Українців карають за комунальні борги: сума вже зросла, а тарифи збільшать
В Україні 2023-го збільшать тарифи на воду. Подорожчання припаде на два етапи й становитиме близько 20%. Окрім того, можливе також майже дворазове підвищення цін на електроенергію. І без зростання тарифів заборгованість за комуналку вже становила близько 50 млрд.
За борги комунальні підприємства подають до суду проти українців. Для стягнення боргу можуть заарештувати банківські рахунки, авто, мотоцикл або забрати й продати на відкритих торгах особисті речі. Про те, як і кого карають за комунальні борги в Україні, читайте у матеріалі OBOZREVATEL.
Борги зростають швидше за тарифи
"Платіжна дисципліна за останні кілька місяців погіршилася. Схоже, всі так зраділи світлу без перебоїв, що вирішили не платити", – розповідає гендиректор Yasno Сергій Коваленко. Загальний борг за комуналку вже перевищив 50 млрд грн. Наприкінці минулого року нардеп Ярослав Железняк опублікував дані, згідно з якими заборгованість без урахування електроенергії становила 33,35 млрд грн. Точних цифр немає: Держстат перестав публікувати статистику.
Але про погіршення ситуації говорить не лише Коваленко. Щоправда, протягом опалювального сезону стабільно борги за комуналку зростають, а навесні та влітку – скорочуються. Цього року ситуація із боргами загострилася: економічний стан українців погіршився, а ще кілька мільйонів людей виїхали за кордон.
"Дехто виїхав за кордон і думає, що тепер може не платити за свої квартири", – обурюється голова одного з ОСББ у Київській області. Якщо у випадку з електроенергією, водою, газом платити потрібно згідно з показниками лічильника: тобто не користуєшся комунальною послугою, можна не платити; то з централізованим опаленням, платежами за утримання будинку й будинкову територію ситуація інакша.
"Якщо в квартиру подається тепло, за нього треба платити. І ми не можемо перестати вивозити сміття, обслуговувати комунікації, прибирати на території, якщо власник квартири поїхав за кордон. Я так кажу: якщо є квартира і не можеш за неї платити – здай в оренду. Орендарі – найкращі мешканці, завжди справно платять", – каже голова ОСББ.
Як додає Коваленко: законом заборонено під час воєнного стану відключати електроенергію. Але це не означає, що борги будь-кому вибачать. Вони накопичуватимуться. Постачальник комунальних послуг має право через суд стягнути свої гроші. Крім того, щойно закінчиться воєнний стан, великі боржники будуть першими в черзі на відключення комунальних послуг.
Можливістю подати до суду загрожують інші київські постачальники. Наприклад, "Євро-Реконструкція" обіцяє подати до суду проти тих, хто не сплатить рахунки за опалення до 20 березня. Такі погрози – поширена практика.
Стягнення комунальних боргів відбувається за спрощеною процедурою. Іноді постачальники чекають, доки збереться значна сума боргу, і вже тоді звертаються до суду. Наприклад, 9 березня 2023 року Ленінський райсуд Полтави ухвалив рішення стягнути на користь "Харківських тепломереж" 61,1 тис. грн. Ще 1333 грн потрібно виплатити у вигляді нарахованих відсотків та 3315 грн – інфляційних витрат. Окрім того, боржнику доведеться заплатити 2481 грн судового збору. Внаслідок цього сума боргу збільшиться приблизно на 7 тис. грн.
На кого не можуть подати до суду та як заберуть борг
В Україні заборонено позиватися за комунальні борги в районах, де тривають військові дії або де не минуло трьох місяців із моменту їхнього припинення. Крім того, позиватися за комуналку не можна на окупованій території.
У будь-яких інших випадках комунальне підприємство має повне право через суд повертати свої гроші. Комунальні послуги – такий самий товар, як хліб чи молоко. Для його виробництва необхідно закупити енергоресурси, сплатити за роботу співробітників, забезпечити генерацію. За це доводиться платити.
OBOZREVATEL переглянув сотні позовів комунальних підприємств до боржників. В абсолютній більшості випадків суд стає на бік комунальників. Далі за процедурою, вже маючи рішення та виконавчий лист, можна звернутися до виконавчої служби.
Виконавець може знайти банківські рахунки боржника та заарештувати їх, накласти арешт на будь-яке майно. Зокрема можна законно вилучити з квартири боржника його майно: речі, посуд тощо. Далі все це майно продається на відкритих торгах, а одержані кошти підуть на погашення боргу.
За законом, у боржника можуть забрати навіть квартиру. Однак такі випадки – велика рідкість. Термін позовної давності становить три роки. Тобто через суд у вас можуть забрати лише той борг, який було накопичено за останні три роки.
Але вся сума заборгованості, накопичена за весь час, залишиться за боржником доти, доки він не заплатить. І якщо через суд стягнути гроші не зможуть, то нагадувати про заборгованість, вимагати сплатити борг можуть. Окрім того, якщо ви захочете продати квартиру, заборгованість доведеться сплатити.