"Гріє думка про перемогу": як проходить опалювальний сезон в Україні та скільки доведеться заплатити

В Україні опалювальний сезон розпочався на всій підконтрольній території. Як і анонсував Кабмін, прийдешня зима буде найскладнішою за останні десятиліття. Енергоресурсів критично не вистачає, Росія руйнує об'єкти інфраструктури: підстанції, теплоелектроцентралі.

Про те, як українці справляються з новими викликами, як підготуватися до морозів та скільки доведеться заплатити, читайте у матеріалі OBOZREVATEL.

Опалення довелося включати, інакше українці витрачали б більше електроенергії

Початок опалювального сезону виявився сприятливим: до листопада відчутне похолодання та морози так і не прийшли, тож далеко не всі будинки підключилися до опалення. Місцевій владі навіть довелося звертатися до глав ОСББ і до керівних компаній із проханням відкрити заслінки та пустити тепло до своїх будинків. Поки немає централізованого опалення, українці підігріваються за допомогою кондиціонерів, обігрівачів. А це додаткове навантаження на електроенергію.

Наприклад, таку заяву зробив міський голова Кривого Рогу Олександр Вілкул: "Звертаюся до голів ОСББ та ЖБК, які не відкривають засуви, і тому будинки досі не отримують теплоносій у мережу опалення. Ми розпочали опалювальний сезон не лише через погодні умови, але й для того, щоб допомогти енергетикам і знизити використання електроенергії, тому що ви не даєте опалювати квартири криворіжців, вони змушені вмикати електрообігрівачі".

"Мене зараз гріє лише думка про нашу перемогу", – розповідає вебдизайнерка із Києва Марія. У її будинку встановлено електричне опалення (котли у кожній квартирі), при цьому в разі відключення електроенергії на 12 годин на добу обігріти приміщення дуже складно.

До повномасштабної війни та проблем з електроенергією опалення будинку "струмом" здавалося найкращим рішенням: низький тариф на опалення електроенергією, енергоефективність, немає потреби підключати газ. Проте зараз виявилось, що тисячі українців – у пастці.

"Вранці справді холодно. Особливо, якщо вранці прокидаюся – і немає електроенергії в будинку. Тоді й сусіди не вмикають опалення, і справді в квартирі може бути 16-17 градусів. Газу немає, купила газовий пальник, грію чай собі, загортаюся в ковдру, читаю книжку, працюю. Макбук мій 10 годин тримає заряд, тому проблем зробити презентацію по роботі немає", – розповідає дівчина.

З температурою у квартирах 16-17 градусів перезимувати доведеться великій кількості українців. Прем'єр-міністр Денис Шмигаль уже заявив, що для економії енергоресурсів температуру теплоносія доведеться зменшити. "Не буде комфортних, та й не може бути комфортних температур під час війни у багатоповерхових будинках, і в приватних доведеться значно економити", – коментує рішення експерт у сфері ЖКГ Олег Попенко.

Ще не пізно: як потрібно підготуватися до опалювального сезону

У Кабміні розробили рекомендації щодо того, як підготуватися до опалювального сезону. Умовно рекомендації можна поділити на дві категорії. Перша: для тих, хто має централізоване чи індивідуальне опалення. У такому разі є два завдання: максимально зменшити обсяг споживання та збільшити енергоефективність.

Навіть прості методи – утеплення вікон, дверей, встановлення ущільнювачів, регулювання фурнітури – можуть зберегти до 20% тепла.

Встановіть фольгований екран позаду батареї. Це дасть змогу зберігати тепло, яке поглинає стіна. Вартість такого екрана – близько 200 грн. Також важливо, щоб батарея не була закрита меблями, шторами.

Утепліть квартиру та під'їзд. Двері та вікна повинні бути утеплені не тільки у квартирі, а й у під'їзді. Що тепліше у вашому будинку, то менше тепла ви втрачатимете.

Справді істотної енергоефективності можна досягти лише завдяки термомодернізації будинку. Однак її вартість для типової багатоповерхівки становить кілька мільйонів гривень, а ось можливості для скорочення витрати тепла у конкретній квартирі обмежені.

Якщо ж у ваших квартирах або будинках немає опалення чи температура теплоносія не забезпечує комфортних умов, потрібно вибрати одну кімнату, в якій ви будете перебувати багато часу. Ця кімната має бути найтеплішою (не кутовою).

"У мене опалення в будинку немає вже 15 років. Газовий котел я не встановлювала, опалюю за допомогою обігрівача одну кімнату, в ній і сплю. Другу кімнату на зиму закриваю. У ній холодно, до 12 градусів опускається температура. Зараз обігріваюсь в основному вночі, щоб економити електроенергію. Для мене нічого і не змінилося", – поділилася мешканка Ігрені Дніпропетровської області Ірина.

Водночас, як розповіли OBOZREVATEL в Асоціації енергоаудиторів України, якщо ви вирішили обігрівати своє житло електроприладами, то найкращий варіант – кондиціонер. Він може споживати приблизно вдвічі менше електроенергії, ніж електричний обігрівач.

Свої історії про те, з якими складнощами ви зіткнулися під час опалювального сезону та як із ними справляєтесь, надсилайте на пошту obozrevatelfeedback@gmail.com.

Скільки доведеться заплатити за опалення

Згідно із законом №7427 від 29 липня 2022 року, всі комунальні платежі з опалення, газу та гарячої води мають бути заморожені станом на 24 лютого 2022 року під час воєнного стану в Україні та протягом шести місяців після закінчення війни.

Офіційно в органах місцевої влади стверджують, що тарифи "заморозили". Однак насправді платити все одно доведеться більше, ніж торік. Так, за оцінками Держстату, якщо порівняти січень-серпень минулого року з поточним, виявиться, що газ подорожчав приблизно на 16%.

Для розуміння, у грудні 2021-го кубометр газу "Нафтогаз" продавав за 6,33 грн, а в грудні цього року – вже за ціною 7,96 грн за куб. Якщо взимку ви використовуєте для опалення будинку 200 кубів газу:

• у грудні 2022-го доведеться заплатити 1592 грн;
• у грудні 2021-го платили лише 1266 грн.

Тут також варто враховувати, що минулого року в Україні ще був відкритий ринок газу – і багато українців користувалися послугами газзбутів. А ось із централізованим опаленням ситуація більш стабільна. Витрати на тепло не збільшаться.

Якщо Україні за допомогою західних партнерів вдасться встановити ППО, яка буде здатна захистити об'єкти критичної інфраструктури, енергетики мають всі шанси стабілізувати ситуацію зі струмом протягом наступних тижнів, а військові – забезпечити захист від нових атак. Однак, поки загроза ракетного обстрілу триває, українцям потрібно бути готовими до нових викликів.