Звинувачення у великих розкраданнях, розшук і борги: як розбагатів Павло Фукс

Російський скандальний бізнесмен Павло Фукс переїхав в Україну, залишивши в РФ непогашені борги (як стверджують його партнери) і цілу низку кримінальних проваджень. Його звинувачують у розкраданні мільйонів доларів.

OBOZREVATEL публікує матеріал видання Forbes про те, як Фуксу вдалося розбагатіти і які "сліди" він залишав після себе в місцях, де працював.

У РФ і Казахстані Фукса підозрюють у великих розкраданнях

Ще влітку 2015-го кіпрська компанія BEM Global Corp. переказала $1 млн на рахунок колишнього віцемера Москви Йосипа Орджонікідзе як винагороду за якісь консультації. Власником BEM Global Corp. був Роман Фукс, брат Павла Фукса. Останній у другій половині 2000-х починав будувати в "Москва-Сіті" відразу два хмарочоси – "Євразію" і "Імперію". Саме Орджонікідзе був одним із ініціаторів та ідеологів будівництва ділового центру. Він пішов у відставку в 2007 році, але продовжив займатися "Москва-Сіті" як радник мера Юрія Лужкова аж до зміни московського уряду в 2010 році.

Співробітники Barclays оцінили транзакцію як підозрілу і надіслали звіт про неї в FinCEN (Мережа з боротьби з фінансовими злочинами) – підрозділ американського Мінфіну, який займається аналізом фінансових операцій, протидією фінансуванню тероризму та відмивання грошей. Інформація про виплати Орджонікідзе разом із тисячами інших підозрілих транзакцій опинились у розпорядженні видання BuzzFeed і Міжнародного консорціуму журналістів-розслідувачів (ICIJ) внаслідок найбільшого витоку з FinCEN. Журналісти опублікували їх 20 вересня.

У кінці 2000-х Павло Фукс вважався одним із найвпливовіших московських девелоперів. Портфель його компанії MosCityGroup становив близько 7 млн кв. м. Але через проблеми з боргами Фукс до середини 2010-х був змушений продати російські активи й повернутися в Україну. Сьогодні претензії до Фукса є в російських і казахстанських силовиків. У Росії його звинувачують у розкраданні грошей пайовиків під час будівництва двох житлових комплексів, у Казахстані підозрюють у розкраданні у БТА-Банку – разом із ексвласником банку Мухтаром Аблязовим Фукс починав будувати вежу "Євразія".

Спекулянт

Свої перші гроші випускник Харківського національного університету будівництва та архітектури Павло Фукс отримав на початку 1990-х на спекуляціях. Понад десять років тому під час бесіди з кореспондентом Forbes він згадував, що однією з перших його комерційних операцій був продаж сигарет Winston. Разом із партнерами Фукс купив партію сигарет за $200 000, і поки поставка дійшла до Харкова, через інфляцію її вартість зросла майже втричі.

У 1992 році 20-річний Фукс влаштувався радником гендиректора компанії "Торговий дім "Інтрада". Ця компанія постачала в Україну оргтехніку та комп'ютери. Посада була формальна.

У 1994 році Фукс перебрався в Москву й заснував власну компанію "Союз інвест", яка зокрема й торгувала спиртом і горілкою. Він брав участь у бартерних угодах між структурами "Газпрому" і білоруського "Бєлтрансгазу".

Контрагентом Фукса був російський виробник ядерного палива концерн "ТВЕЛ", підприємства якого не завжди могли розплатитися з постачальниками. Фукс постачав їм нафтопродукти або вугілля в кредит. Одного разу підприємства "ТВЕЛ" не змогли вчасно заплатити Фуксу, і він приїхав домовлятися в головний офіс холдингу. Там послалися на великий борг, який "ТВЕЛ" не повертає оператор українських АЕС "Енергоатом". "Я прийшов у головний офіс, а вони кажуть: "Нам не платять хохли", – згадував Фукс. – Я кажу: "Це мої земляки". В результаті я в них купив $ 60 або $ 62 млн боргів "Енергоатому" перед "ТВЕЛ". Після цього Фукс на кілька місяців переїхав до Києва і зміг домогтися того, щоб із ним розплатилися найбільші боржники "Енергоатому". Для цього довелося зустрітися з Юлією Тимошенко, яка в грудні 1999 року обійняла пост віцепрем'єра України.

Фукс зажадав у Тимошенко передати йому борги найбільших промислових підприємств України і навіть вдався до шантажу. Якраз у цей час Запорізька АЕС повинна була міняти відпрацьоване ядерне паливо на свіже – для цих цілей "ТВЕЛ" спрямувала в Україну спецвагон із тепловидільними елементами. Фукс нібито домігся, щоб вагон зупинили на кордоні. "У підсумку я отримав можливість зібрати гроші з промислових споживачів електроенергії", – стверджував Фукс. Тоді ж він познайомився з бізнесменом Ігорем Коломойським, чиї підприємства зажадали у Фукса знижку в 10%. Фукс поступився, а між бізнесменами зав'язалася дружба.

