Білоруси оновили додаток "Крама" для бойкоту "гаманців Лукашенка": як він працює
У Білорусі оновили мобільний додаток "Крама" для покупок в магазині. Він допомагає визначити, чи пов'язана компанія-виробник того чи іншого товару з незаконно обраним президентом Олександром Лукашенком або з державними компаніями, які утискають співробітників через участь у протестах.
Про це повідомив телеграм-канал Nexta. Відзначається, що додаток працює також в Україні та Росії.
"Скануєте штрих-коди продуктів – і бачите, за які платити не варто. Працює, до слова, навіть в Росії та Україні – купувати тараканячі продукти не варто і там", – написав телеграм-канал.
Як з'явився "Крама"
Його придумав білорус Сергій Кострома, який живе за кордоном. За перший тиждень його завантажили понад 60 тисяч користувачів iOS і Android.
Додаток виклали для скачування на початку вересня, 13-го його схвалили для своїх платформ Apple і Google. 14 вересня Сергій написав в Facebook про новий інструмент: "Ви приходите в магазин – скануєте штрихкод (або вводите перші 7 цифр), і "Крама" вам каже: "Бери сміливо" або "Подумай".
"З 15-го числа, я помітив, пішли встановлення. Активних встановлень на Android десь 45 з чимось тисяч, на Apple активно встановлено десь близько 20 тисяч. Поки великого відтоку ми не помітили у процентному співвідношенні – це десь 2% плюс-мінус. І ми поки не займалися розкручуванням", – пояснив автор додатку.
Які компанії потрапляють до білоруського "чорного списку"
У додатку йдеться про ті товари, які виробляють компанії, "що належать особам, афільованим з ближнім колом Лукашенка". Кострома підкреслив, що формує цей чорний список не сам: учасники протестів, об'єднуючись, викладають в групи в соцмережах інформацію про те, як той чи інший бізнесмен або компанія пов'язані з Лукашенком, – грунтуючись на журналістських розслідуваннях або відкритих джерелах.
"До чорного списку білоруси вносять компанії наближених до сім'ї Лукашенка великих бізнесменів. Такі, наприклад, як Мошенський або Олексін", – говорить Кострома.
Олександр Мошенський володіє групою компаній "Санта Бремор", яка об'єднує понад двадцять продуктових брендів ( "Русское море", "Матіас", "Савушкін продукт"), а також компаніями-ритейлерами, готелями і ресторанами, девелоперськими компаніями. Мошенський очолює рейтинг найвпливовіших бізнесменів Білорусі.
Олексій Олексін – в минулому білоруський держслужбовець, а зараз бізнесмен, який володіє компаніями, що займаються оптовою торгівлею нафтопродуктами. Найбільш відомий і скандальний актив Олексіна пов'язаний з виробництвом і продажем тютюну: бізнесменові належить тютюнова фабрика у Гродно, у його компанії є ліцензія на імпорт тютюну (єдиної, крім держкомпанії "Беларусьторг"), і його ж компанія встановлює мережу торгових точок "Табакерка" по всій країні – що викликало обурення мешканців, петиції проти окремо розташованих тютюнових кіосків і безуспішні спроби звертатися до МОЗ.
"Друге – це товари, створені або перероблені в державних підприємствах, де будь-яким чином змушували працівників до дострокового голосування, або звільняли працівників за висловлення своєї думки", – пояснив автор програми.
За його словами, дані знаходять у відкритих джерелах: офіційні сайти підприємств, повідомлення в білоруських та інших медіа про те, як себе веде керівництво цих підприємств зі співробітниками.
Крім того, в базу даних вносять штрих-коди тих підприємств, які після 9 серпня 2020 року рекламують свої товари на державному телебаченні: "Оскільки був заклик не рекламуватися після 9 серпня... у зв'язку з відомими подіями".
"Четверте – це товари, які створені на підприємствах Головного господарського управління при президенті. П'яте – це сигарети, шосте – це алкоголь, тому що зараз курити і пити дуже шкідливо не тільки для свого здоров'я, а й для здоров'я оточуючих", – підсумував Сергій.
Як повідомляв OBOZREVATEL, 17 жовтня в Мінську відбулися два марші – студентів і жінок – проти чинної влади.
18 жовтня в Білорусі минув 71-й протестний день після виборів президента, до акції приєдналися понад 12 міст. До Мінська стягнули силовиків і бронетехніку, людям заблокували інтернет. За підрахунками правозахисників, було затримано понад 200 осіб.
20 жовтня Лукашенко пообіцяв більше не балотуватися на пост президента.