Блог | Бізнесу вигідна Україна без корупції. Бізнесу SCM – насамперед

Державний секретар США Ентоні Блінкен під час свого недавнього візиту до Києва назвав корупцію головним ворогом української економіки. У його виступі корупція як головний внутрішній економічний ворог була названа не менше дюжини разів. Набагато частіше, ніж що-небудь іще.

Ми (SCM) підтверджуємо. Саме корупція – головний економічний ворог України, чорна діра, пожирач майбутньої вартості й економіки загалом і її ключових активів. Саме корупція роз'їдає всі державні інститути, людей, справедливість, саму державу. Згідно з незалежними розрахунками, Україна щорічно втрачає від 500 до 950 млрд грн через корупцію.

Саме вона, недосконала судова система і неефективність чиновників – три головні вороги будь-якого "білого" бізнесу в Україні. І національного, і міжнародного.

Як результат – у 2020 році відтік прямих іноземних інвестицій з України склав $868 млн. Рекордний за останні 20 років.

Національні та міжнародні інвестори не захищені від атак. І з боку нечистих на руку конкурентів, і з боку корупціонерів, і навіть із боку держави, яка нескінченно змінює правила гри. Від атак не захищає ні масштаб бізнесу, ні інвестиційний стаж, ні прописка інвестора. Це робить ведення бізнесу в Україні вкрай ризикованим.

Ми (SCM) інвестуємо в Україну 20 років. Всі ці роки ми працюємо над ефективністю наших українських інвестицій, створюємо прозорі процеси згідно з найкращими світовими практиками. 20 років ми покращуємо корпоративне управління, робимо все можливе для інтеграції української економіки у світову. Ми керуємося єдиними принципами, базовий з яких – ми ведемо бізнес так, щоб від цього вигравали і українці, й Україна. І від цього принципу ми не відступаємо зараз, не відступимо і в майбутньому. Це наш внесок у становлення незалежної України.

SCM на сьогодні – один із найбільших інвесторів в економіку України. Частка бізнесів SCM у ВВП України становила в 2014 році 3,9%, наш внесок у податки країни – 5%, інвестування в основні фонди (CAPEX) перевищує 10%. За нашими внутрішніми оцінками і в 2021 році ці цифри актуальні.

Що це означає? Ми платимо більше податків, ніж інші. Й інвестуємо в рази більше, ніж інші. Розвиваємо країну і її економіку не словами, а вчинками. Тільки за результатами 2019 року ми направили на сплату податків до бюджету України близько 60 млрд грн. У CAPEX в Україні – 42 млрд грн. У соціальні проєкти – 10 млрд грн. Це без урахування Благодійних програм Фонду Ріната Ахметова. Цифри 2020 року ми ще уточнюємо, але навіть у період COVID ми робили все можливе, щоб працювати ефективно, зберегти роботу і гідну офіційну зарплату для майже 200 тисяч наших співробітників по всій країні. Без спеціальних умов, без підтримки з боку держави.

Це дає нам усі підстави вважати себе одним із найбільших важливих елементів української економіки. Який живе і працює за законами країни і в її інтересах, який платить легальні зарплати, перераховує державі всі встановлені законом податки – повністю і вчасно.

І одночасно дає нам право очікувати від влади заходів, що сприяють економічному розвитку. Наполягати на антикорупційних реформах, здатних кардинально поліпшити інвестиційний клімат у країні.

Корупція – це не тільки перешкода економічному розвитку, а й прихований корупційний податок, сплачувати який бізнес не повинен. Адже будь-яке підвищення податків без усунення корупції в державних органах стає свого роду даниною, яка осідає в кишенях чиновників.

Ось наше бачення пріоритетів у системній, справжній боротьбі з корупцією, на якій ми наполягаємо.

1. Верховенство права і чесний суд. Українському суду не довіряє суспільство, йому не довіряє і бізнес. Найбільші українські підприємці схильні шукати правду в Високому суді правосуддя в Лондоні або інших європейських юрисдикціях, але тільки не в Україні. Верховенство права є важливим маркером для глобальних інвестиційних потоків. Без судів, що працюють, що забезпечать справедливий захист будь-якого бізнесу, корупція в Україні не буде переможена.

2. Ефективна боротьба з корупцією в органах державної влади. Згідно з оприлюдненою інформацією, тільки корупційні схеми, які здійснюються посадовими особами податкової та митної служби, позбавляють бюджет доходів у 120 млрд грн на рік. Ми платимо повністю всі податки і наполягаємо, щоб зароблені нами для країни кошти витрачалися на благо суспільства (на освіту, охорону здоров'я, безпеку), а не ставали наживою корумпованих чиновників і депутатів.

