Кадровий голод набирає обертів: де в Україні особливо бракує працівників
Китай зіткнувся з безпрецедентним падінням народжуваності: названо несподівану причину
Серед ключових причин називають наслідки багаторічної демографічної політики держави

Будьте першими у курсі головного — підпишіться на Новини на OBOZ.UA у Google
Власники криптовалют, в тому числі біткоїну, не зобов'язані декларувати ці цифрові активи під час податкової амністії – процесу легалізації "тіньових" заощаджень і майна. Справа в тому, що ні за діючим законодавством, ні згідно з новим законом "Про віртуальних активах", криптовалюта не є ані грошима, ані майном, ані майновим правом.
Про це розповів юрист, радник адвокатського об'єднання "ЛНМ" Антон Поляничко офіційному виданню Державної фіскальної служби (ДФС) "Вісник". Спеціаліст проаналізував існуючий і потенційний статус криптовалют в Україні.
"Активи фізичної особи - це грошові активи, майно та майнові права. Отже, щоб бути об'єктом одноразового декларування, криптоактиви мають належати до однієї з цих трьох категорій", – зазначив юрист.
Так як криптовалюта, за нинішніми законами, точно не є грошима, залишаються майно та майнові права. І це питання регулює недавно прийнятий закон "Про віртутальних активах".
"Закон містить визначення поняття "віртуальний актив", що пропонується використовувати в українському законодавстві для позначення, зокрема, криптовалюти... Віртуальний актив - це нематеріальне благо, яке є об'єктом цивільних прав, має вартість і виражене сукупністю даних в електронній формі", – зазначив Поляничко.
Він додав, що віртуальні активи можуть бути забезпеченими і незабезпеченими. Тобто підтверджувати якісь або матеріальні права чи ні. При цьому практично всі криптовалюта не ґрунтуються ні на яких угодах, а тому є незабезпеченими віртуальними активами.
Такі активи визнаються нематеріальним благом. До тієї ж категорії відносяться, наприклад, права інтелектуальної власності. У той же час, новий закон приписує криптовалютам наявність вартості. Однак це ніяк не співвідноситься з положеннями Цивільного кодексу, а тому може бути предметом тільки теоретичних суперечок, вважає експерт.
Що можна вивести з "тіні"?
Податкова амністія почалася в Україні з 1 вересня 2021 року. Вона триватиме рік – до тієї ж дати 2022.
Нульову декларацію потрібно заповнювати того, хто купив за межі не задекларовані готівкові квартиру площею понад 120 кв. м або машину дорожче 2,25 млн грн. Також можна подати "нульову декларацію" на цінні папери або готівку. При цьому суми менше 400 тис. грн "прощаються" і без сплати податку.
Щоб "відбілити" нечесно нажите майно і заощадження, потрібно заплатити податок. Ставки такі:
за валюту – 5% (6% при розстрочці на 3 роки);
за валюту за кордоном – 9% (11,5% при оплаті протягом трьох років);
за квартири, будинки, авто, корпоративні права – 9% (11,5% при оплаті за три роки);
облігації внутрішньої держпозики – 2,5% (3% в розстрочку).
Як повідомляв OBOZREVATEL:
Президент Володимир Зеленський підписав закон про "нульовий декларації " 16 липня. За документ у другому читанні парламентарі проголосували 15 червня.
Нові правила торкнуться і заробітчан – якщо вони заробляли за кордоном нелегально, то можуть узаконити свій дохід.
Проте аналітики Центру економічної стратегії запевнили: податкова амністія не ставить мети "виловити" десятки або сотні тисяч гривень у заробітчан або звичайних українців.
Підписуйся на наш Telegram. Отримуй тільки найважливіше!
Серед ключових причин називають наслідки багаторічної демографічної політики держави
На цьому тлі Україна прагне посилити тиск на Москву як на полі бою, так і на міжнародній арені
Об’єкт втратив свою функціональність як транспортна артерія для окупаційних сил