''Думала повіситися'': як колектори вибивають борги з українців і чому під загрозою кожен

Ваш банк закрився або ви "забули" про кредит — чекайте на дзвінок від колектора. Вони працюють на межі закону, "ганьблять" боржників у соцмережах і перед сусідами, заробляють по 30 тисяч і бояться судів. В Україні, з огляду на один із найвищих рівнів прострочених кредитів і велику кількість закритих банків, для колекторів — поле неоране.

Про те, як захистити свої права і на що здатні колектори — читайте у матеріалі OBOZREVATEL.

"Я боялася повертатися додому"

Мисливці за боргами не гребують найжорсткішими методами. Щоб "вибити" гроші, вони намагаються залякати свою "жертву". Жителька Дніпра Марина Віскунова отримувала погрози по телефону більше двох місяців. А коли на під'їзді з'явився "ганебний лист" із її фотографією, вона потрапила в лікарню із гіпертонічним кризом.

"Це просто постійні дзвінки. Мене почали ображати. Казали, що я нахапалася боргів, що я ненормальна, що мені взагалі ніхто не довірятиме, що про мене все дізнаються. Я не брала слухавку, змінювала номер. Але вони все одно знаходили, дзвонили по 10 разів на день. Вони мене увігнали в такий стан, що я боялася повертатися додому і думала повіситися", — розповідає жінка.

Ще п'ять років тому Марина взяла у банку борг на телевізор — дві тисячі гривень. Гроші вона не повернула. Каже, що нібито забула. Через багато років їй подзвонили з колекторського бюро і зажадали повернути вже близько 30 тис. грн. Таких грошей у жінки не було.

Коли колектори зрозуміли, що телефонні дзвінки не діють, вони знайшли в соціальних мережах фотографію Марини з випускного дочки і роздрукували її з написом "запам'ятайте її: вона краде чужі гроші".

"Мені казали: йди в міліцію. А як я доведу, що це вони взагалі наклеїли?", — розповідає Марина. Після того, як погрози довели боржницю до лікарні, вона звернулася до адвоката. Той кілька разів поговорив по телефону з колекторами, надіслав офіційного листи — дзвінки припинилися. Виявилося, що термін позовної давності з кредиту вже вичерпався (минуло більше трьох років). До суду подати "вимагачі" не могли, тому наполегливо вимагали повернути борг.

Читайте: У Черкасах колектори вдерлися до квартири пенсіонерки: дивне відео спантеличило мережу

Чим менш захищений клієнт, тим жорсткіше можуть діяти колектори, розповідає керівний партнер LS Group Олексій Гаєвський. "Чорними" методами, які часто перебувають за межею закону, найчастіше користуються щодо малозабезпечених боржників.

"Я на своїй практиці можу сказати, що майже всі колектори порушують закон. З моїми клієнтами випадків, коли вдиралися до квартир або зустрічали біля під'їзду, не було. Але я відразу давав зрозуміти, що якщо вони так чинитимуть, їм доведеться відповідати за законом. Вони дивляться на клієнта, хто він, який борг брав. Якщо це незахищена людина, діятимуть за однією схемою. Якщо це людина відома, яка може, наприклад, створити їм проблеми, діятимуть інакше", — пояснює адвокат.

В Україні немає закону, який би регулював діяльність колекторів. При цьому їхні дії підпадають під статті про вимагання та примус до виконання громадянського-правового договору.

Читайте: Плати або помри: у Києві банда шахраїв діяла під виглядом колекторів

Більшість колекторських бюро, до яких звернувся по коментар OBOZREVATEL, відмовилися спілкуватися з журналістами. Один зі "здирників" за коментар попросив 500 грн, решта ж просто припиняла розмову. Більше дізнатися про роботу колекторів вдалося завдяки телефонній співбесіді в одній з контор. В першу чергу у нас поцікавилися про наявність досвіду роботи у "фінансовому секторі" та освіту.

