Данилюка - на вихід: чим він завинив перед українцями

Верховна Рада України оперативно відправила у відставку скандального міністра фінансів Олександра Данилюка. Подання на звільнення в середу, 6 червня, вніс прем'єр-міністр Володимир Гройсман.

Данилюк займав крісло міністра більше двох років. За цей час невдач в його скарбничці виявилося значно більше, ніж досягнень. Взаємодія з профільним комітетом була провальною, співпраця з міжнародними донорами - під питанням, за період його каденції дефіцит платіжного балансу зростав, а виконання Держбюджету є далеким від планового.

Він виступає проти підвищення мінімальної зарплати українцям. Мовляв, грошей у державній скарбниці немає. Але при цьому сам Данилюк на посаді міністра отримував 16 мінімалок в місяць.

Більше того, Данилюк замішаний у низці скандалів, а в його біографії було багато "темних плям". OBOZREVATEL вирішив згадати "гріхи" опального чиновника.

Був близький до Януковича

Влітку 2010 року в Адміністрації президента Януковича замислилися над створенням Координаційного центру, який мав контролювати процес впровадження реформ в Україні та забезпечити взаємодію між різними відомствами.

На посаду керівника покликали вихідця з відомої британської консалтингової компанії McKinsey Олександра Данилюка. З цього і почалася його кар'єра посадовця в Україні.

Читайте: "Не уповноважений": Данилюк "отримав на горіхи" за звинувачення на адресу ГПУ

Розмитість назви "Координаційний центр зі здійсненню економічних реформ" не повинна вводити нікого в оману. У перші два роки існування центру на нього покладалися серйозні надії, а згідно з указом президента Данилюк підпорядковувався безпосередньо лише так званій колегії, куди входило все вище керівництво України: прем'єр-міністр Микола Азаров, глава адміністрації президента Сергій Льовочкін, глава Верховної Ради (на той момент ним був Володимир Литвин, а пізніше цю посаду обійняв Володимир Рибак) та кілька інших посадовців топ-рівня.

При цьому Данилюк як глава Координаційного центру отримав повноваження, які прирівнювалися до тих, що були у віце-прем'єр-міністра з економічного розвитку: від безпосередньої розробки проектів реформ до контролю темпів і якості їхнього впровадження на рівні профільних міністерств.

Крім того, у грудні 2010 року Янукович призначив Данилюка ще й своїм позаштатним радником. Цю посаду той обіймав аж до лютого 2014 року, поки не був звільнений виконувачем обов'язків президента Олександром Турчиновим.

Читайте: Найкращий захист - напад? Данилюк вигадав виправдання незадекларованим 5 млн грн

Янукович зробив останній подарунок Данилюку 22 січня 2014 року, коли урядові війська саме почали лити першу кров протестувальників на Майдані. У цей день президент вирішив заохотити чиновника, присвоївши йому другий ранг державного службовця.

Міністр фінансів примудрився зробити чудову кар'єру і за нової влади. Спочатку він став постійним представником президента України при Кабінеті міністрів, після цього заступником глави Адміністрації президента, а у квітні 2016 року - міністром фінансів у новому уряді Володимира Гройсмана.

"Забудькуватий" міністр

Обійнявши посаду у квітні 2016 року, Данилюк відразу заявив: "Я не корупціонер. У мене немає офшорів". Тоді деякі ЗМІ вирішили перевірити чесність новоспеченого міністра. Як з'ясувалося вже наступного дня, тест чиновник не пройшов.

Читайте: Данилюк розповів, як зростання "мінімалки" в Україні вплине на бюджетників і приватників

Наші колеги з інших видань тоді знайшли інформацію про кіпрські компанії Данилюка, в яких він був директором, починаючи з 2007 року, і не кидав бізнес весь той час, що працював главою Координаційного центру і навіть пізніше, що суперечить українському законодавству, яке забороняє поєднувати роботу на державній посаді з веденням бізнесу.

Відразу після призначення главі Мінфіну довелося вибачатися і пояснювати, що ця "неприємність" сталася з вини його партнерів, які нібито просто забули вивести його з керівного складу ще у 2010 році, коли він отримав першу посаду від української влади.

Два паспорти і податкові махінації?

OBOZREVATEL публікував ексклюзивні документи, які доводять, що Данилюк не тільки не кинув свій бізнес, але ще і зберігав британський паспорт мінімум до 2015 року, вчергове порушивши закон.

Крім того, ми знайшли документи, які свідчать про те, що компанії Данилюка активно функціонували весь час, поки він будував кар'єру державного службовця. Наприклад, у 2014 році його підприємство Rurik залучило річний кредит у розмірі понад 450 тис. фунтів для операційної діяльності. До речі, згідно з документами, це єдиний дохід компанії за всі роки її існування.

У декларації про доходи за 2014 рік Данилюк не вказував інформації про отримані з-за кордону кошти, що також є порушенням закону і приводом для люстрації.

Немає цієї суми і в декларації 2015 року.

Більше того, днями Великобританія офіційно підтвердила, що міністр фінансів України Олександр Данилюк фальсифікував декларацію про доходи і не вказав зароблені за кордоном кошти. Як повідомила "Деловая столица", правоохоронні органи вже отримали документальні підтвердження.

Порушення закону

Успішність діяльності Данилюка на посаді міністра фінансів - це тема для окремої розмови. Однак у нормальній європейській країні (якою Україна так хоче стати) навіть найефективніший чиновник не може обіймати посаду, якщо він виявився замішаним у скандалах. Навіть побічно.

Згідно з опублікованими нами даними, Данилюк порушив мінімум дві статті Кримінального кодексу України. Перша - стаття 366 ( "Декларування недостовірної інформації"). За це передбачено покарання у вигляді позбавлення волі терміном до двох років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю терміном до трьох років.

А також статтю 172 КК України ("Порушення вимог фінансового контролю"). Відповідно до закону, публікація свідомо недостовірних відомостей у декларації уповноваженої владою особи карається штрафом від одного до двох з половиною тисяч неоподатковуваних мінімумів.