"Локомотив енергетики і гарант безпеки": Онищенко назвав завдання уряду в атомній енергетиці

З приходом до влади в Україні президента Володимира Зеленського та його партії "Слуга народу", після формування нового уряду, перед країною і Зе-командою стоять дуже великі виклики. Є ряд критичних питань, які потребують негайного прийняття рішень в галузі атомної енергетики.

АТОМНА ЕЛЕКТРИКА – НАЙДЕШЕВША В УКРАЇНІ

Сьогодні атомна енергетика (4 АЕС, 15 атомних реакторів) забезпечує понад 55% потреби України в електроенергії. Якщо у вас в квартирі 6 лампочок, то знайте – три з них горять саме за рахунок АЕС. Тому атомна енергетика є стратегічно важливою для економіки України.

Коли сталася військова агресії Росії і почалися проблеми з поставками вугілля, в період з 2014 року Україна вистояла, уникнувши віялових відключень електроенергії, саме завдяки атомній енергетиці, виробництво якої збільшувалася з кожним роком (від 45,5% у 2012 році до 55,1% у 2017 році).

Одне з головних питань, що хвилюють сьогодні українців – як знизити тарифи на електроенергію?

Сьогодні діють такі тарифи: АЕС – 56,67 коп/кВт-година, ТЕС – 162 коп/кВт-година, сонячних електростанцій понад 10МВт – 476 коп/кВт-година, вітряних – 323 коп/кВт-год. Таким чином, тільки за рахунок атомної енергетики сьогодні утримуються тарифи для населення, а також оплачується "Зелений тариф" від альтернативних джерел (сонце, вітер, біогаз, біомаса).

Атомна електрика на сьогодні найдешевша в енергетичній кошику України. 45% енергетичного балансу країни складають теплова енергетика (вугілля) і поновлювані джерела енергії. Тариф на електроенергію, вироблену на вугіллі, в три з половиною рази вищий за тариф АЕС! Особливо в умовах військової агресії і неможливості отримувати дешеве вугілля з непідконтрольних Україні територій. Всі ми пам'ятаємо пов'язані з цим корупційні і не вигідні Україні історії: вугілля з Пенсільванії, а також горезвісну схему "Роттердам+".

Високі тарифи на електрику обумовлені саме тим, що в пригніченні атомної енергетики зацікавлені олігархи, яким вигідно спалювати дороге вугілля на своїх ТЕЦ і ТЕС. За різними даними, близько 75% ринку теплової енергетики контролюється групою-монополістом.

Незважаючи на дорожнечу теплової енергетики, в останні роки її штучно намагалися виробляти і продавати більше. Диспетчерські обмеження атомної енергетики тягли за собою високі тарифи для населення, які регулювалися лояльним складом керівництва НКРЕКУ і Антимонопольним комітетом України.

До речі, компанія-монополіст поширює також свій вплив і на ринок відновлювальних джерел енергії (так званий "Зелений тариф"). Собівартість отримання такого виду енергії в 9 разів вище, ніж у АЕС! Відзначимо, що сьогодні підприємства "зеленої" енергетики виробляють всього лише 1,5% струму в країні, при тому, що отримують близько 10% платежів.

В умовах вітчизняних реалій, "Зелений тариф" сприймається як корупційна, дотаційна і економічно невигідна схема, за яку платить населення. Плюс до всього не можна заперечувати, що впровадженням поновлюваних джерел енергії (ВДЕ) в енергетичну систему України віддається данина міжнародним організаціям. Існує поширений міф про високий рівень екологічності альтернативної енергетики, але мало хто говорить про те, що:

• сонячні батареї – джерело небезпечних відходів із вмістом великої кількості таких елементів, як свинець, хром, кадмій. У той же час фотоелементи, що вийшли з ладу, відправляють на смітник без належної утилізації, де процес їх руйнування ніхто не контролює;

• вітряні енергоустановки – джерело досить інтенсивного інфразвукового шуму, що несприятливо впливає на людський організм, що викликає постійне пригнічений стан, сильний безпричинний неспокій і життєвий дискомфорт. Як показав досвід експлуатації великого числа вітряних установок у США, цей шум не витримують ні тварини, ні птахи, залишаючи район розміщення станції, тобто, території самої вітрової станції і що примикають до неї стають непридатними для життя.