3. Передбачувана податкова політика і регуляторне середовище. Українські чиновники і депутати схильні змінювати правила ведення бізнесу і податки так часто, як вважатимуть за потрібне. Це ручне управління податками, і для будь-якого інвестора це погано. Особливо погано в умовах непрацюючих судів та інших інститутів. Але ще гірше за наявності величезного тіньового сектора економіки. Зараз окремі політики і чиновники заражені ідеєю нескінченно підвищувати податки для тих, хто їх уже чесно платить і не помічати тих, хто перебуває в економічній тіні. Але навіть зафіксовані в законах зобов'язання держави не гарантують інвесторам їх дотримання. Приклад – багато років Україна закликала вкладати кошти в поновлювану енергетику, обіцяючи інвесторам спеціальний "зелений тариф". Але коли керівні посади в енергетиці отримали противники чистої енергії, інвесторам просто перестали платити за вироблену електроенергію. Не допомогли навіть заклики послів низки країн-провідних партнерів України.

4. Здійснення зваженої макроекономічної політики. Держава повинна забезпечити низьку інфляцію, контроль над державним боргом і незалежність Національного банку. Монетарна стабільність є необхідною базою для реалізації довгострокових економічних проєктів. Необхідне державне стимулювання українського експорту – кредитно-гарантійна установа.

5. Рішуча реформа корпоративного управління держпідприємствами. Державна власність завжди була і залишається (за рідкісним винятком) розсадником корупційних схем. Численні керівники піклувалися не про виробничі та фінансові показники, а про особисту вигоду. Як приклад можна навести ситуацію у вуглевидобувній галузі. За роки української Незалежності державні шахти отримали близько 12 млрд дол дотацій. Але вони не стали працювати краще – виробництво постійно знижувалося. Зате казково багатіли вугільні функціонери. Приватні шахти ДТЕК ніяких дотацій не отримували, для їх модернізації залучалися банківські кредити. Але саме вони змогли збільшити видобуток і стати основою енергетичної безпеки країни. Тому влада повинна використовувати найкращі практики корпоративного управління в державному секторі економіки і продовжувати прозору конкурентну приватизацію. Це дозволить залучити в Україну нових інвесторів.

1. Безумовні гарантії свободи слова та засобів масової інформації. Будь-яка авторитарна і корупційна державна система завжди прагне до контролю за ЗМІ, побоюючись того, що темні справи можуть стати загальновідомими. Цивілізована і демократична влада повинна забезпечити право на правду. Бізнес повинен допомагати громадянському суспільству і демократичним медіа, які працюють в інтересах України, водночас не втручаючись у редакційну політику.

2. Джіджиталізація державних послуг. Зокрема – податкових і митних. Так, це важливий інструмент боротьби з корупцією. Але ми віримо, що цифрові трансформації мають в рази більший потенціал у створенні прозорих і зрозумілих відносин між державою і бізнесом, з мінімальним впливом чиновників на всіх етапах.

3. Демонополізація економіки через інтеграцію в європейські ринки і стимулювання конкуренції. Ринкова конкуренція насамперед на ринку енергетики. Синхронізація української і європейської енергосистем дозволить подолати історично сформовану надконцентрацію на енергетичному ринку. Держава повинна докласти максимум зусиль, щоб у кожному з ринкових сегментів з'явилися нові сильні і конкурентоспроможні учасники. Саме це – головний шлях до демонополізації, до підвищення якості послуг і товарів, до зростання інвестицій.

4. Зрозумілі і прозорі правила для всіх. Економіці потрібен мінімум ручного управління. Тому що ручне управління вбиває інвестиційний клімат. Головним регулятором має стати не корумпований чиновник, а конкурентний ринок. Держава назавжди має покінчити з практикою вибіркових підходів. Для обговорення правил гри і захисту своїх інтересів у бізнесу повинні бути прозорі законні механізми – від сильних бізнес-асоціацій до цивілізованого закону про лобізм.

5. Інвестиції в освіту. Знання – головний ресурс нової економіки. Ми віримо, що без гарної шкільної, вищої і професійної освіти економічного зростання в Україні не буде. Але освіта без боротьби з корупцією веде до відтоку з країни найрозумніших і конкурентних фахівців.

Політичні популісти можуть називати приватний бізнес опонентами реформ, але це зовсім не так. Так можуть говорити тільки ті, хто в спробі збереження власної корупційної ренти намагається відвести суспільство хибним шляхом.

За останні п'ять років кількість компаній, пов'язаних із держчиновниками зросла на 3 тисячі – з 16 117 до 19 118. Ми як великий бізнес маємо право наполягати на прозорості влади і політиків. Ми не займаємося політикою і вважаємо, що представники влади не повинні займатися бізнесом. Тільки так можна розірвати порочне коло, сформоване олігархами, які заробляють статки завдяки політичній корупції у владі. Поділ бізнесу і влади – єдиний дієвий рецепт деолігархізації.

Політики повинні мати спільну мету з бізнесом – успішну Україну. Чесному бізнесу вигідна Україна без корупції. SCM – насамперед. Чим менше в Україні корупції, чим сильніші інститути – тим більша українська економіка, тим вища капіталізація українських компаній, тим реальніше світле майбутнє української економіки, тим сильнішою буде Україна.