"Є підозра, що ми стали жертвою замовлення", – директор "Курганського бройлера"
Віртуальний меморіал загиблих борців за українську незалежність: вшануйте Героїв хвилиною вашої уваги!
У березні назва птахофабрики "Курганський бройлер", що розташована в Харківській області і входить в структуру великого виробника м'яса птиці – компанії "Комплекс Агромарс" - фігурувала у публікаціях ЗМІ. Екс-директор підприємства Олексій Таранов вийшов у пресу з гучними звинуваченнями на адресу птахофабрики і її власників, подружжя Євгена та Марини Сігал. Зокрема, в інтерв'ю журналістам одного зі ЗМІ, що спеціалізуються на аграрній тематиці, Таранов заявляв про те, що власники нібито роблять банкрутом власне підприємство, а до всього – там, мовляв, все погано з дотриманням вимог безпеки.
На скандальне інтерв'ю відреагували на "Курганському бройлері". OBOZREVATEL розповіли, що були шоковані заявами вчорашнього керівника, який не зробив нічого не тільки для розвитку підприємства, але і для збереження існуючих його показників. Через порушення технології за Таранова тушки птиці були мало не вдвічі менші від нормативних показників, продажі, а з ними і прибутки впали, а саму птахофабрику Таранов примудрився загнати у величезні борги – понад 50 млн грн.
Через 3 місяці після поїздки OBOZREVATEL на підприємство і після звинувачень Таранова ми поговорили з новим директором "Курганського бройлера" Андрієм Свиридкіним, щоб дізнатися, що вдалося зробити за цей час.
– Розкажіть, що змінилося за ці три місяці? Пам'ятаю ту катастрофічну ситуацію, з якою ви взяли підприємство - чи вдалося її хоч трохи виправити?
– Основним критерієм ефективності бройлерного виробництва в сучасному світі є так званий індекс ефективності. Розраховується він за специфічною формулою, що враховує кількість спожитого корму, термін вирощування птиці, збереження стада і вага, з якою птиця пішла на забій. У березні наш індекс ефективності не перевищував 100 одиниць. Птицю вирощували вагою всього 1,3 кг. Таке м'ясо попитом не користувалося, тому його доводилося продавати за заниженою ціною – щоб не викидати. Прибутку не було. Компанія несла збитки.
Потім ми почали відновлювати технологію і повернулися до прийнятних показників.
– Внесли серйозні корективи в роботу людей?
– Від людей ми нічого особливого не вимагали. Просто робити все, як треба. Поступово, завдяки дотриманню прийнятих технологічних стандартів, індекс ефективності у нас почав зростати. Але птиця була вже трохи запущена, тому на перший забій ми пішли не на 42-43 день, як це повинно бути, а на 45-47-ий. Спочатку – з вагою під 2 кг. Потім – 2,2 кг, 2,4 кг. І врешті-решт вийшли на 2,7-2,8 кг – при нормативі 2,6 кг.
Потім ми призупинили роботу, щоб провести санацію. Це треба було робити: помитися, почистити, відремонтувати обладнання, обнулити виробництво, дати можливість "відпочити" виробничим корпусам. І вже після санації ми запустилися по-новій – і продовжуємо набирати обертів.
– Ви почали з індексу ефективності. На скільки вдалося його збільшити?
– Індекс ефективності першого забою в перших трьох пташниках склав 408 одиниць. Зі 100 ми пішли за 400. Таких показників роботи тут давно не було. Так що всі були здивовані – але разом з тим усвідомили, що птицю можна вирощувати. Це не складно. І якщо ти все робиш правильно, у тебе все виходить.
– Чи вдається підтримувати такі вражаючі результати?
– Підприємство стабільно, в умовах промислового виробництва, тримається на трохи більш низьких показниках. 408 одиниць – це штучний результат. Основною ідеєю його був мотиваційний момент. Ми три пташника тоді взяли, запустили – і птиця йшла на забій в 42 дні з вагою 3 кг 100 г. Конверсія корму – іншими словами, співвідношення корму до набраної птицею ваги - склала 1,6. Це дуже хороший показник. Тому що основна складова в структурі собівартості м'яса – це саме комбікорм. Він досить дорогий. І чим менше корму необхідно, щоб виростити птицю – тим вигідніше її вирощувати. Тут важлива енергетична цінність кормів.
