Бізнес закликав владу доопрацювати реформу щодо промислового забруднення
Діалог між бізнесом та владою має бути продовжено, а законопроєкт №6004-д щодо контролю сфері контролю промислового забруднення – доопрацьовано, адже він все ще містить ряд двозначностей, які у тому числі порушують європейські норми.
Про це йдеться у заяві Європейської бізнес асоціації (ЕВА).
Як відомо, ці законопроєкти щодо контролю сфері контролю промислового забруднення спрямовані на імплементацію положень Директиви 2010/75/ЄС про промислові викиди. Зокрема, підприємства будуть отримувати єдиний інтегрований дозвіл замість трьох, а на заміну чинним екологічним нормативам прийдуть висновки найкращих доступних технологій та методів управління (НДТМ).
"Європейська Бізнес Асоціація вітає розробку законопроєкту №6004-д і врахування попередніх пропозицій та зауважень. Однак законопроєкт №6004-д все ще містить двозначні моменти, які потребують доопрацювання", - підкреслили у ЕВА.
Так, проєкт пропонує у разі відсутності НДТМ інтегрований дозвіл видавати відповідно до найкращих доступних технологій та методів управління, які буде визначати Міндовкілля.
"Таким чином, Міндовкілля фактично отримує право користуватись вимогами висновків НДТМ до моменту їх затвердження. Окрім цього, оператор, який здійснює будівництво установки, НДТМ щодо якої не затверджено на момент подачі ним заяви про отримання інтегрованого дозволу, не розумітиме, чи відповідає його обладнання вимогам НДТМ, визначеним Міндовкілля відповідно до критеріїв", - підкреслили у ЕВА.
По-друге, згідно з проєктом, Міндовкілля може бути ініціювати оновлення умов інтегрованого дозволу, а оператор зобов’язаний прийняти цю ініціативу, інакше його дозвіл може бути анульований Міндовкіллям в позасудовому порядку. Це викликає у бізнесу побоювання, що оператору можуть бути встановлені строки, в які неможливо виконати вимоги. Крім того, це не відповідає Директиві 2010/75/ЄС, за якою Міндовкілля має детально обгрунтувати перед оператором свої ініціативи.
В Асоціації також нагадали, що в Україні наразі війна, тож можливості підприємств щодо модернізації є дуже обмеженими. Тому строк дії інтегрованого дозвілу у 10 років є критично малим і потребує суттєвого збільшення – наприклад, до 20 років.
"Терміни також можуть бути визначені окремо для кожного оператора, виходячи з індивідуальних особливостей, і з урахуванням впливу війни, тяжкого фінансового стану української промисловості, відсутності можливості залучення фінансування та необхідності будівництва абсолютно нових установок, а не оновлення існуючих", - підкреслили у ЕВА.
Через ці, а також інші двозначності, що містяться у законопроєкті, він має бути доопрацьований, а діалог влади і бізнесу – продовжений, резюмували у ЕВА.