"Ваша зарплата залежатиме від показників плюс ставка. Ставка у нас 5 тис. грн. Плюс у перші три місяці ви отримуєте 10% від збору. Коли збираєте понад 300 тис. грн, ваш відсоток збільшується до 15%. Якщо, наприклад, в наступному місяці збираєте за місяць 200 тис., отримуєте 35 тисяч: 30 у вигляді відсотків і 5 тис. ваша ставка", — розповідає про умови роботи працівниця компанії.

Претендентам на вакансію доведеться пройти безкоштовне тижневе навчання, потім зробити "пробний дзвінок" і скласти своєрідний іспит. На питання, чи доведеться погрожувати, ображати і зустрічати боржників біля будинку, в колекторському об'єднанні відповіли — "цим займаються інші люди". А звичайні працівники всього лише обдзвонюють боржників (витрати на мобільний зв'язок оплачує компанія).

У більшості таких контор нібито є "мобільні групи". Якщо борг великий, наприклад, з іпотеки, за окремі гроші вони можуть використовувати методи, які підпадають під статтю про хуліганство — обливати двері фарбою, зустрічати біля будинку тощо. Але найчастіше завдання мобільної групи: поговорити з сусідами і розклеїти "ганебні оголошення".

Хто може стати жертвою колектора і як захиститися

Зіткнуться з настирливими дзвінками можуть не тільки боржники, а й клієнти закритих банків, зазначає Олексій Гаєвський. Якщо кредитний портфель закритого банку розпродали, частина боргів може дістатися колекторським компаніям. В цьому випадку в першу чергу треба вимагати письмово надати договір санації (документ про перевідступлення прав вимоги).

"У деяких договорах передбачено право перевідступлення. Але так чи інакше треба вимагати письмово надати договір санації. Буває так, що дзвонять і кажуть"у вас є місяць на погашення боргу", хоча до цього клієнт закритого банку виконував умови договору і не розраховував, що потрібно буде відразу погашати борг. Тоді треба звертатися до суду і вимагати розірвати кредитний договір, оскільки його умови змінювати можна лише за згодою обох сторін", — радить юрист.

Причому якщо ви не згодні з тими умовами, які вам запропонували колектори, в жодному разі не варто їх виконувати навіть частково. У суді це може послужити аргументом на користь того, що ви визнали свій борг і обов'язок виплатити його за умовами колекторів. Після подання заяви до суду треба письмово повідомити колекторів, що ви не визнаєте кредитного договору і відмовляєтеся його виконувати до рішенням суду.

Читайте: У Києві пенсіонер стріляв у колекторів: користувачі запідозрили фейк

Самі ж колектори практично ніколи не подають до суду. По-перше, це дорого (треба платити юристам, оплачувати судові витрати). По-друге, термін позовної давності за такими договорами — всього три роки. І найчастіше цей термін уже давно вичерпано. Банки продають колекторам тільки ті кредити, які не можуть повернути самостійно.

Кредитний експерт Володимир Мазуренко пояснює: для того, щоб займатися поверненням заборгованості, фінансовій установі доводиться утримувати цілу групу юристів, менеджерів, операторів тощо. Коли кількість кредитів досягає певної позначки, частину пакета дешевше продати, наприклад, за ціною 30% від того, що можна витребувати, ніж намагатися отримати гроші самостійно.

"Є ще один важливий момент. Банк не може діяти так, як часто діють колектори. Банк працює за законом, він не повинен залякувати клієнтів, постити образливі картинки у соцмережах тощо. Тому легше передати "брудну" роботу колекторам, ніж так жертвувати своєю репутацією", — зазначає Мазуренко.

У будь-якому разі, кредити, як і будь-які інші борги, необхідно повертати, а взяті на себе зобов'язання — виконувати. А щоб не отримувати постійні погрози від настирливих операторів, які за будь-яку ціну готові заробити свої 15%, краще кілька разів зважити свої сили перед тим, як брати гроші в борг.