Уявні квартири для військових і загублені мільярди: як витрачають гроші українців
Українські чиновники тільки за минулий рік неефективно використали приблизно 17 млрд грн. Крім підозрілих закупівель та відсутності контролю, в окремих міністерствах викрили злочинні схеми: купівлю квартир для військових "на папері", договори із сумнівними фірмами.
Про це йдеться в звіті Рахункової палати України за 2018 рік. OBOZREVATEL розібрався, у яких відомствах знайшли найбільше порушень і чим незадоволені аудитори.
Головні порушники: список найгірших відомств
Міністерство інфраструктури показало найгірший результат у результаті перевірок. Водночас бюджет на дороги за останні декілька років досяг рекордних позначок. У 55% перевірок виявили порушення.
Наприклад, "Укртрансбезпека" закупила 78 мобільних пунктів контролю ваги. Але міністерство не знайшло грошей на їхню експлуатацію. У результаті вони 8 місяців не діяли: вага автомобілів на дорогах не контролювалася, а техніка просто простоювала. Інший приклад – чиновники купили сервери, але в той же час ні комп'ютерів, ні програмного забезпечення для їхнього використання не передбачили. Гроші з бюджету витратили, а результату немає.
Міністерство охорони здоров'я в списку найгірших розпорядників бюджетних коштів посіло другу позицію. У них порушення знайшлися у 51% перевірок. Наприклад, МОЗ виділяло фінансування "Інституту серця", але ніяких критеріїв ефективності використання цих коштів не розробило.
"Відсутність належного внутрішнього контролю з боку Міністерства охорони здоров'я та Інституту приводила до порушень як у плануванні обсягів централізованих закупівель за рахунок коштів державного бюджету, так і у використанні придбаних матеріальних цінностей", – зазначається в звіті.
Міністерство оборони замкнуло трійку неефективних розпорядників бюджетних коштів. Порушення виявили у 42% випадків. Один із найбільш кричущих фактів – фактично крадіжка грошей на купівлю квартир військовим. В Україні 47 тисяч військовослужбовців стоять у житловій черзі. Усім їм передбачені безкоштовні квартири. Держава щорічно виділяє на такі цілі сотні мільйонів гривень. Крім придбання самих квартир, також із бюджету компенсується вартість оренди житла.
Читайте: В Україні назвали міністерства, які неефективно витрачають бюджет
Але поки військові очікують своєї черги, чиновники на них заробляють. У будь-якому разі, до такого висновку дійшла Рахункова палата. Аудитори з'ясували, що компанія "Будкапіталс" (згідно з реєстром, належить підприємцю Євгену Пінчуку) отримала гроші, але не передала військовим 96 квартир. Незважаючи на це, Міністерство оборони продовжило співпрацю з "Будкапіталс" і в тому ж будинку купило у них ще 13 квартир. Частину грошей перевели на підставі фейкового акту прийому-передачі житла.
У загальній сумі відомство неефективно використовувало 600 млн грн, виділених на купівлю житла.
І це ще квіточки. Квартири купували у депресивних районах, де роками не можуть продати житло і з яких виїжджають місцеві жителі. Міноборони витратило до півмільйона гривень на придбання кожної з 30 квартир у такому місці.
"Керівництво Управління будівництва і придбання житла, ігноруючи рекомендації Рахункової палати, в 2015-2017 роках продовжило діяльність, що містить ознаки неправомірних дій, із підписання недостовірних актів прийому-передачі житла, яке було непридатним для проживання навіть після офіційного введення будинків в експлуатацію... Як наслідок, на рахунки забудовників перераховано 338,6 мільйона гривень", – йдеться в звіті СП.
У Генеральній прокуратурі – 37% порушень, в Міністерстві у справах ветеранів війни та учасників АТО – 16%.
Читайте: "Ми різні": Гройсман відмовився йти з Порошенком на вибори
"Наскільки мені відомо, представники бюджетного комітету запрошували чиновників на сьогоднішній звіт. Але, як бачимо, їхні місця порожні. Розумію, що не кожен хоче чути про помилки в своїй роботі. Але я переконаний, що депутати повинні зробити висновки до відповідних кадрових рішень", – заявив глава СП Валерій Пацкан під час презентації звіту у Верховній Раді.
Скільки грошей втратили українці
У результаті неефективного використання бюджету тільки Рахункова палата виявила за минулий рік порушень на 17 млрд грн. Однак реальна сума, яку через різні зловживання і тіньовий сектор втратив бюджет, може бути значно вищою.
Для прикладу, Рахункова палата перевірила ефективність надходжень від продажу пального. Аналітики дійшли висновку, що за два роки обсяг тіньового ринку міг становити приблизно 4,6 млн тонн. Якби з кожного літра бюджет отримав передбачені законом податки й акцизи, надходження б виросли на 25 млрд грн!
Дивіться відео за темою:
А в умовах, коли виконання державного бюджету опинилося під питанням, кожна гривня на рахунку. Одним із найскладніших місяців виявився січень. Казна недоотримала 6,6 млрд грн (10,75%). У Мінфіні таку ситуацію передбачали і вирішили наростити обсяги облігацій внутрішньої держпозики (ОВДП). Це частково допомогло компенсувати недоотримані мільярди.
Головний виклик – погашення і обслуговування боргу країни. Так, тільки в першому кварталі витрати зросли до 128 млрд грн (у 1,4 раза). А це 38,4% усієї видаткової частини бюджету країни за січень-березень 2019-го.
Читайте: Виплата $1 млрд держборгу та курс гривні: в НБУ дали прогноз
Тобто більшу частину зібраних із українців грошей держава змушена витрачати не на соціальний захист, медицину, оборону чи будівництво доріг, а на погашення та обслуговування зовнішнього боргу.
З іншого боку, як показали результати численних аудитів і перевірок, потенціал для збільшення бюджетних надходжень навіть у економічно складних умовах є. Виведення економіки з тіні, ефективне використання бюджетних коштів дозволять значно виправити ситуацію. Для прикладу, за оцінками Міністерства економічного розвитку і торгівлі, приблизно 32% української економіки перебувають у тіні. Повністю ліквідувати цю цифру не вдасться, проте її значне зниження цілком можливе. А чим нижчий рівень тіньової економіки, тим вищий рівень ВВП.