"Українська Грета Гарбо" Тамара Вишневська: одна з найкрасивіших акторок ХХ століття
Вона вільно говорила українською, польською, англійською, німецькою та російською мовами
Верховна Рада в першому читанні підтримала законопроєкт, який передбачає відстрочку запуску оподаткування контрольованих іноземних компаній до 2022 року.
"За" законопроект №4065 проголосувало 263 народних депутати (щоб подивитися результати поіменного голосування, доскролльте до кінця сторінки). Автором документа є голова фінансового комітету парламенту Данило Гетманцев.
Законопроект №4065 містить поправки до норм, які встановлює закон №466 ("законопроект №1210").
Законопроектом також пропонується внести зміни до Податкового кодексу України, Закон України про РРО, Закону України від 16.01.2020 № 466-I X, що, зокрема, направлено на уточнення:
деяких положень трансфертного ціноутворення;
підстави припинення адміністративного арешту;
положення щодо коригування фінансового результату до оподаткування за операціями, які не мають ділової мети;
особливості справляння акцизного податку;
особливості оподаткування прибутку контрольованої іноземної компанії протягом перехідного періоду;
положення про застосування РРО.
Що передбачав законопроект №1210
По-перше, це – оподаткування контрольованих іноземних компаній (КІК). Власники таких компаній, які є резидентами України, будуть платити податки з їхнього прибутку (якщо КІК належить юрособі) або ж ПДФО з доходу (якщо контролер КІК – фізособа).
З 2021 року фізособи разом з декларацією про майновий стан і доходи та юрособи з декларацією з податку на прибуток повинні будуть подавати звіт про КІК. До цього звіту потрібно буде докласти завірену фінансову звітність КІК, яка складена за правилами бухобліку тієї юрисдикції, де КІК є податковим резидентом.
За неподання звіту загрожує штраф близько 210 тис. грн., за приховування інформації про КІК штраф може досягати 2,1 млн грн.
У 2021-2022 роках штрафи застосовуватися не будуть. Це перехідний період для того, щоб бізнес міг адаптуватися до нових вимог.
Що передбачає законопроект №4065
Документ пропонує відстрочити запуск оподаткування КІК з 2021-го до 2022 року, в результаті чого буде продовжений пільговий період ліквідації таких компаній.
"Також уточнено, що інформація з КІК, отримана в перші два роки звітності, не може бути використана як доказ у кримінальних справах, і скасовано вимогу про надання первинних документів при поданні звітності в рамках ТЦО з КІК", – пояснював автор законопроекту.
По-друге, з 2021 року в перелік платників податків потраплять нерезиденти, у яких фактичний керівний орган знаходиться на території України. Мова про оподаткування постійних представництв, через які іноземець веде господарську діяльність в нашій країні. Нерезидент буде зобов'язаний поставити представництво в Україні на податковий облік. Якщо він цього не зробить, йому загрожує штраф у розмірі 100 тис. Грн.
Документ також пропонує обмежити застосування визначення "ділової цілі" і застосовувати його в рамках трансфертного ціноутворення (ТЦО) і для коригувань з офшорних юрисдикцій з 2022 року.
Як повідомляв OBOZREVATEL, в січні монобільшість Верховної Ради ухвалила скандальний закон №1210 про вдосконалення адміністрування податків.
Влітку 2019 року проти нього протестували бізнесмени, але навіть в пом'якшеному вигляді він не влаштовує багатьох. "Компромісні" правки підприємці називають напівзаходами, а сам документ – "податковим терором".
Пізніше Гетманцев заявив, що нововведення законопроєкту №1210 щодо контрольованих іноземних компаній не будуть стосуватися бізнес-активів.
Підпишись на наш Telegram. Надсилаємо лише "гарячі" новини!
Вона вільно говорила українською, польською, англійською, німецькою та російською мовами
Також президент розповів про результати програми "єПідтримка"
На місці вибуху виникла вирва завширшки 20 м і завглибшки близько 6 м