Українців почнуть штрафувати через комуналку? На які умови пішла влада заради кредиту МВФ

Уже невдовзі на вимогу Міжнародного валютного фонду в Україні можуть посилити покарання за борги з комуналки. Серед іншого, влада взяла на себе зобов'язання запровадити жорсткіші штрафи.

Ситуація із заборгованістю погіршується в нашій країні щороку. У середньому кожна українська сім'я винна за комуналку близько 4 тисяч гривень.

Про те, як і чому будуть змінювати правила, читайте в матеріалі OBOZREVATEL.

Як можуть посилити правила?

"Ми займатимемося питанням заборгованості та платіжної дисципліни населення, ТКЕ (теплокомуненерго. – Ред.) та дистриб'юторів, щоб забезпечити безперервність заявок на постачання газу та сприяти розвитку конкурентоспроможного ринку. Ми розробимо відповідні інструменти для ТКЕ, щоб забезпечити стягнення платежів із домогосподарств (зокрема і за рахунок збільшення штрафів та спрощеного правозастосування)", – йдеться в меморандумі з МВФ.

Наразі українці за кожен день прострочення комуналки платять пеню у розмірі всього 0,01%. Тепер влада збирається покарання посилити. Крім того, розглядають і варіанти, як стягнути заборгованість без звернення до суду.

Голова Спілки споживачів комунальних послуг Олег Попенко впевнений, що ситуація із боргами за комуналку в Україні критична. Вони зростають щороку і на дуже великі суми. Зокрема, за останній рік заборгованість збільшилася на 10 млрд грн. І систему стягнення боргів можуть змінити.

"Думаю, коли йдеться про посилення відповідальності, вони змінять систему, як ці борги "вибивати" з боржників. Якщо зараз ця процедура йде через позов, суд, виконавчу службу, то гадаю, що незабаром навіть позов до суду щодо цього питання не знадобиться. Уже сьогодні в нас є практика списання грошей із рахунків боржників і для цього навіть не завжди потрібно систематизувати ці процеси", – вважає експерт.

Водночас координаторка житлових програм "Опори" Тетяна Бойко вважає, що основні борги з'являються під час розрахунків постачальників перед такими структурами, як НАК "Нафтогаз України", "Енергоатом" та інші.

"Це питання спеціально так комуніковане, що нібито не платить населення. Але з населенням потрібно працювати не через колекторів, а як із клієнтами. Для цього для різних категорій неплатників має бути свій підхід. З людьми можна домовитися, укласти договори реструктуризації", – каже Бойко.

Скільки українці заборгували за комуналку?

В Україні станом на вересень борги за комуналку сягнули 61,5 млрд грн. Це приблизно по 4,1 тис. на кожну сім'ю. Взимку ця цифра може значно збільшитись. Традиційно українці за опалювальні сезони борги накопичують, а потім їх сплачують.

З таким рівнем заборгованості жодне підприємство не може стабільно працювати. Тарифи на комуналку повинні узгоджуватися, зважаючи на собівартість виробництва, інвестиції в ремонти, модернізацію. А коли товар (гарячу воду, електроенергію, газ) українцям постачають, але за це не платять, то вся бізнес-модель руйнується.

На величезний рівень комунальних боргів МВФ вказує Україні не вперше. Цього разу влада вкотре взялася виправляти ситуацію. Тут варто зазначити, що серед боржників є, зокрема, мешканці елітних житлових комплексів, де вартість квартир становить від п'яти мільйонів гривень. На житло та автопарк у таких сімей гроші є, а ось на комуналку – немає.

Найбільше українці винні за газ та його доставку – 23,1 млрд грн. Ще з минулого року в країні працює відкритий ринок. Будь-яка компанія може прийти і зробити свої тарифи, запропонувати вигідніші умови та отримати споживача. Але хто ризикне доставляти блакитне паливо у ситуації, коли можна цілком безкарно не платити?

Як це відбувається в інших країнах?

За словами Попенка, величезні борги за комуналку – це суто українська історія. У країнах Європи немає не те щоб такого явища, а навіть передумов для нього. На Заході немає такої великої кількості приватних власників квартир. Багато людей орендують житло і якщо не будуть платити за нього – доведеться з'їхати.

Якщо взяти як приклад Німеччину, то там володіють квартирами лише 11-13% населення, і це дуже багаті люди. Але якби раптом у них з'явилася заборгованість за комуналку – послуги могли б відключити, адже вони всі надаються індивідуально. До того ж житлове законодавство у країнах Європи досить жорстке. За словами Попенка, в іспанській Барселоні міська влада може виселити людину з квартири навіть за аморальний спосіб життя (щоправда, частину вартості майна відшкодують).

У деяких країнах штрафи нараховують навіть за незначної затримки. "Санкції залежать від компанії. Одна з приватних водопровідних компаній у Брюсселі, наприклад, стягує штраф 5 євро за перше нагадування про прострочення і 10 євро за друге нагадування", – розповідає мешканець бельгійської столиці Микита.

Те, як Україна вдосконалюватиме законодавство та стимулюватиме громадян вчасно оплачувати комуналку, буде видно вже наступного року. Утім зважаючи, що таке зобов'язання влада на себе вже взяла, то рано чи пізно перед МВФ доведеться звітувати про те, як виконали вимогу.