Зарплати, ціни й величезний держборг: Кабмін переглянув проєкт бюджету, а МВФ озвучив вимоги

В Україні Кабінет міністрів затвердив проєкт бюджету на 2021 рік до другого читання: дефіцит планують знизити за рахунок зростання доходів і незначного зниження витрат. Експерти вважають, що одне із джерел такого зростання – підвищення інфляції.

Про те, як і що зміниться відповідно до пропозиції уряду – читайте в матеріалі OBOZREVATEL.

Бюджет переглянули на вимогу МВФ. Ось що змінили

• дефіцит скоротили з 6% до 5,5% ВВП

У першому читанні бюджет України був розрахований, зважаючи на дефіцит ВВП у розмірі близько 6%. МВФ із такою цифрою не погодився. Унаслідок видаткову частину довелося урізати.

Якщо до втручання головного кредитора планували витратити 1,35 трл грн, то до другого читання апетити скоротили вже до 1,32 трлн. Крім того, збільшили й прогноз стосовно доходів (на 21 млрд грн). Унаслідок дефіцит скоротили з 6 до 5,5%.

"Доходи проєкту держбюджету на 2021 збільшилися на 21 млрд грн і передбачені в сумі 1 трлн 92 млрд грн. Витрати проєкту держбюджету на 2021 передбачено в сумі 1 трлн 328 млрд грн. Скорочення по загальному фонду склало 12,8 млрд грн. Це дозволило зменшити рівень дефіциту на 23,7 млрд грн", – заявив на своєму брифінгу 26 листопада міністр фінансів Сергій Марченко.

"Нормальний дефіцит держбюджету – це максимум 3% від ВВП", – стверджує керівниця Центру аналізу публічних фінансів і публічного управління Київської школи економіки Дарина Марчак.

• збільшили прожитковий мінімум для визначення посадового окладу для прокурорів до 1600 грн (+600 грн). Це призвело до збільшення видатків на прокуратуру на 2 млрд гривень;

• підвищення мінімальної зарплати до 6500 грн перенесли на 31 грудня, до 6000 грн залишили з 1 січня;

• держпідприємства (підприємства з часткою держвласності) тепер зобов'язані виплачувати 90% дивідендів замість 30%. За рахунок чого оновлюватися?

• збільшили видатки на Верховну Раду України на 247 млн грн;

• зменшили видатки Міністерству освіти та науки на 4,2 млрд грн;

• зменшили видатки Мінкультури на 1,2 млрд грн;

• зменшили видатки на ДФРР на 4,9 млрд грн;

• зменшили додаткову дотацію регіонам на 2 млрд грн. Натомість додали субвенцію на соціально-економічний розвиток регіонів у сумі 6 млрд грн.

• скорочено фінансування ПФУ на 8,5 млрд грн.

Покривати дефіцит будуть за рахунок нових боргів і високої інфляції

Кілька років Україна прагнула знизити рівень інфляції до 5% і до цього показника вже впритул підійшли. У 2021-му хочуть підняти ціни на 7,3%. Це дозволить "розігнати" надходження в скарбницю. Так, чим вищі ціни, тим більший обіг і податкові надходження з ним.

"У бюджет закладено високий показник інфляції (на рівні 7,3%. – Авт.), вищий, ніж інші прогнози. Це може бути зроблено для того, щоб отримати більшу дохідну базу. Але якщо інфляція буде меншою, бюджет отримає менше доходів. Також у бюджеті закладені деякі передумови до поліпшення адміністрування податків і відповідно надходження Державного бюджету", – сказав колишній в.о. міністра економіки Павло Кухта.

Ось основні показники, які нас зачеплять:

• ціни виростуть до 7,3%;

• долар подорожчає до 29,1 грн/$;

• мінімалка збільшиться до 6500 грн;

• пенсія збільшиться до 1934 грн.

Без МВФ грошей ні на що не вистачить, а конкретних перспектив досі немає

Наступного року знадобиться близько 600 млрд грн на обслуговування і погашення кредитів. Це приблизно 45% видаткової частини всіх витрат. Це в рази більше, ніж витрати на пенсії, медицину, армію. Фактично вся країна працює на те, щоб виплачувати свої борги.

Старі борги погашаються за рахунок нових. Тому без кредиту МВФ Україна не впорається. Співрозмовники OBOZREVATEL у Кабінеті міністрів розповідають: зараз є три питання, без вирішення яких Фонд відмовляється обговорювати конкретні дати:

• Антикорупційне законодавство. Конституційний суд скасував перевірку декларацій, оскільки дійшов висновку, що чинна редакція закону порушує права чиновників і політиків. І поки перевірку не відновлять, МВФ грошей не дасть.

• Ситуація навколо Національного банку. Кредитори стурбовані ситуацією всередині НБУ, мовляв, війна в правлінні регулятора, тиск із боку інших гілок влади (передусім Офісу президента) не може позитивно вплинути на фінансову стабільність. І саме в руках Нацбанку є ключі від емісії гривні.

• Бюджет на 2021 рік. У Кабінеті міністрів говорять, що нову редакцію бюджету вже узгодили з Фондом. Але цього мало: документ повинні розглянути у Верховній Раді й ухвалити в такому вигляді. А із цим можуть виникнути проблеми.

"Ситуація в Раді не дуже хороша. Поки жоден важливий законопроєкт провести не можуть. Ми пішли на карантин, намагаються рахувати голоси. За моєю інформацією, зараз їх не вистачає. Сумніваюся, що буде легко ухвалити хоч якесь рішення", – розповідають представники фракції "Слуга народу".

Згоди щодо бюджету немає навіть у Кабміні. Міністр охорони здоров'я Максим Степанов принципово не підтримав переписаний документ, тому що фінансування медицини, як він просив раніше, не збільшили до достатнього рівня. Найімовірніше, цього року парламентарі повернуться до старої традиції голосування бюджету "під ялинку", а за інтереси конкретних сфер і фінансування галузей депутати ще поборються.