Україна не виконала частину умов МВФ: що вимагають від влади й чи можна обійтися без кредитора
Президент Володимир Зеленський заявив, що Україна не погодилася на деякі вимоги МВФ. Серед них, наприклад, закон про Вищу раду правосуддя і питання, що стосується реформи КСУ. Влітку влада підписала меморандум про співпрацю, у межах якої взяла на себе цілу низку зобов'язань і натомість отримала перший кредитний транш.
Про те, які вимоги досі не виконала Україна і що заважає отримати гроші, читайте в матеріалі OBOZREVATEL.
Головне:
Україна не виконала цілу низку умов МВФ;
для нового траншу доведеться скорочувати дефіцит бюджету, підвищувати тарифи на газ, ухвалювати закони про судову систему в тому вигляді, як цього хоче кредитор;
поки Україна залежить від кредитів, усі важливі економічні рішення доводиться ухвалювати після узгодження з фондом.
Занадто високий дефіцит бюджету й суперечливі питання
Серед "слуг народу" далеко не всі поділяють думку про те, що Україні життєво необхідна співпраця з фондом. Деякі радники президента й визначні партійні діячі в особистих розмовах говорять про те, що рекомендації МВФ нібито переходять кордони і впливають на можливість незалежно ухвалювати рішення. Таке твердження озвучив на своєму останньому брифінгу і президент Володимир Зеленський.
"Ми будуємо незалежну країну. З деякими речами, які хоче МВФ, ми погоджуємося, а з деякими ні. Я гарант Конституції, я захищаю незалежність. Ми будуємо сильну країну, в майбутньому незалежну від усіх", – сказав глава держави 22 лютого.
Президент зазначив, що суперечки виникли під час обговорення закону про Вищу раду правосуддя і про Конституційний Суд. В офіційному пресрелізі також відзначили, що Україні потрібно посилити "ініціативи з відновлення і посилення антикорупційної інфраструктури та судочинства".
Чого хочуть від України у фонді:
поліпшення законодавчої та регулятивної основи банківського нагляду і фінансового оздоровлення;
заходів, спрямованих на зменшення фіскального дефіциту в середньостроковій перспективі;
законодавчих ініціатив із відновлення й посилення антикорупційної інфраструктури та судочинства;
заходів у секторі енергетики.
МВФ не може диктувати, як діяти державі. Він усього лише пропонує дешеві кредити в обмін на виконання певних умов. Іноді ці умови йдуть на користь економіці, а іноді стримують сміливі кроки, які можуть як нашкодити, так і принести користь.
Саме завдяки тиску фонду в Україні свого часу провели пенсійну реформу (в 2017-му), у межах якої збільшили пенсійний вік для тих, кому не вистачає стажу. Фонд наполягав на введенні ринкових тарифів на комунальні послуги.
Цілу низку умов влада вже виконала:
не стала знижувати пенсійний вік;
розділила податкову і митну служби;
скасувала максимальний тариф на опалення;
спростила зміну постачальника газу;
розв'язала проблему криміналізації незаконного збагачення;
вирішила питання повноважень у НБУ.
Деякі умови меморандуму Україна порушила. Серед них, наприклад:
не показала, як буде знижуватися дефіцит бюджету;
не ввела касові апарати для "ФОПів" із січня 2021-го;
не ухвалила закон про Вищу раду правосуддя;
не забезпечила ринковий тариф на газ;
знизила ПДВ для обраних аграріїв;
не підсилила корпоративне правління в держкомпаніях;
не провела аудит "ковідного" фонду.
Найскладніше буде довести МВФ, що вже в короткостроковій перспективі Україні вдасться скоротити дефіцит державного бюджету. Наприклад, кредитор хоче, щоб наступного року "діра" була на рівні 3,5% ВВП, а в українському Мінфіні розглядають варіанти з дефіцитом на 2022 рік у межах 4,5-5% ВВП.
Україна зможе і без МВФ, але буде складно
Старший аналітик "Альпарі" Вадим Іосуб упевнений, що гроші в України є й навіть без МВФ щонайменше в 2021-му дефолт країні не загрожує. Але тоді доведеться шукати інших кредиторів і витрачати резерви. Зараз їхні обсяги становлять 29 млрд доларів. А в 2021-му потрібно буде віддати 16 млрд.
"Гроші є, але без рефінансування вони будуть вичерпуватися швидше. А зниження резервів зі свого боку буде тиснути на курс гривні", – говорить аналітик.
Заступниця директора Центру економічної стратегії Марія Репко додає, що багато чого залежить і від ситуації на глобальних ринках. "Прогноз щодо ринків, з одного боку, позитивний через широкі вливання Федеральної резервної системи США і Європейського центрального банку. Але з іншого боку, ситуація може швидко змінюватися через пандемію й інші чинники ризику", – зазначає вона.
Наприклад, у 2019-му, коли курс долара опустився нижче ніж 25 грн/$, був високий попит на українські облігації внутрішньої держпозики. Тоді іноземці приходили й купували український борг у спробі побільше заробити.
Президент Володимир Зеленський упевнений, що до кінця року Україна все-таки отримає кредитний транш. Запасні плани в Кабміні розроблюють, але публічно їх не озвучують. А поки країна залежить від кредитів, говорити про повну незалежність складно. Всю економічну політику доводиться погоджувати з кредиторами.