Україна наближається до демографічної катастрофи: скільки населення залишиться та як виправити ситуацію
Україна найближчими роками може зіткнутися з демографічною катастрофою. Точних цифр немає, проте демографи вже говорять про те, що найближчі кілька років стануть критичними. Одразу після закінчення війни є ризик того, що українки разом із дітьми не повернуться додому, а їхні чоловіки приєднаються до них за кордоном. Крім того, кілька мільйонів людей депортовано РФ.
Про те, що відбувається у демографії країни та як зміниться ситуація, читайте в матеріалі OBOZREVATEL.
"Це вже демографічна катастрофа": скільки українців залишиться після війни
І до повномасштабної війни в Україні була складна демографічна ситуація, а смертність перевищувала народжуваність, розповідає OBOZREVATEL провідна наукова співробітниця Інституту демографії та соцдосліджень Людмила Слюсар. Та становище критично погіршилось. Демографічні втрати України коливаються в межах від 500-600 тисяч до 5-6 млн осіб, заявила академік Елла Лібанова під час своєї доповіді на міжнародному науковому симпозіумі.
10 жінок для заміщення поколінь має народити 22-23 дітей. У 2021-му в Україні 10 жінок народжували всього 11 дітей (удвічі менше "норми"). У 2023-му в 10 жінок у середньому буде всього 7 дітей. "Це вже демографічна катастрофа", – говорить Лібанова.
Прямі втрати військових та цивільних, масштабна міграція за кордон, збільшення смертності через стрес, неможливість отримати якісну медичну допомогу, скорочення рівня народжуваності – все це призведе до нищівних демографічних втрат. І якщо пощастить, до 2030-го в країні залишиться лише 35 млн осіб. Лібанова вважає цю цифру "надто оптимістичною".
І ніхто не може оцінити, скільки років потрібно для того, щоб повернутися хоча б до тієї демографічної ситуації, яка була до повномасштабної війни, зазначає Людмила Слюсар. Однак фахівці можуть назвати головні чинники, які впливатимуть на ситуацію. Їх два: безпека та стан економіки.
Скільки українців перебуває за кордоном та чи зможуть вони повернутися
За оцінками НБУ, за кордоном перебувають 4,5 млн українців. Станом на листопад найбільше – майже 1,5 млн статусів тимчасового захисту надала Польща, ще понад 1 млн – Німеччина та приблизно 450 тис. – Чехія.
"Я познайомилася з жінкою з Маріуполя. Вона каже, що не повернеться до Маріуполя ніколи. У неї загинула мама, з міста частина родичів вимушено виїхала до Росії і там залишилися. У неї була квартира, вона ціла, але поряд у сусідів зруйновані квартири та всі її речі вже вкрали. Вона каже, що ніколи не повернеться в Україну і нізащо більше не ризикуватиме. Я повернуся обов'язково. Як би важко не було", – розповідає українська біженка у Ризі Марина.
Дівчина каже: з-за кордону здається, що ситуація в Україні значно гірша, що "згаслий Київ страждає без електроенергії", мешканці столиці виходять на вулицю лише у пошуках гуманітарки, а в їхніх квартирах давно немає опалення. "Я коли зідзвонююся з подругами, дивуюся. Вони продовжують жити, жартують, ходять на побачення, є відключення, але не все так жахливо, як може здатися, якщо оцінювати ситуацію тільки з новин", – каже Марина.
Елла Лібанова додає: коли закінчиться війна та відкриють кордони, є ризик, що до жінок та дітей за кордон приїдуть їхні чоловіки. А возз'єднання відбудеться не всередині країни: такі родини можуть бути назавжди втрачені для України.
"Кожен місяць, який наші жінки та діти проводять (і адаптуються) за кордоном, зменшує шанси на їхнє повернення. Згідно з польськими та німецькими соціологічними опитуваннями, близько 70% українських біженок у цих країнах мають вищу освіту. Фантастична цифра", – каже вчена.
Як повернути українців додому
"Поки не буде безпеки, складно сподіватися, що багато біженців повернуться в Україну. Безпека – головне. Інший фактор – яка буде економічна ситуація. Є гостра проблема з житлом. Так, як ми бачимо, українці до свого житла прив'язані: і тільки наші війська звільняють територію, люди вже хочуть повернутися. Але якщо знищено житло, нема куди повертатися", – розповідає OBOZREVATEL Людмила Слюсар.
Лібанова вважає, що ключову роль може відіграти "план Маршалла". Якщо розвинуті країни візьмуть участь у відновленні України, це насамперед дозволить створити нові робочі місця. Війна призвела до масштабних руйнувань, але дає можливість побудувати нову економіку.
Слюсар пояснює: українці повертатимуться додому, якщо тут є перспективи: робота, житло. Але що довше триває війна, чим сильніше біженці адаптуються до нових країн, тим менше шансів на повернення. Настрій біженців змінюється щомісяця.
Українці при цьому потрібні ЄС. У Євросоюзі – найвищий рівень зайнятості за весь період ведення статистики. 74,5% європейців віком від 20 до 64 років мали постійну роботу. Водночас близько 6 млн відкритих вакансій – актуальні, що також є одним із найвищих рівнів. Ринок праці ЄС вже заходить у період дефіциту кадрів. Знайти співробітника стає складніше, а це стримує виробництво та можливості розвиватися підприємствам.
Україна повертає свої території та має повернути українців додому
Україна вже звільнила 54% території, яку Росія захопила з 24 лютого, повідомило британське міноборони. Росія контролює 18% нашої території, включно з Донбасом та Кримом. Достовірної інформації про те, що відбувається на окупованих територіях, немає. За словами уповноваженого з прав людини Верховної Ради Дмитра Лубінця, до РФ вивезли 2,8 млн українців.
Деякі з них фактично були депортовані, з деяких окупованих територій виїхати можна тільки до Росії. Щоправда, є серед 2,8 млн і ті українці, які під впливом російської пропаганди фактично приєдналися до агресора.
Завдання України після перемоги – повернути якнайбільше українців додому, зокрема й тих, хто зараз перебуває на території РФ. І чим довше території перебували під окупацією РФ, тим більше доведеться провести роботи для того, щоб розвіяти десятки створених російською пропагандою міфів.
Точні дані про те, скільки українців перебувають в окупації, скільки людей було вивезено до РФ примусово, які масштаби демографічних втрат, можна буде зрозуміти лише після війни. Для цього належить провести демографічне дослідження, перепис населення. Однак однозначно можна стверджувати: до стабілізації ситуації пройдуть роки, а одразу після війни бізнес зіткнеться зі значним дефіцитом кадрів, що стримуватиме темпи відновлення економіки.