В Україні водоканали через борги залишаються без електроенергії і зупиняють свою роботу. Споживачі несвоєчасно і не в повному обсязі оплачують воду, унаслідок під загрозою колапсу виявилася ціла галузь.
Кілька днів тому без води залишилася левова частка сумчан. Але загруз у боргах не тільки водоканал у Сумах – така ситуація поширена всією країною.
Про те, чи дійсно жодне місто не застраховане від схожих "розбірок" комунальників, і як споживачам відстояти свої права на послугу – читайте в матеріалі OBOZREVATEL.
Сумський водоканал заборгував 5,5 млн грн за електроенергію. Електроенергію відключили, насоси припинили працювати і левова частка містян залишилася без води. Але в конфлікт втрутилося керівництво міста. Щоб розрахуватися з боргами за світло, пообіцяли розглянути виділення водоканалу додаткового фінансування. І через пів дня – вода в квартирах все-таки з'явилася. Але в "Сумиобленерго" OBOZREVATEL повідомили: борг все ще не погашений. Тому відключення згодом може повторитися.
"Сподіваємося, проблема буде вирішена. Адже безкоштовно надавати послуги енергетична компанія не має права, – підкреслює прессекретар АТ "Сумиобленерго" Світлана Калиш. – Стабільний розподіл електроенергії залежить від своєчасної оплати за надані послуги, що гарантовано Правилами роздрібного ринку електричної енергії. Тому, чи буде виникати загроза припинення розподілу електроенергії в КП "Міськводоканал", залежить виключно від самого споживача".
Без води може залишитися будь-який українець, у будинку якого є борги. Навіть якщо частина квартир справно платить за рахунками. Така ситуація сталася з активістом Єгором Єременко. Він оплачував комунальну послугу вчасно, але разом з усім будинком був "покараний" за борг.
"Як тільки зникла вода, районам почали її підвозити машинами. Люди були в паніці. Ніхто не розумів, що відбувається. Потім уже нам пояснили, що води немає через борги водоканалу за електрику. І зокрема вони не можуть все оплатити, тому що споживачі не платять їм за воду", – розповідає Єременко.
У 2019 році трапилася ціла "епідемія" таких відключень водоканалів від електроенергії за борги, повідомляє OBOZREVATEL президент Асоціації захисту споживачів послуг Олег Титамир. Постраждали, наприклад, у Полтаві, Донецькій області, у Вінниці та області, а також в інших містах.
"До реформи ринку електроенергії борги водоканалів за світло орієнтовно склали 3,8 млрд грн, – стверджує Олег Титамир. – Є підстави вважати, що на сьогодні сума загального боргу подвоїлася. Наприклад, комунальне підприємство "Харківводоканал" заборгувало АТ "Харківобленерго" (65% акцій якого належить державі) понад 1 млрд гривень! А борг водоканалів Дніпропетровської області за розподіл електроенергії становить 484 млн. грн. Звичайно, водоканали не можуть погасити ці борги, оскільки і так знаходяться в борговій ямі".
Фактично, перед загрозою відключення виявилися жителі більшості українських міст.
Загалом українське законодавство в такій ситуації на боці споживача. Ще в жовтні 2018 року Верховний суд сформулював позицію, згідно з якою ні Законом України "Про житлово-комунальні послуги", ні іншими нормативно-правовими актами не передбачено право виконавця послуг припинити водопостачання в разі несвоєчасної оплати споживачем. Зупинка насосного обладнання через обмеження подачі електроенергії за борги водоканалів – ніяк не може бути причиною відключення від послуги споживачів. Це – пряме порушення їхніх законних прав.
Але в Сумах виникла правова колізія. Адже водночас норми Цивільного та Господарського кодексу не забороняють постачальнику електроенергії відключати цю послугу водоканалу. Споживачі в такій ситуації стають жертвами і практично нічого не можуть зробити. Звичайно, у них є право звернутися зі скаргою до НКРЕКУ або до органів місцевої влади. Так само можливо звернутися до суду з позовом до водоканалу (з обленерго, як третіми особами) за грошовою компенсацією. Однак це довготривалі процедури. Якщо за інші комунальні послуги, наприклад, за опалення можна "боротися" довше, то вода потрібна вже сьогодні. Адже водопостачання є критично необхідною послугою, яка має соціальне, екологічне і, у цьому разі, епідеміологічне значення.
Насамперед ситуацію має брати під контроль місцеве керівництво. Воно може надати фінансові гарантії виплати боргу, просити обл- і міськенерго укласти договір реструктуризації. У деяких випадках доцільно використовувати схему паритетного погашення боргу – частково з міського, обласного бюджетів та з резервів водоканалу. Але такі рішення – ситуативні. І загалом виправляти ситуацію потрібно на державному рівні, стверджує OBOZREVATEL Олег Титамир.
"Варто розробити окремий закон, з мораторієм на відключення водоканалів від електроенергії на 2-3 роки, зобов'язавши водоканали домовитися з обленерго про реструктуризацію, розробивши реалістичний графік погашення заборгованості. Не виключено, що слід ввести рахунки із спеціальним режимом використання водоканалами, які призначені для зарахування коштів за послуги з розподілу електроенергії. Державі варто задуматися і над обґрунтованістю тарифів на водопостачання і водовідведення – електроенергія з'їдає 60% собівартості для водоканалів, тому на інвестиційні програми з модернізації інфраструктури йдуть "копійки".
На думку Олега Титамира, галузь водопостачання критично потребує інвестицій, тому він розглядає і варіант залучення до цієї сфери бізнесу, наприклад, передачі деяких підприємств у концесію.
А комунальникам варто пам'ятати, що в них є й інші механізми стягнення заборгованостей без шкоди для споживачів, наприклад, судові процедури. Домогтися погашення боргів можна законним шляхом, і для цього не обов'язково брати пів міста "у заручники".