Чи буде в українських лікарнях і школах взимку тепло: із вікон дме, а опалюють вулиці

  • Навіщо бюджетній сфері теплова модернізація

  • Що таке ЕСКО-проєкти

  • Чому ініціатива "заморозилась"

Опалення в Україні

В Україні минулого тижня уряд підтримав законопроєкт, який знімає бар'єри для інвестиційних проєктів енергосервісу в бюджетній сфері, так званих ЕСКО-проєктів. Їхня суть у тому, що для теплової модернізації об'єктів соціальної сфери (лікарень, шкіл, садків) залучають інвесторів. Вони виконують усі роботи, а пізніше отримують свій відсоток від зекономленої на опаленні суми. У середньому економлять до 70%. А це економія і коштів платників податків.

Цей проєкт успішно працював з 2016-го року. Але цьому році призупинився через технічні причини. Про те, що дає ця ініціатива бюджетній сфері і як держава збирається усувати перешкоди для подальших інвестицій читайте в матеріалі OBOZREVATEL.

Ситуація на місцях

Голова Союзу споживачів комунальних послуг Олег Попенко останній місяць провів за "тестуванням" української системи медичної допомоги. Наприкінці вересня він заразився коронавірусом і потрапив до лікарні. Спочатку лежав у Київській міській лікарні №1 на Червоному Хуторі. Пізніше, коли діагноз підтвердили, його відправили в міську лікарню №8 на Оболоні. Але старт опалювального сезону він застав уже будучи в міській лікарні №3 на Петра Запорожця.

Олег Попенко запевняє, саме приміщення лікарні досить швидко прогрілося, і перебувати в палатах було комфортно. Але витрачали ресурс тепла тут не зовсім правильно.

"З вікон дме, вони повністю не зачиняються. Видно, що вікна не обслуговуються й не регулюються. Фурнітура повинна обслуговуватися двічі на рік, гумовий ущільнювач необхідно змащувати. Часто фурнітура не притискає стулку до кінця, що призводить до великих тепловтрат у зимовий період", – розповідає Попенко.

ІТП дозволяє економити до 60% витрат тепла

Такий варіант тепловтрати – лише один із багатьох, які повинна усувати грамотна теплова модернізація приміщення. Вона містить у собі комплекс заходів, від енергоаудиту приміщення до утеплення зовнішніх стін. Грамотна витрата тепла дозволяє структурам бюджетної сфери непогано заощадити на комунальних послугах. Але теплова модернізація – задоволення недешеве. І більшість бюджетних установ просто не можуть собі його дозволити.

У чому суть ЕСКО-програм?

В Україні налічується близько 80 тис. бюджетних установ. Понад 80% цього фонду вимагають комплексної термомодернізації. Оскільки установи бюджетної сфери не можуть виконати її самостійно, держава дала можливість приватним компаніям інвестувати в такі проєкти і отримувати з цього прибуток. Так з'явилися ЕСКО-програми.

Принцип роботи простий. Компанія за свій рахунок робить термомодернізацію будівлі, а далі частина коштів, які модернізована установа економить на опаленні, йде їй на рахунок до кінця терміну договору (в середньому 5-6 років).

На сьогодні в межах ЕСКО-програм тільки в бюджетній сфері в Україні реалізували 548 проєктів на загальну суму 1,25 млрд грн. У середньому за підрахунками Української асоціації енергосервісних компаній, ці програми дали економію тепла й газу в модернізованих установах від 20% до 70%. Глава Асоціації Олексій Корчміт стверджує – система досить прозора і справедлива:

"Тут немає роздутих цін на обладнання, немає придуманих якихось оплат. Механізм передбачає, що ти можеш отримати повернення інвестованих коштів тільки з зекономлених витрат на комунальні послуги та енергоносії. Забезпечив економію – отримав 80-90% із цієї економії собі, протягом 5-6 років. Не забезпечив і термін контракту закінчився – в будь-якому разі ти повинен віддати обладнання безкоштовно. Тому механізм абсолютно справедливий. Фінансові та технічні ризики: прорахунок енергоаудитів, прорахунок комплектації обладнання, можливий потенціал енергоефективності певної установи – всі вони лягають на інвестора".

Як будинок пропускає тепло

Для самих установ це також вигідно. Протягом енергосервісного контракту вони будуть отримувати свої 10-15% від заощаджених коштів. Після закінчення контракту – 100%. Як показує практика, всі ЕСКО-контракти закінчуються достроково. Адже тарифи постійно зростають, і економія зазвичай вища, ніж очікувалося в розрахунках інвесторів. Тому замість 5-6 років вони займають 2,5-3,5 року.