"Іди, сфоткайся з ними з усіма!" – вигукував Дональд Трамп, вказуючи на зірок американського істеблішменту. Так, за словами Фукса, колишній президент США зустрів його на одній із вечірок у своїй резиденції Мар-а-Лаго у Флориді в кінці 2000-х. З Трампом бізнесмен познайомився в 2005 році і загорівся ідеєю побудувати в Москві Trump Tower. Майбутній президент США, за словами Фукса, зажадав $ 20 млн за франшизу, Фукс визнав цю ціну завищеною. Втім, бізнесменові тоді було чим зайнятися – у нього вже були два проєкти в "Москва-Сіті".

За словами Фукса, дорогу в девелопмент йому відкрив засновник "Інгеокома" Михайло Рудяк. Бізнесмени познайомилися в 1998 році і довгий час "просто спілкувалися". У 2003-му Фукс запропонував Рудяку об'єднати зусилля. Тоді у Фукса вже був скромний досвід в девелопменті – він побудував два котеджних селища на Рубльовці. Партнери створили на паритетних засадах компанію "Інгеоком-Інвест", якій Рудяк передав два майданчики – проєкти будівництва бізнес-центру на Павелецькій і Болотній площах. Ще одним партнером Фукса був бізнесмен Олександр Тер-Аванесов, який у 2006 році став сенатором від Костромської області. Разом із Тер-Аванесовим Фукс інвестував у будівництво торгового центру "Калузький", вони також були співвласниками компанії "Техінвест", яка в 2002 році стала забудовником однієї з ділянок на території майбутнього "Москва-Сіті".

Боржник

Не всі колишні контрагенти Фукса згодні, що він розплатився з боргами. У 2014 році БТА Банк викупив казахстанський бізнесмен Кенес Ракішев. У 2018 році Високий суд Лондона зобов'язав MosCityGroup виплатити одній зі структур БТА Банку $55 млн. Як утворився цей борг?

Домовившись у 2009 році викупити частку БТА Банку в проєкті "Євразії" за $50 млн, компанія Фукса виплатила лише $20 млн, а потім відмовилася переказувати другий транш. Цим претензії не обмежуються. Як писав "Комерсант", казахські правоохоронці вважають Фукса відповідальним за виведення разом із Аблязовим грошей із БТА Банку й подали запит в Україну з проханням посприяти в допиті бізнесмена.

Проблеми у Фукса є й через інші московські проєкти. Восени 2019-го Таганський суд Москви заочно заарештував бізнесмена – тоді він уже покинув Росію і жив в Україні. За версією слідчих, Фукс вивів із Росії половину з 14 млрд рублів, залучених на будівництво ЖК Sky House, який перетворився в результаті на довгобуд. На початку 2020 року на одному з судових засідань адвокат Фукса Сергій Шенкнехт відкидав звинувачення на адресу свого клієнта.

Як писало видання, Фукс разом із партнером Бекболатом Бекеновим залучили від клієнтів $100 млн, але вклали в проєкт тільки $15 млн, а більшу частину грошей нібито вивели в офшори на Кіпрі і Британських Віргінських островах. Сам Фукс у 2017 році відмовився від російського громадянства.

Чим Фукс займається в Україні

У 2020 році український Forbes помістив Павла Фукса на 50 місце в рейтингу найбагатших бізнесменів країни з оцінкою статків у $155 млн. Українські ЗМІ називають його збирачем нафтогазових активів, які раніше контролювалися людьми з оточення колишнього президента України Віктора Януковича.

Наприклад, у 2017 році він нібито отримав контроль над компанією "Голден Деррік" (того ж року була перейменована в East Europe Petroleum LLC), яка до 2014 року отримала ліцензії на розроблення двох десятків родовищ нафти і газу. До цього контроль над компанією приписували колишньому міністру енергетики Едуарду Ставицькому і колишньому міністру аграрної політики і продовольства Миколі Присяжнюку.

В інтерв'ю "Економічній правді" Фукс заперечував купівлю "Голден Деррік", але говорив, що веде переговори про купівлю частини її ліцензій. Ще одна компанія, з якою пов'язують Фукса, – "Укрнафтобуріння", основним акціонером якої є Коломойський. Свій пакет у 21% акцій цієї компанії Фукс нібито придбав у людей з оточення Януковича. Сам бізнесмен говорив, що працює з "Укрнафтобурінням". Ще один його актив – харківська ТЕЦ-2 "Есхар".

Фукс визнає, що інвестує в стресові активи. У 2017 році він купив у "Внєшнєекономбанку" компанію "Укррослізинг", перед якою в Київського метрополітену був борг на 1,78 млрд гривень за поставлені в 2011-2013 роках 100 вагонів. Але незабаром продав цю компанію через "токсичність". Ще однією угодою між Фуксом і ВЕБом могла бути купівля української "дочки" останнього – "Промінвестбанку". Але угода не відбулася, а в вересні 2018 року Київський суд заарештував акції банку як компенсацію за активи, отримані Росією після анексії Криму.