Дунайські порти навіть після модернізації не врятують український експорт – ГМК Центр

Щодня Україна втрачає $170 млн через блокаду портів, а експортно орієнтовані галузі економіки в рази скорочують виробництво через ускладнену логістику. Міністерство інфраструктури в Лугано представило програму модернізації трьох дунайських портів – єдиних морських, що лишились в України після окупації Росією чорноморських та тих, що розташовані на узбережжі Азовського моря. Проте частка цих портів у загальному обсязі перевалки в Україні була на рівні 2,5-4,2%. Після модернізації вона зросте максимум до 16%. А отже – ці порти точно не зможуть врятувати від колапсу український експорт. Про це йдеться у аналітичному дослідженні ГМК Центру.

Відео дня

"Проєктна пропускна можливість дунайських морпортів значно вища за їхні поточні показники: порт Ізмаїл – 8,5 млн т, порт Рені – 8 млн т, порт Усть-Дунайськ – 4 млн т. Але фактична пропускна спроможність обмежена наявною інфраструктурою, недостатньою глибиною (Усть-Дунайськ), проблемою повільної суднопроводки румунською стороною, частою низькою водою на Дунаї та іншими факторами. Крім того, залізнична інфраструктура перебуває під постійною загрозою ракетних ударів з боку РФ", - вказують аналітики Центру.

Частка дунайських портів у спільній перевалці в Україні у 2018-2021 рр. варіювалася в діапазоні 2,5-4,2%, або 4-6 млн т вантажів. Цими портами користувався досить вузький список вантажовідправників у разі необхідності доставки вантажів клієнтам Дунаєм. За підсумками квітня дунайські порти наростили перевалку вантажів майже вчетверо в порівнянні з лютим – до 850 тис. т. Проте це слабко допомагає суттєво наростити експорт на фоні довоєнних обсягів, переконані в ГМК Центрі.

"Раніше в Мінінфраструктурі оцінювали потенціал зростання перевалки в дунайських портах до 1 млн т на місяць, але зараз планують збільшити її в 1,7 раза – до 25 млн т на рік. МІУ планує модернізувати порти Ізмаїл, Рені та Усть-Дунайськ, побудувати нові термінали та хаби, з’єднати порти Рені та Ізмаїл прямим залізничним сполученням, а також залучити приватні інвестиції для будівництва терміналів. Крім того, у планах - здійснення днопоглиблення, будівництво флоту внутрішнього плавання, будівництво та модернізація під’їзних залізничних колій", - перераховують аналітики Центру.

Заплановані інвестиції в реалізацію проєкту становлять близько $200 млн, і очевидно, що Україна планує наростити потужності портів за рахунок західних коштів, оскільки такі наміри було оголошено під час форуму з повоєнної відбудови країни в Лугано (Швейцарія).

"Однак багато економістів критично сприймають цей план та його статті витрат. А поки не визначено джерела фінансування та не розпочато реальних дій - плани МІУ залишаються просто намірами. До того ж, якщо співвіднести можливі майбутні потужності з перевалкою у всіх морпортах України у 2020-2021 рр., то 25 млн т – це 15-16% від "старого" показника портового вантажообігу. А отже, на порятунок українського експорту розраховувати не варто", - резюмують у ГМК Центрі.

Як відомо, за підсумками першого півріччя експорт з України впав на 55,6%, а виторг від нього – на 23,7% порівняно з січнем-червнем 2021 року, до $22,8 млрд. У другому кварталі показник упав на 37,4% порівняно з першим кварталом, та на 45,8% порівняно з другим кварталом 2021 року – до $8,78 млрд. Причини – блокування портів та ускладнення логістики: вузькі залізничні переходи на заході пропускають лише 1,9 тис вагонів на добу, а для забезпечення експорту ця цифра має бути мінімум в два рази вищою.