Сучасна казка у серці Карпат: проєкт Mandra Morion став сенсацією в українському туризмі та інвестуванні
Котеджне містечко розташоване на висоті 900 м у мальовничому Микуличині
В Україні мільйони субсидіантів проходять верифікацію. Міністерство фінансів аналізує інформацію з різних реєстрів і держорганів, а після відправляє в органи соцзахисту повідомлення про можливі порушення. Тільки в цьому році в "чорний список" потрапили понад 170 тис. сімей.
Щоравда, при перевірці виявилося, що левова частина з них правил не порушили. Субсидію можуть забрати після покупки дорого телефону, туристичної поїздки або навіть меблів на суму від 50 тис. грн. Так, нещодавно в Чернівецькій області, як повідомляють в місцевому департаменті соцзахисту, субсидію забрали після купівлі телефона відомої марки.
"Обозреватель" розібрався, хто в Україні ризикує не пройти верифікацію Мінфіну.
Як і кого перевіряють
Міністерство фінансів збирає інформацію з усіх доступних джерел, а після аналізує її. Причому відомство має право отримати за запитом доступ до банківської таємниці. Купівля дорого телефону, нерухомості, автомобіля - вся ця інформація "спливе" в одному з реєстрів або ж відобразиться в історії платежів. Як розповіли в Мінфіні, одне з найпоширеніших порушень - покупка на суму від 50 тис. грн.
Згідно з чинною постановою, це може бути будь-яка річ, послуга або навіть медична операція (за винятком випадку, коли це необхідно для порятунку життя). Так, якщо витратити 52 тис. грн, наприклад, на лікування зубів і установку пломб, то субсидії з наступного сезону можуть відібрати.
Ще одна причина для відмови - приховування частини доходу. Правда, це порушення виявити складніше. Як свідчать дані Держстату, кожен третій українець частину зарплати або ж весь дохід отримує в конверті. Фактично, ці гроші залишаються в тіні і не враховуються при розрахунку суми субсидії. Але якщо Міністерство фінансів все-таки виявить незадекларований дохід, то порушнику доведеться не просто самостійно платити за комуналку, а й повернути в бюджет "зайву" знижку.
Для прикладу, якщо офіційний дохід сім'ї з трьох осіб 10 тис. грн, вони повинні платити за комунальні послуги не більше 1539 грн. Припустимо, що реальні витрати на комуналку в опалювальний сезон досягали 2000 грн на місяць. Щомісячний розмір субсидії - 461 грн. Якщо виявиться, що реальний дохід сім'ї, наприклад, 15 тис. грн, і субсидія їм зовсім не передбачена, то за півроку використання субсидії доведеться повернути в бюджет понад 2,7 тис. грн.
Читайте: Хто втратить субсидію в травні: як дізнатися, чи покладена знижка за новими правилами
Перевірка субсидіантів фактично відбувається в два етапи. На першому - її проводять органи соціального захисту, після до перевірки підключається і Міністерство фінансів. Однак цього, впевнені в уряді, недостатньо. Міжнародні партнери рекомендували Україні посилити верифікацію і на ці цілі пообіцяли матеріальну допомогу. Так, якщо парламент прийме закон про соціальну інспекцію, то Світовий банк виділить країні $ 35 млн. При цьому "ревізори" отримають право ходити по домівках субсидіантів з перевірками. Раніше "Обозреватель" докладно писав про те, які права можуть отримати соціальні інспектори .
Без перевірок не обійтися
Щорічно з бюджету на компенсацію субсидій витрачають мільярди гривень. Причому платять за "пільговиків" всі українці. Так, в цьому році на субсидії виділять понад 70 млрд грн. Це ті гроші, які могли б піти на підвищення зарплат бюджетникам, підтримку бізнесу, будівництво доріг і соціальної інфраструктури. Однак в результаті кошти просто проїдаються. Причому, як показують соціологічні дослідження інституту ім. Яременко, кожен четвертий субсидіант заявляє про те, що його дохід знаходиться на середньому або навіть вище середнього рівні. З зарплатами в конвертах дуже складно визначити, хто насправді потребує допомоги від держави, а хто просто приховує свої доходи.
Раніше "Обозреватель" вже писав про те, як українці приховують дохід від здачі своєї нерухомості в оренду і навіть оформлюють субсидії в квартирах, де селять орендарів.
Ще одна проблема - завищені соціальні нормативи споживання комунальних послуг. Субсидія призначається на "норму", проте, як показують дані Національної комісії в сферах енергетики і комунальних послуг, реально ж українці витрачають значно менше "норми". Субсидія за таких умов не стимулює економити. Для прикладу, в Молдові в середньому одне домогосподарство за рік використовує 425 куб.м газу, в Румунії - 743 куб.м, в Польщі - 573 куб.м. А в Україні - 1443 куб.м (комплексний показник з урахуванням опалення).
Уже в наступному році в Україні може повноцінно запрацювати монетизація субсидій. Тобто знижки будуть виплачувати грошима. Перед тим, як впроваджувати монетизацію, необхідно упевнитися, що всі субсидіанти, а це кожна друга українська родина, дійсно потребують підтримки.
Тисни! Підписуйся! Читай тільки найкраще!
Котеджне містечко розташоване на висоті 900 м у мальовничому Микуличині
Головний європейський союзник України може обмежити свою допомогу
Із запущених росіянами майже 80 дронів 30 були локаційно втрачені
Всесвіт відкриє їм потужний фінансовий потік, але розпорядитись ним потрібно буде мудро
Ці 8 кроків допоможуть швидко навести лад в оселі і не вибитись із сил