Як відомо, новим міністром енергетики та захисту навколишнього середовища України став Олексій Оржель, який відразу ж після призначення на посаду пообіцяв переглянути Енергетичну стратегію України до 2035 року і окреслив головні пріоритети роботи міністерства: енергоефективність, зменшення навантаження на платіжки і розвиток власного видобутку газу. З пріоритетами міністра складно не погодитися. Але, з огляду на, що до призначення на посаду Олексій Оржель був головою Української асоціації відновлюваної енергетики, то існує небезпека, що на новій позиції він буде лобістом саме "зеленої енергетики", просування якої несе певні ризики (крім зазначених вище) для енергетики України в розрізі роботи атомних електростанцій.

Сьогодні в Україні ми використовуємо енергомережі, які створювалися для передачі електрики від електростанцій до споживачів, і вони погано пристосовані до перерозподілу. Все поновлювані джерела електроенергії є негарантованими: є сонце – є електроенергія, немає сонця або темно – немає електроенергії. Те ж саме з вітроенергетикою – залежність від вітру. А електроенергію вони повинні видавати в мережі, які не були призначені для таких непостійних виробників і по ним йде струм діючих АЕС, які не можна відключити одним натисканням кнопки. Значить, потрібно розвивати нове мережеве будівництво або проводити істотну модернізацію існуючих мереж. Але за чий рахунок?

"Сьогодні Укренерго" видало багато технічних умов для підключення сонячних батарей, вітряків та інших ВДЕ. Це неминуче призведе до замикання потужностей АЕС, тобто АЕС будуть працювати неефективно і вартість атомної електроенергії буде зростати", – переконаний екс-заступник ДК "Ядерне паливо" Віталій Онищенко.

ЯК ЩЕ МОЖНА ЗНИЗИТИ ЦІНУ НА ЕЛЕКТРОЕНЕРГІЮ?

"Уже сьогодні необхідно приступати до програми утримання атомної енергетики на базовому рівні. Тобто забезпечити можливість АЕС виробляти електроенергію відповідно до проектної потужності, що збільшить ефективність вироблення і дозволить продовжувати термін їх експлуатації. Мова йде не стільки про розвиток, а про те, що б частка вироблення атомної енергетики зберігалася на рівні не нижче 50%, що, до речі, закріплене Енергетичною стратегією розвитку енергетики до 2035 року. Крім того, Україні необхідно використовувати свій експортний енергети еский потенціал", – впевнений Онищенко.

На думку експерта, сьогодні дуже гостро стоїть питання добудови двох енергоблоків №3 і №4 Хмельницької АЕС, що дозволить не тільки зберегти базову складову вироблення електроенергії і утримувати ціни на електроенергію для кінцевого споживача, але і дозволить продовжувати розвиток енергетики на поновлюваних джерелах (на догоду Заходу), а також відкриє дорогу для інтеграції української ОЕС з Європейською мережею системних операторів ENTSO-E. Цей крок, за словами Онищенка, дозволить реалізувати експортний енергетичний потенціал України.

Тема добудови двох енергоблоків Хмельницької АЕС мусується давно, але остаточне рішення так і не прийнято. Так, під кінець своєї президентської каденції Петро Порошенко з властивим йому передвиборчим пафосом підписав указ про будівництво енергоблоків № 3 і № 4 Хмельницької атомної електростанції. Відповідний документ "Про заходи щодо підтримки розвитку ядерної енергетики і підвищення рівня безпеки в сфері використання ядерної енергії" був опублікований на сайті президента. Порошенко також доручив Кабінету міністрів невідкладно внести до Верховної Ради відповідний законопроект, але так цього зроблено не було.

Очевидно, що у минулої владної команди не було чіткого розуміння, хто буде добудовувати блоки і звідки брати гроші на це будівництво.

"Сьогодні це виклик для команди Володимира Зеленського та нового уряду. Треба якомога швидше прийняти рішення по Хмельницькій АЕС і добудувати ці блоки. Якщо не почнемо сьогодні, то незабаром отримаємо небаланс по виробленню електроенергії", – застерігає Онищенко.

