В Україні державний борг досяг позначки в 2,3 трлн грн. Проєкт бюджету на 2021 рік розрахований зважаючи на величезний дефіцит, який знову доведеться покривати новими боргами.
Про те, скільки винна Україна і що з цим робити – читайте в матеріалі OBOZREVATEL.
За останніми даними Міністерства фінансів, загальний держборг України становить близько 2,338 трлн грн (близько 85,1 млрд дол). За перші пів року 2020 року сума боргу в доларах виросла на 0,8%, а в гривнях – майже на 10%! Але вже в серпні Мінфін відзвітував про зменшення боргу в гривневому еквіваленті на 16,9 млрд грн. Зокрема, трохи зменшився борг за облігаціями внутрішньої державної позики і заборгованість перед МВФ.
Але радіти такій тенденції поки що зарано. Ми все одно змушені брати нові позики, оскільки з року в рік витрачаємо більше, ніж заробляємо. Дефіцит бюджету 2021-го року становитиме 6% від ВВП (це не настільки критично, адже у 2020-му він планувався на рівні 7,5%). Якщо перевести відсотки в грошовий еквівалент, то дефіцит дорівнює приблизно 270,35 млрд грн, що на 30 млрд грн менше, ніж у поточному році. Але дірку в бюджеті все одно потрібно заповнювати, для чого Мінфін вже планує взяти в позики – 263 млрд грн наступного року (приблизно 5,8% від ВВП).
Водночас потрібно ще й обслуговувати старі борги. "Кредиторам наступного року доведеться виплатити майже 600 млрд грн, – розповідає старший аналітик "Альпарі" Вадим Іосуб. – Зовнішні виплати при цьому становитимуть понад 160 млрд грн (близько $ 5,5 млрд). За облігаціями внутрішньої позики доведеться заплатити близько 440 млрд грн".
Через карантин і кризи український бюджет, як і бюджети інших країн, зазнав непередбачені витрати і водночас недоотримав прибуток. Планові доходи бюджету і так скоротили на 120 млрд грн. Навіть за таких умов, за перші пів року 2020 го план надходжень виконали всього на 92,2% (приблизно мінус 47,8 млрд грн).
"Крім чистих залучень наступного року, нам ще потрібно за рахунок збільшення боргу профінансувати дефіцит залишку цього року – а це ще десь 200 млрд грн, – розповідає OBOZREVATEL керівник аналітичного відділу інвесткомпанії Concorde Capital Олександр Паращій. – Так, протягом наступних 15 місяців нам потрібно збільшити держборг десь на 450-460 млрд грн, або більш ніж на 15 млрд доларів".
За інформацією Центру аналізу публічних фінансів і публічного управління Київської школи економіки, незважаючи на дані бюджету, насправді протягом 2021-го року Міністерству фінансів доведеться взяти в борг 702 млрд грн, щоб не тільки профінансувати дефіцит наступного року, а й покрити борги поточного. За підрахунками експертів Київської школи економіки, практично кожна 8-ма гривня держбюджету наступного року піде на оплату відсотків по боргах.
Традиційно Україна залучає кошти, як від зовнішніх, так і від внутрішніх кредиторів. Вони можуть бути як офіційними, так і приватними. За словами Олександра Паращого, наступного року, ймовірно, 5-6 млрд дол можна буде отримати від офіційних кредиторів (МВФ, ЄС, Світовий банк, західні уряди).
"Для цього необхідно вже зараз активно домовлятися з МВФ про якнайшвидше відновлення програми. Решту грошей, мабуть, доведеться брати у приватних кредиторів, як зовнішніх, так і внутрішніх. Це виглядає реалістично, але за умови, що зовнішні боргові ринки будуть залишатися і надалі в хорошому стані. І тільки за умови співпраці з МВФ", – стверджує Паращій.
За даними Вадима Іосуба, від МВФ та інших міжнародних фінансових організацій, вдасться отримати ще менше – близько 1,5 млрд дол. Тому, фінансувати бюджетний дефіцит ми будемо змушені майже повністю за рахунок комерційних позик. Водночас, лише близько 6 млрд грн уряд розраховує отримати від приватизації.
Наявність державного боргу – цілком нормальне явище для більшості країн світу, стверджують експерти. Фінансове благополуччя і рівень розвитку держави ним не вимірюється. У теорії держборг зменшити реально. Для цього потрібно, щоб бюджет не був дефіцитним, як у нас, а профіцитним, щоб держава витрачала менше, ніж заробляє. Але для нашої країни найближчим часом це неможливо.
"Зовсім не обов'язково зменшувати держборг, адже це нормальне явище для переважної більшості країн. – запевняє Олександр Паращій. – Водночас важливішим показником є співвідношення держборгу до ВВП. Якщо це співвідношення не росте – це вже добре. А для того, щоб співвідношення зменшувалося, потрібно щоб ВВП зростав швидше за борг".
На практиці, позбавлятися від держборгу практично немає сенсу. Адже якщо витрачати запозичені кошти на правильні цілі – це допоможе прискорити розвиток держави.
"Правильна мета – не зниження держборгу, а поліпшення його якості, – стверджує Вадим Іосуб. – Під цим розуміється зміна його валютної структури на користь національної валюти (менше займати в іноземній валюті, більше в національній), заміщення короткострокового боргу на довгостроковий, зменшення процентних ставок. Це впливає на вартість обслуговування держборгу. Тому, якщо унаслідок рефінансування на погашення старих беруться нові борги, але на триваліші терміни, і чи за нижчими ставками, то навіть якщо загальний борг зростає, обслуговувати його значно легше".