Проєкт використав ще не весь свій потенціал. ЕСКО збиралися охопити приблизно 10% бюджетних будівель. До цього ще далеко, але на сьогодні ініціатива заблокована.

Чому проєкти призупинилися?

Згідно із законом, закупівлі в межах ЕСКО-проєктів повинні здійснювати через систему PROZORRO. Пів року тому парламент удосконалив закон "Про державні закупівлі", але забув внести зміни в закон "Про введення нових інвестиційних можливостей, гарантування прав і законних інтересів суб'єктів підприємницької діяльності для проведення масштабної енергомодернізації" (закон про енергосервіс). Вийшло протиріччя, яке і заблокувало закупівлі.

"Зокрема, в законі про енергосервіс наводяться посилання на попередню редакцію Закону України "Про державні закупівлі". Йдеться про умови застосування переговорної процедури закупівлі, терміни для подання тендерних пропозицій, їх розкриття, розгляду і оцінки, надання інформації в оголошенні про проведення процедури відкритих торгів, зміну ціни енергосервісного договору", – розповідає тимчасовий виконувач обов'язків глави Держенергоефективності Костянтин Гура.

Успішні кейси

Протягом опалювального періоду 2019/2020 діяли 242 договори, за якими надавалися послуги енергосервісу. Відповідні проєкти працювали в 36 містах із 20 регіонів і дозволили заощадити 4 300 000 м куб. газу, або 60 млн грн на оплату енергоносіїв.

Костянтин Гура повідомляє, одним із показових кейсів є ЕСКО-проєкт у київському дитячому садку №250, де відповідно до договору встановлено індивідуальний електро-теплопункт з онлайн-управлінням і енергомоніторингом.

"Послуги енергосервісу тут надають із жовтня 2017. У межах реалізованих заходів, уже за перші 4 місяці опалювального сезону 2019/2020 вдалося досягти (в середньому) 30% економії теплової енергії. Ба більше, вказане технічне рішення дозволило підняти до рівня санітарних норм температурний режим на об'єкті (з 14-17 до 19-20 градусів). Так ЕСКО-компанія забезпечила не тільки економію енергоресурсів, перевищила показники за договором, але і поліпшила рівень комфортності перебування в закладі", – підсумував Гура.

Регулятор подачі тепла

Також над проєктами термомодернізації активно працює компанія YASNO Efficiency. Як повідомляє директор компанії Сергій Чулков, вони профінансували і виконали "під ключ" уже 28 енергоефективних проєктів у школах (7 будівель), садках (15 будівель), лікарнях (2 будівлі) і поліклініках (2 будівлі) у 7 містах України. На цих об'єктах досягли від 15% до 63% економії енергоресурсів. Загалом за рік заощадили 3 тис. Гкал теплової енергії і майже 17 тис. м куб. газу на загальну суму близько 5 млн грн. Економії домоглися завдяки автоматизації системи опалення, під'єднанню системи енергомоніторингу, балансуванню стояків, встановленню регуляторів тепла на радіаторах, а також заміні вікон на енергоощадні на деяких об'єктах. Крім цього, перед опалювальним сезоном у межах енергосервісу проводять підготовку й налагодження встановленого обладнання.

Один із недавніх проєктів компанії – модернізація систем опалення в чотирьох медичних закладах Запоріжжя (2 лікарні та 2 поліклініки). Енергоефективність приміщень у середньому вдалося підвищити на 40%. Економія в минулому опалювальному сезоні склала майже 800 тис грн.

"Енергоефективність означає не тільки економію витрат на опалення, електроенергію, воду й газ, а також створення комфортних і головне безпечних умов перебування людей, – коментує Сергій Чулков. – Для таких чутливих об'єктів, як медичні установи, школи і садочки, важливо підтримувати нормативний рівень температури у приміщеннях, забезпечувати достатню вентиляцію, притік свіжого повітря, рівень вологості, рівень освітленості, оскільки ці фактори мають безпосередній вплив на здоров'я тих, хто там перебуває: пацієнтів лікарень, дітей, персоналу навчальних закладів. Питання здоров'я й підвищення імунітету особливо актуальне в період пандемії".

Щоб подібні кейси могли примножуватися, потрібно внести зміни в закон про енергоефективність і розблокувати закупівлі за проєктами ЕСКО. Тиждень тому уряд уже підтримав відповідні зміни. Тепер їх має затвердити й парламент.

УкраїнаТарифи ЖКГ і субсидіїтарифи