Питання добудови двох блоків ХАЕС сьогодні тісно пов'язане й не тільки з бюрократичною тяганиною міністерств, підготовкою якісного законопроекту, який би запустив процес будівництва, а й пошуком коштів на ці потреби.

"Капітальні витрати на спорудження (читай – добудову) двох енергоблоків ХАЕС потужністю 2000МВт складуть приблизно 3,5 млрд євро, що приблизно в 3-4 рази нижче вартості спорудження нових блоків. А термін добудови енергоблоків не перевищить 6 років. Так за 3,5 млрд євро ми отримаємо об'єкти вартістю 10-12 млрд євро. Це дозволить не тільки знизити ціну на електрику для кінцевого споживача, але і запустити електроенергію, що виробляється АЕС, на експорт", – запевнив Онищенко.

НОВЕ БУДІВНИЦТВО ЕНЕРГОБЛОКІВ

"Атомна енергетика – така специфічна галузь, яка вимагає комплексного підходу. І крім дуже важливого питання добудови двох енергоблоків ХАЕС, необхідно спрямовувати свої погляди в майбутнє і думати про будівництво нових енергоблоків, шукати джерела фінансування, за рахунок яких можна це реалізувати", – закликає Онищенко.

Тема нового будівництва часто піднімалася різними урядами, але до конкретних дій в цьому напрямку справа так і не доходила. Пам'ятається, що ще в 2006 році Кабінет міністрів України планував будівництво 11 нових енергоблоків до 2030 року. Безумовно, є безліч об'єктивних чинників, які вплинули на такі амбітні плани, але в сухому підсумку сьогодні ми поки не можемо закінчити роботи по добудові двох енергоблоків ХАЕС, хоча це набагато дешевше нового будівництва.

"В Україні один з найбільш потужних інженерних потенціалів в світі! Створення енергоблоку АЕС від проекту до отримання електроенергії приблизно 10 років. Практично все обладнання (крім реакторної установки), матеріали і, власне, будівельно-монтажні роботи проводяться, постачаються і виконуються українськими компаніями. Це також дозволить пожвавити українську економіку", – каже Онищенко.

За словами експерта, потрібно цим займатися – не тільки продовжувати термін експлуатації енергоблоків, проводячи модернізацію, а й будувати нові. Інакше – програємо ринкову конкуренцію і втратимо експорт.

"Ви подивіться – Росія будує в Білорусі два блоки. Там явно надлишкові потужності, тобто проект реалізується з прицілом експорту електроенергії в Польщу. В самій Польщі заговорили про будівництво АЕС. Тому нам потрібно швидше рухатися в цьому напрямку і шукати інвестиції", – відзначає Онищенко.

ЯКЩО НЕ ЗАБЕРЕМО НАШІ ЯДЕРНІ ВІДХОДИ В РФ – ЗАПЛАТИМО СОТНІ МІЛЬЙОНІВ ДОЛАРІВ ШТРАФІВ

"Ми зобов'язані за договором з РФ на переробку ядерного палива АЕС України прийняти утворені при його переробці високоактивні оскловані радіоактивні відходи. У 2023 році має надійти перша партія таких відходів. Для таких відходів в зоні відчуження ЧАЕС за кошти фонду поводження з РАВ створюється спеціальне сховище . Термін створення такого сховища становить не менше 5 років, сьогодні роботи по будівництву ще не розпочато. Існує ризик, що на 99% ми не зможемо прийняти відходи в 2023 році. Якщо не заберемо – будемо платити величезні штафи – сотні мільйонів доларів, а також виникнуть проблеми з постачанням свіжого ядерного палива для наших АЕС. Це також негативно відіб'ється на іміджі ядерної держави, яка не здатна була побудувати такий об'єкт", – попереджає Онищенко.

