Данія пояснила, чому підтримала "газопровід Путіна" в обхід України
Посол Данії у Росії Карстен Сендергорд заявив, що перед видачею дозволу на будівництво газопроводу "Північний потік-2" його країні необхідно було переконатися, що проєкт відповідає екологічним стандартам.
"Нам необхідно було переконатися в тому, що проєкт повністю відповідає нашим міжнародним зобов'язанням і екологічним стандартам", – заявив він в інтерв'ю "РИА Новости".
"Це не було політичним питанням, оскільки ним більше не займався наш міністр закордонних справ. Рішення було ухвалене агентством, якому це питання було делеговано міністерством з технічних причин", – додав Сендергорд.
Читайте: Росія серйозно зганьбилася із "газопроводом Путіна": що відомо
За словами дипломата, рішенню на користь російського проєкту також посприяло те, що оператор "Північного потоку-2" відправив новий запит на прокладання газопроводу.
Зокрема у документі вже йшлося про прокладання газопроводу не через територіальні води Данії, як було в першій заявці, а через економічну зону країни за межами територіальних вод.
Газопровід "Північний потік-2" пройде Балтійським морем, з'єднавши постачальників у РФ зі споживачами у Європі. Його протяжність становитиме понад 1,2 тис. км, пропускна спроможність – 55 млрд куб. м газу на рік. Дві його гілки мають бути побудовані до кінця 2019 року.
"Північний потік-2" запустять в обхід транзитних держав – України, Білорусі, Польщі та інших східноєвропейських країн – через виключні економічні зони й територіальні води Росії, Фінляндії, Швеції, Данії та Німеччини.
Проєкт оцінюють у 9,5 млрд євро. Його реалізовує "Газпром" спільно з європейськими Engie, Uniper, OMV, Shell, Wintershall. Вони зобов'язалися профінансувати 50% "Північного потоку-2", тобто по 950 млн євро кожна. Російська компанія надасть другу половину коштів – 4,75 млрд євро.
Як раніше повідомляв OBOZREVATEL:
Комітет Сенату США у липні ухвалив законопроєкт про введення санкцій проти компаній і приватних осіб, які беруть участь у будівництві газопроводу "Північний потік-2" із Росії до Німеччини.
Адміністрація Дональда Трампа вважає, що цей проєкт посилить економічний вплив Москви на Європу.
Російський "Газпром" очолює проєкт, тоді як інші учасники надають фінансову підтримку – це Shell, німецькі Uniper і Wintershall, австрійська OMV і французька Engie. OMV також публічно висловилася на підтримку "Північного потоку-2".
Проєкт зіштовхнувся з юридичними викликами з боку Європи, яка змінює свої енергетичні правила, зокрема регулювання цього газопроводу.
Спорудження газопроводу "Північний потік-2" затягується і щомісяця дорожчає. Головною причиною була відмова у дозволі на будівництво з боку Данії. Це призвело до того, що росіянам довелося витратити зайві сотні мільйонів євро, а всі терміни вже зірвані.
Однак 30 жовтня Данія видала дозвіл на будівництво газопроводу "Північний потік-2" у виключній економічній зоні країни. Магістраль пройде на південний схід від острова Борнгольм, заявили представники Данського енергетичного агентства.
Німецькі коаліційні партії ХДС/ХСС і СДПН розробили закон, який захищає газопровід "Північний потік-2" від правил нової газової директиви Європейського Союзу.
Відповідна постанова ЄС передбачає зобов'язання виділяти оператора газопроводу незалежного від компанії, що постачає йому газ.