В Україні з 1 липня всі банки зобов'язані вносити інформацію про боржників до єдиного реєстру. Клієнти, які потраплять до "чорного списку", більше не зможуть взяти кредит у жодному з банків. В той час як у Нацбанку кажуть: таке нововведення дозволить скоротити кількість "поганих кредитів", експерти до нововведення ставляться з обережністю.
OBOZREVATEL поговорив з банкірами і з'ясував, як кредитний реєстр НБУ може вплинути на українців.
Кредитний реєстр: за і проти
Ігнорувати нові правила банки не зможуть. Вони повинні вносити інформацію про великих боржників (борг від 100 мінімальних зарплат) до реєстру і не видавати таким клієнтам кредити. Це, на думку фінансового консультанта Василя Невмержицького, може призвести до необхідності докапіталізації банків на 10-15%. "Але точні цифри зараз назвати ніхто не візьметься - досі багато банків могли лише здогадуватися про кредити своїх клієнтів в інших фінустановах", - написав експерт у своїй колонці на OBOZREVATEL.
Варто зазначити, що подібні реєстри існували і раніше, щоправда, участь у них не обов'язкова і потрапляла до них інформація не від усіх банків. Експерт упевнений: введення єдиного "списку" призведе до того, що від частини клієнтів банкам доведеться відмовитися. У той же час у самих банках особливого ефекту для фінансової діяльності не очікують. Мовляв, і зараз бюро кредитних історій дозволяє виключати "поганих" позичальників. "Якогось значного впливу на фінансовий результат у вигляді поліпшення якості, ймовірно, не буде, через те, що бюро кредитних історій на даний момент мають досить хорошу за наповненням та за якістю інформацію, яка використовується всіма кредиторами у процесі прийняття рішень", - розповідає директор департаменту роздрібних ризиків ПУМБ Олена Колодяжна.
У той же час представник "ОТП Банк" Сергій Ілюченко більш оптимістичний у своїх оцінках. На його думку, обов'язковий реєстр для всіх банків навпаки зменшать витрати на перевірку кредитоспроможності позичальників. Щоправда, певних витрат фінустановам все-таки доведеться зазнати - для того, щоб налагодити систему подачі до реєстру інформації. "Для підключення і підтримки передачі даних до реєстру будуть потрібні одноразові інвестиції на зміну інформаційних систем і процесів банків. У середньостроковій перспективі витрати окупляться зниженням кредитних збитків", - розповідає Ілюченко.
Як кредитний реєстр відгукнеться українцям
Введення реєстру може стимулювати банки швидше "розібратися" з недобросовісними клієнтами, впевнений Василь Невмержицький. "Щоб мотивувати, запропонують в разі відмови підняти кредитну ставку, урізати ліміти з поновлюваних ліній тощо. Мета проста - за будь-яку ціну уникнути доформування резервів. Ті банки, які мають під рукою факторингову компанію, почнуть "продавати" їм хороші-погані кредити, щоб розчистити портфелі", - прогнозує експерт.
Також українцям доведеться підписувати в банках додаткові документи - угоду про те, щоб інформація про них потрапляла до єдиного реєстру. Ті, хто такий документ не отримає, ризикує зовсім залишитися без кредиту. Відмовитися від наповнення реєстру фінустанови не можуть.
Кредитний реєстр для фізичних осіб запрацює з 1 липня. До списку потраплять усі боржники, які не повернули як мінімум 372 300 грн. В одній з перших версій законопроекту про кредитний реєстр йшлося про "межу" в розмірі 50 тис. Одначе в доопрацьованому варіанті суму вирішили збільшити.
До реєстру внесуть ПІБ, дату народження, ІПН, інформацію про кредит, вид діяльності боржника, розмір прострочення, інформацію про пов'язаних з банком осіб, приналежність боржника до пов'язаних контрагентів тощо. Перед тим, як видавати кредит, фінансова установа повинна перевірити, чи є інформація на їхнього потенційного клієнта в єдиному реєстрі.
Банкіри припускають: як показує досвід інших країн, поступово після запуску реєстру "крайню суму" будуть скорочувати, а кількість українців, які потрапляють до списку, зростатиме. У Національному банку впевнені: запуск кредитного реєстру зокрема дозволить знизити банківські ставки.
Нагадаємо, в Україні, за даними агентства Fitch, рівень "поганих" кредитів досяг 57%. Це означає, що кожну другу кредитну гривню українці вчасно не повертають. Розраховуючи кредитну ставку, банкам доводиться враховувати ризик неповернення. З цієї причини всі сумлінні боржники платять борги за тих, хто заборгував і гроші не повернув. З одного боку, запуск єдиного реєстру дозволить виключити великих боржників, а з іншого - може вдарити по тих банках, які до запуску нововведення не приділяли належної уваги кредитним ризикам і давали кредити навіть тим українцям, які опинилися у борговій ямі.