Для зменшення залежності від РФ і можливості прийняття відкладеного рішення (корисне використання відпрацьованого ядерного палива при появі нових технологій) Україна прийняла рішення про будівництво Централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива (ЦСВЯП) за сучасною технологією зберігання компанії Холтек Інтернешнл (США). Сховище призначене для відпрацьованого ядерного палива трьох атомних станцій - Хмельницької, Рівненської та Южно-Української АЕС (досі Україна відправляє відпрацьоване ядерне паливо цих АЕС в Російську Федерацію). Замовником будівництва виступив ДП "НАЕК "Енергоатом". Термін експлуатації сховища – 100 років. Це дозволить заощадити сотні мільйонів доларів в рік від відправки на переробку відпрацьованого ядерного палива АЕС України. Спочатку планувалося, що перша черга ЦСВЯП буде здана в експлуатацію в другому кварталі 2020 року, але Онищенко переконаний: "Раніше 2022 року ЦСВЯП не вийде добудувати. Це загрожує Україні багатомільйонними додатковими витратами на вивезення відпрацьованого ядерного палива. З огляду на сьогоднішній стан будівництва і що будівництвом займаються компанії, афілійовані з одіозним забудовником Максимом Микитасем, – невідомо, чим це все закінчиться".

ЧИ МОЖЕ УКРАЇНА МАТИ ПОВНИЙ ЯДЕРНИЙ ЦИКЛ?

Україна в перспективі має все для того, щоб мати своє ядерне паливо. Наша країна володіє великими покладами матеріалу для виготовлення ядерного палива: уран, цирконій. Дуже дивно, що експлуатуючи 15 ядерних блоків, ми досі не маємо власного виробництва ядерного палива.

У цьому контексті дуже сумно згадувати, як Віктор Янукович у 2010 році за те, щоб потриматися за ручку з Бараком Обамою, буквально за півгодини відмовився від збагаченого урану, який був в Україні на суму понад $1 млрд.

"Сьогодні оператор атомних станцій ДП "НАЕК "Енергоатом" купує ядерне паливо за контрактами з компаніями "ТВЕЛ" (РФ) і Westinghouse Electric Sweden (Швеція). Питому вагу ядерного палива (близько 70%) ми купуємо в Росії. Щорічно Україна витрачає на закупівлю ядерного палива близько $500 млн, хоча в перспективі ми могли б мати повний ядерний цикл (за винятком збагачення урану і переробки ядерного палива). Ці кошти залишалися б в українській економіці", – впевнений Онищенко.

Чому так відбувається, що, маючи поклади урану та цирконію, ми не виробляємо ядерне паливо? Всьому виною горезвісний Будапештський меморандум, підписаний 5 грудня 1994 року, за яким Україна підтвердила свою участь у Договорі про нерозповсюдження ядерної зброї як держава-учасник, що не володіє ядерною зброєю. Згідно з угодою (стаття II), Україна взяла на себе зобов'язання не виробляти і не набувати будь-яким іншим способом ядерну зброю або інші ядерні вибухові пристрої, так само як і не домагатися і не приймати будь-якої допомоги у виробництві ядерної зброї або інших ядерних вибухових пристроїв. При цьому країни, що підписали меморандум (США, Великобританія і РФ), гарантували територіальну цілісність нашої держави. Ми бачимо, що Україна виконала свої зобов'язання, а по відношенню до України – зобов'язання не виконані.

Після виходу на екрани міні-серіалу "Чорнобиль" багато хто заговорив про безпеку ядерної енергетики, але, як показує практика, при наявності інтелектуального потенціалу (який у нас є) і правильного комплексного підходу до питань атомної енергетики, отримання електроенергії з АЕС є досить безпечним, Свідчення чому є масштабне будівництво АЕС в світі. Безумовно, такі кактастрофи, як аварія на ЧАЕС, більше ніколи не повинні повторитися. Саме тому серіал "Чорнобиль" дуже корисний, тому що чітко продемонстрував, що такі трагедії можливі при наплювацьке (чітай- скотинячому) щодо правителів до керованим, як це було в СРСР.

"Звичайно, сьогодні це звучить як фантастика. Але я вірю, що ми з часом можемо відродити повний ядерний цикл і стати наддержавою в плані атомної енергетики. У нас все для цього є: і працьовиті люди, і поклади, і промисловість, і, повторюся, дуже потужний науковий і інженерний потенціал. Крім того, наша промисловість (Новокраматорський машинобудівний завод) дозволяє створювати реакторні установки для АЕС. Будапештський меморандум показав свою неспроможність і з часом він буде переглянутий. Тому необхідно вже зараз серйзно розглядати таку можливість. Сьогодні в світі будується 56 реакторів, ще близько 160 планують побудувати. Тут головне не упустити свій шанс", – підсумував Онищенко.