Акціонер агрохолдингу "Укрлендфармінг" Олег Бахматюк розповів, як Україна опинилась в світових трендах, як може додатково постачати продукції на 10-15 млрд доларів на рік і залучити 100 млрд під гарантії поставок на азійські ринки.
В інтерв'ю ІА "Інтерфакс" він розповів, що вважає,що через пандемію, кризу і пов’язані з цим глобальні зміни в світовій економіці, Україна опинилася в тренді, який ми можемо використати для суттєвого посилення своїх позицій на світових ринках.
"Україна зараз в аграрному тренді або ширше – сировинному, зокрема, бачимо, як зростала ціна на залізну руду. Але світ фундаментально поміняється в наступні 3-5 років, у тому числі через цю пандемію", – сказав він.
Бізнесмен розповів, що через пандемію і економічні виклики міняються підходи і засоби комунікації між країнами, створюються нові центри по географічному і політичному принципу. "Це буде суттєво впливати на економіку. Вже зараз величезна євразійська спільнота створена Китаєм, Сінгапуром, Кореєю, Японією. Індія лише не увійшла. Там близько 12-16 країн, де проживає майже 30% населення світу і стільки ж світової економіки. ЄС зі своїми проблемами. США. Росія, яка зараз прибивається до Китаю з різних причин. Ці фактори будуть направляти економічні і політичні речі.
Другий фактор – це величезна кількість грошей. Подивіться, за 100 днів Байден вже дав програму на $1,9 трлн, і ще фактично затверджені $3 трлн – загалом майже $5 трлн. Це 20% від ВВП США і 5% від світового ВВП буде влито в одну з економік. Що таке гроші? Це еквівалент товару і послуг. Якщо товару і послуг у світі стало менше, бо ВВП багатьох країн впав, а грошей стало більше і буде ще більше, бо наступні два роки прогнозують затягування вакцинації, то це веде до знецінення грошей. Буде йти світова інфляція. Наприклад, я знаходжусь в Швейцарії, Австрії. Тут йдуть величезні вливання для підтримки протекціонізму економічних можливостей: виплати зарплати, оренди, доходів. Тобто без вироблення продукції йде величезне накоплення ресурсу, грошей. Подивіться, як рекордно зросли депозити в ЄС. Є величезний надлишок ресурсу і його потрібно хоч кудись розмістити. Ну от як може компанія "Тесла" коштувати $800 млрд? Тому що 50% всього споживання пішло на фінансовий сектор, бо реальний сектор завжди потребує часу та інфраструктурного розподілу цих коштів: куди і на що? Щоб за $100 млн побудувати, умовно, 5 елеваторів потрібно мінімум три місяці вивчати матеріали. А тут просто вийшов на екран і за секунду забив у табличку", - говорить бізнесмен.
"Що позачергово зростає? Те, що ти споживаєш безпосередньо. Тому в цьому тренді є продукти харчування: зерно, олійні… Це стосується і всіх сировинних речей: буде рости нафта, руда, метали. Тобто Україна зараз в тренді. Наступні три роки Україні, я думаю, не потрібна буде зовнішня допомога. Україна, на жаль, була сировинною державою і експортувала навіть своїх людей на роботу. Але зараз це її перевага в короткостроковій перспективі, яку можна використати для інноваційних, інфраструктурних речей, - розповідає Олег Бахматюк. - Світ зараз каже, що буде чіткий протекціонізм. Якщо подивитись оту програму США на $3 трлн, то половина йде на інфраструктурні проекти, а половина – умовно "роздача слонів": стимуляція попиту та згладжування темних соціальних негативів. В України таких можливостей немає, але в України є сировинна можливість. Я вважаю, що тренд буде йти лише на підвищення.
От зараз чому росте ціна і, кажуть, йде попит на кукурудзу? Бо на початку року був прогноз, що Китай закупить на зовнішньому ринку 12 млн тонн, потім - 24, а зараз - 32. Я спілкуюсь з аналітиками Сінгапуру, Шанхаю. Я вважаю, що Китай буде купувати доти, допоки буде можливість. Чим більше він купить на склад, тим більше у нього буде подушка безпеки. Інша справа, що він не може вийти і сказати відразу, що "я купляю 50 млн тонн", бо ціна на кукурузу одразу стане $350 за тонну. Тому він купляє по 220, 230, 240, 250. І те саме відбувається із соєю. І все одно торгівельне сальдо для Китаю позитивне - $560 млрд. Та ще й резервів $7 трлн.
Ціна в Китаї на $100-120 вища, ніж у світі. Він стимулює свого аграрного виробника, щоб він там вирощував культури. Тому що насправді в Китаї при 100 млн га землі лише 30 млн га, яку можна обробляти. І їх рівень технологій найефективніший у світі при тому, що земля не найкраща, клімат не самий кращий. Це їхня стратегія.
Окрім Китаю в цій євразійській спільноті Японія, яка імпортує 92% продуктів харчування, Корея, яка імпортує 78%, Індонезія, яка є найбільшим імпортером. Тут тренд у наш бік очевидний. У нас побудований непоганий агросектор, який може генерувати 65 млн тонн зернових і 15 млн тонн олійних, є великі можливості з постачання руди. Обсяг поставок української продукції в країни ASEAN може становити до 10-15 млрд доларів на рік в грошовому еквіваленті".
Олег Бахматюк вважає, що під гарантії поставок української сировини на ці ринки можна залучити до 100 млрд доларів на 10 років. "Тож ми можемо їм зробити цікаву пропозицію: ви зацікавлені імпортувати нашу продукцію на мільярди доларів? Тоді ми вас запрошуємо в інфраструктурні речі: дороги, мости, порти, приватизація "Укрзалізниці" та інше. Наразі ми не є учасниками цього процесу, а є спостерігачами, в кращому випадку. А тут ми можемо стати суб’єктними, може не сильно, але достатньо для того, щоб перевести в економічну площину.
Другий напрям – близький Схід та Північна Африка. Саудівська Аравія для прикладу. Цей регіон менший, але також цікавий. Для нас що важливо? - Щоб піднявся рівень економічного добробуту і покращилась інфраструктура життя і можливості кожного. Це можна зробити тільки через інвестиційні, інноваційні речі, покращення логістичних речей. А далі правильність будування доданої вартості і просування на ринках. Але це наступний етап і дай Бог до цього дійти.
Мені в Еміратах показували фото 40-річної давнини: це була найвідсталіша країна регіону. І як вона змінилась. Ось ця концентрація можливостей поміняла країну", - говорить власник "Укрлендфармінгу".
Олег Бахматюк – український бізнесмен, акціонер одного з найбільших агрохолдингів країни, Групи компаній "Укрлендфармінг". Агрохолдинг займається вирощуванням зернових і олійних культур, насіння, тваринництвом і виробництвом яєць і яєчних продуктів. Підприємства групи компаній працюють в 600 населених пунктах в 22 регіонах України і є одними з найбільших платників податків в Україні.