всі зацікавлені державні органи, насамперед Мін'юст, який формує державну реєстраційну політику.
– Як виходите із ситуації, чи знає фінрозвідка, хто володіє українським бізнесом?
– Наразі дуже допомагає інформація від суб'єктів первинного фінансового моніторингу. Минулого року від них отримано 523 відповідних повідомлення. Також є інформація з інших джерел, наприклад, Державної податкової служби, державних органів та іноземних партнерів.
– Яку саме інформацію постачає вам податкова та про яких іноземних партнерів ідеться?
– Від податкових органів ми, зокрема, отримуємо уточнювальну інформацію про кінцевих бенефіціарів юридичних осіб, їхні доходи тощо. На відповідний запит іноземні підрозділи фінансової розвідки надають нам інформацію, що стосується фінансового розслідування, зокрема і про власників юросіб чи правових утворень.
Проблеми з комунікацією між Держфінмоніторингом та іноземними підрозділами фінансової розвідки у цьому плані відсутні.
Про моніторинг віртуальних активів
– У нас досі немає роз’яснення від Мінцифри щодо моніторингу віртуальних активів. Водночас наші чиновники задекларували таких активів на 75 млрд грн. Виходить, фінрозвідка взагалі жодним чином не моніторить обіг криптовалюти?
– Погоджуюсь, питання обігу та моніторингу віртуальних активів стає дедалі популярнішим. Очевидно, що ця сфера має ризики відмивання коштів та фінансування тероризму.
Не буду коментувати питання декларування, це не наша безпосередня компетенція. Скажу про інше. Наша країна стала одним зі світових піонерів, які поширили антилегалізаційне законодавство на діяльність, пов’язану з обігом віртуальних активів. Але без рамкового профільного закону така регуляція вже ж не може бути повноцінною. Хоча всі мають розуміти, що інструменти для роботи фінансової розвідки безумовно є.
– Тобто, фінрозвідка в курсі. Звідки?
– Постачальники послуг, які пов’язані з обігом віртуальних активів (криптообмінники, біржі), є суб'єктами первинного фінансового моніторингу і зобов’язані інформувати про свої підозри.
Також ми отримуємо суттєву інформацію щодо віртуальних активів з різних джерел, наприклад, від правоохоронних органів або ж від іноземних підрозділів фінансової розвідки.
Не хочу розкривати всі подробиці, але Держфінмоніторинг також володіє специфічним програмним забезпеченням для аналізу інформації, пов’язаної з обігом віртуальних активів.
На сьогодні нами передано до правоохоронних органів 9 матеріалів із підозрою щодо легалізації коштів із використанням віртуальних активів. І це тільки початок.
Про зміни в роботі банків і звітування казино
– З 1 липня 2021 року банківські операції українців моніторитимуться за новими правилами. Що зміниться?
– Згідно з вимогами Нацбанку до 30 червня банки мають забезпечити налаштування та автоматизацію процесів фінансового моніторингу. Але це не означає, що автоматизація зачепить роботу з клієнтами банків та змінить підходи в обслуговуванні. Це більше внутрішня кухня банків. Від переходу до автоматизації очікуємо підвищення ефективності роботи банків, в тому числі у напрямку їх співпраці з Держфінмоніторингом.
Головні ж зміни вже відбулися з дати набуття чинності нового антивідмивного закону, тобто з 28 квітня минулого року. Саме з цього часу запроваджено перехід на ризик-орієнтований підхід та кейсове звітування перед Держфінмоніторингом про підозрілі фінансові операції або діяльність. Уточнились правила проведення належної перевірки клієнтів.
Закон один для всіх, як для банків, фондового ринку, нотаріусів, так і для гральних закладів. Ознаки операцій, що підлягають фінансовому моніторингу, та підозрілих операцій прямо визначені. Також Держфінмоніторингом до відома суб'єктів доводяться методичні вказівки щодо критеріїв підозрілих транзакцій.