– А при Таранові як з конверсією було?
– Тоді вона була в два рази вищою. 2,6-2,8 і так далі. Птиця їла корм, а вагу не набирала, як слід.
– Практично європейська конверсія у вас зараз, вірно?
– Конверсія 1,6 дійсно у всьому світі вважається нормою. 1,6 для нас - це просто дуже і дуже хороший показник. Зараз у нас йде забій птиці. Влітку зазвичай курчата гірше набирають вагу – через спеку вони мало споживають кормів вдень. Адже ми, щоб компенсувати температуру, вмикаємо додаткові ступені вентиляції – і замість "штилю" у птиці над головою гуляє вітер. Ось вона сідає в пташнику і сидить, на годівницю впродовж дня не йде. Але існують певні технологічні прийоми, які дозволяють її "умовляти" - і вона їсть.
З огляду на спеку і те, про що я розповів, наша ефективність зараз коливається в районі 350 одиниць індексу. І це дуже важливо. Адже люди бачать, що тут можна працювати, можна отримувати нормальний результат, отримають нормальну премію за виконану роботу – і це стане мотивом працювати на повну потужність. Упевнений: ефективність на підприємстві зросте в рази, коли у наших працівників відкриються очі і вони зрозуміють, що можна працювати і отримувати гідну винагороду за свою працю.
– Виходить, все вдалося налагодити? Проблеми все залишилися позаду?
– Не всі. У нас ще є деякі труднощі. Причому найсерйозніші з них – приходять ззовні. Кілька століть тому війни починалися через любов, через території, честь і гідність. Зараз же основні битви відбуваються за ринки збуту. І я бачу, що проти нас, можливо, розпочата саме така війна – і саме через ринки.
Все свідчить про те, що хтось намагається з нами конкурувати, але використовує при цьому нечистоплотні методи боротьби. Мабуть тому, що за якістю продукції цей "хтось" нам поступається. І безліч перевірок, які ми пройшли за останні місяці, могли бути ініційовані, як мені здається, саме нашими конкурентами, які намагаються вижити нас з ринку.
– Хто саме це робить? Є підозри?
– Це питання зараз знаходиться в стадії серйозної перевірки. Є компетентні органи. Є власна служба безпеки на підприємстві – вони цим займаються, документують. Можу запевнити: ситуація без належної уваги не залишиться. Погодьтеся, це дивно, коли пожежники в акті 2016 року пишуть "недоліки усунуто", а потім, у 2018 році, "знаходять" ті ж недоліки, які були вже усунуті двома роками раніше. Виникають питання.
Або Держпродспоживслужба штрафує директора за "дірку" в паркані у внутрішній огорожі – це дивно. Адже ми спеціально зняли шматок сітки-рабиці, щоб технологічний транспорт міг проїжджати. Робимо це для власної зручності – а нас за це штрафують. Погодьтеся, виникають думки про упереджене ставлення, і можливо, "замовлення".
– Таранов має стусунок до перевірок підприємства?
– Безумовно. Остання перевірка за заявою Таранова була у нас в цьому місяці.
– Пан Таранов залишив після себе величезні борги. Чи вдається з ними розраховуватися?
– Ми вже майже повністю їх закрили. З 59 млн на сьогодні залишилися близько 10-ти. Працюємо над повним погашенням.
– Під час першої нашої розмови, одразу після вашого приходу на "Курганський бройлер", ви демонстрували впевненість, що все вдасться. Але якщо відверто: ви розраховували, що за такий період часу вдасться домогтися таких вражаючих результатів чи вони перевершили ваші очікування?
- Звичайно, розраховував. Безумовно. У житті ж все просто. Якщо ти щось робиш – у тебе неодмінно вийде. Якщо ти кудись ідеш – рано чи пізно ти опинишся в точці призначення, прийдеш туди, куди мав намір. Якщо ж сидиш – у тебе нічого не буде. Один мій товариш жартує: навіть якщо просто лягти в потрібному напрямку, є ймовірність, що тебе вітром донесе туди, куди потрібно. А якщо ти ще й біжиш до своєї мети, робиш щось для її втілення в життя – результат буде. Обов'язково!
Тому у нас і виходить все, до чого ми прагнемо.