Отже, якщо гральний заклад матиме підозри щодо операцій своїх клієнтів, він зобов’язаний нас повідомити. Міністерство фінансів регулює цю діяльність та здійснює відповідний нагляд.
Нами вже налагоджені контакти з Комісією з регулювання азартних ігор та лотерей (КРАІЛ): ми уклали Меморандум про співпрацю.
Про співпрацю з іноземною фінрозвідкою
– Який ступінь співпраці Держфінмоніторингу з органами розвідки США та іншими органами контролю в Європі? Обмін інформацією відбувається на однакових умовах чи в кожної сторони є свої особливості?
Держфінмоніторинг співпрацює з іноземними підрозділами фінансових розвідок на умовах взаємності. Це принцип Закону. На мою думку, співпраця з іноземними партнерами, зокрема з підрозділами фінансових розвідок США та ЄС, перебуває на належному рівні. Водночас завжди в нагоді неформальні контакти та особисті відносини з партнерами.
Загалом у 2020 році Держфінмоніторинг співпрацював із 91 підрозділом фінансових розвідок іноземних держав.
Протягом минулого року нами направлено 328 запитів та отримано 367 відповідей. Зі свого боку Держфінмоніторингом отримано 338 міжнародних запитів, на які надано відповіді. Якщо взяти для порівняння рівень європейських країн, то це дуже пристойні цифри.
– Раніше йшлося, що Україна має повністю надавати інформацію, водночас зворотного обміну не відбувається. Чому?
– Інформація щодо відсутності зворотного зв’язку недостовірна. Можливо, це про інші сфери. З питань фінансового моніторингу – обмін ефективний.
– А чого саме стосується більшість запитів, яких питань?
– Це може бути будь-яка інформація, яка є корисною для розслідування справ з відмивання коштів та фінансування тероризму, зокрема ідентифікаційні дані суб'єктів, інформація щодо руху коштів та інші дані фінансової розвідки.
Про роботу фінмону в локдаун
– Які зміни відбулися у фінансовому моніторингу в період пандемії? Як відбуваються перевірки в умовах дистанційної роботи?
– Звичайно, наші можливості щодо безпосередніх робочих контактів обмежилися. Особливо це відчутно у сфері міжнародного співробітництва. Зважаючи на конфіденційність інформації, не всі питання можливо вирішувати за допомогою дистанційних онлайн-платформ.
Однак ми зберегли необхідний темп для проведення фінансової розвідки. Це стосується як операційних, міжвідомчих, методологічних, так і міжнародних аспектів нашої роботи.
– Що в пріоритеті служби? Які аспекти діяльності плануєте розвивати передусім?
– Наразі ми наближаємося до третьої Національної оцінки ризиків. Це фундаментальний трирічний зріз усієї системи, який координується Держфінмоніторингом. У 2022 році маємо опублікувати відповідний Звіт, але готуємося до проведення вже зараз.
Однією з ключових червоних ліній є застосування ризик-орієнтовного підходу. Цей підхід має працювати з первинного до державного рівнів: у суб'єктах, що звітують, регуляторах та звісно підрозділі фінансової розвідки.
Аналіз даних супроводжується підходом, заснованим на ризиках, і ми надалі будемо його поглиблювати в контексті застосування сучасних інформаційних рішень. Це непростий і недешевий шлях, але, як показує досвід наших іноземних партнерів, технології вирішують майже все.
І насамкінець хочу згадати про міжнародну співпрацю загалом. Маю на увазі Групу FATF, Комітет Ради Європи MONEYVAL та проєктну роботу в рамках Егмонтської Групи. Бути ефективним лише всередині країни недостатньо, інтегрованість у міжнародний простір є нашою головною перевагою.
Нагадаємо, в першому кварталі 2021-го Держфінмоніторинг надав до правоохоронних органів 288 матеріалів, зазначена сума в них становить 22,4 млрд грн. Служба здійснює заходи з протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню поширення зброї масового знищення.
Як раніше писав OBOZREVATEL, Державна служба фінансового моніторингу та Комісія з регулювання азартних ігор і лотерей підписали угоду про співпрацю.