Інфляція в Україні встановилася на рівні 10% через зовнішні економічні чинники, які спровокували її "імпорт" до країни. А нинішнє падіння курсу гривні пов'язане із короткостроковим коливанням, тому воно є тимчасовим.
Про це каналу "Дом" розповів радник президента України з економічних питань Олег Устенко. Нагадавши, що Україна завершила 2021 рік з інфляцією у 10%, він зазначив, що у США вона встановилася на рівні 7%.
"Ніколи не було такої різниці між інфляцією України та розвинених країн, таких як США. Різниця всього у 3 процентні пункти", – зауважив Устенко.
Україна "імпортує" інфляцію
Устенко наголосив: у зростанні інфляції в Україні винна не влада, а економічна ситуація в інших країнах. Яка спровокувала "імпорт" інфляції.
"Імпортована інфляція – це та інфляція, на яку не впливає центробанк жодної країни, у нашому випадку – Національний банк України. Вона "завозиться" нам до країни", - зазначив він.
Що буде з гривнею
Радник президента стверджує: нинішнє падіння курсу гривні пов'язане із короткостроковим коливанням. А от у довгостроковій перспективі Україні переживати нема за що.
Причина – золотовалютні запаси України можуть перекрити 4 місяці імпорту країни. На думку Устенка, цього цілком достатньо, аби "перебувати у зоні комфорту".
"Якщо говорити про курси валют, то можуть бути коливання в короткостроковому періоді (це те, що ми зараз спостерігаємо) та довгострокові зміни. Щодо довгострокових змін, ми знаходимося в зоні комфорту – у нас понад 30 млрд доларів золотовалютних резервів, вони перекривають чотири місяця нашого імпорту", – зауважив Устенко.
Через що зростає інфляція у світі
За словами Устенка, основними причинами світової інфляції є 2 фактори. Зокрема:
"Подорожчання енергоносіїв – це перше. А по-друге, попит на сільськогосподарську продукцію – значний. У кількох латиноамериканських країнах очікується неврожай. І якщо у разі великого попиту буде недостатньо пропозицій, то ціни можуть зростати. Ми очікуємо на цьому товарному ринку додаткові інфляційні сплески" – сказав радник президента.
Від інфляції страждатимуть усі
Устенко стверджує: у ситуації, що склалася, влада має розробити стратегію захисту економіки від підвищення рівня інфляції. Тому що Україна опиниться серед тих країн, які "страждатимуть найбільше".
"Всі страждатимуть від інфляції. Але більше – ті країни, які відносяться до групи т.зв. "економік, що розвиваються". І Україна відноситься саме до такої економіки. Минулого тижня було попередження від Міжнародного валютного фонду, що вони очікують такі зміни загалом у світі. Тому я вважаю, що нам заздалегідь потрібно розробити правильну стратегію для захисту власного населення", - зазначив –
Про "імпорт" інфляції говорять і в Мінекономіки
Раніше у Міністерстві економіки пояснили зростання цін на продукти в Україні діяльністю розвинених країн та "імпортом інфляції з них". З діяльністю українського уряду, запевняють у відомстві, подорожчання не пов'язане.
Зокрема про це сказала глава міністерства Юлія Свириденко. Свою позицію вона озвучила в ефірі "Свобода слова на ICTV".
"Зростання цін не є результатом діяльності українського уряду, а результатом діяльності розвинених країн, які боролися з наслідками COVID-19. Виходячи з того, що економіка країни відкрита, ми імпортували цю інфляцію", – запевняє міністерка.
При цьому вона наголосила, що ціни зростають не лише в Україні, а й у всьому світі. І влада ніяк не може на це вплинути.
"Ціни ростуть, тому що є міжнародні ціни, тому що є відкрита економіка України, ми експортуємо цю продукцію, тому це зростання і відбувається. Ми не можемо впливати на ціни на світових ринках", – додала Свириденко.
Як зміниться рівень інфляції в Україні у 2022 році
За очікуваннями НБУ, у 2022 році інфляція сповільниться, але повернеться до поставленої мети 5% лише у 2023 році. Швидкому зниженню інфляції, як вважають у регуляторі, завадять:
збереження найвищих світових цін на енергоносії;
значний ціновий тиск із боку країн-торговельних партнерів України, "у яких інфляція лише наближається до пікових значень";
реалізація вторинних ефектів від зростання виробничих витрат бізнесу на сировину та оплату праці;
більш значне, ніж очікувалося, зростання заробітних плат і стійкий споживчий попит.
Від початку 2021 року вона встановилася на рівні 9,4%. Це спричинило суттєве подорожчання практично всіх продовольчих товарів. Насамперед, йдеться про соняшникову олію – поріняно із жовтнем 2020 року вона подорожчала на 47,3%. "Комуналка" за рік подорожчала на 10%.
За даними Держстату, загальне подорожчання продуктів порівняно з листопадом-2020 склало 10,3%. При чому подорожчало все, крім фруктів (вони стали дешевшими на 6,4%), а також одягу та взуття (здешевшали на 4,5%).
Найбільше за рік подорожчала освіта – на 16,9%. Найменше – предмети домашнього побуту, побутова техніка та поточний утримання житла. Вони стали дорожчими лише на 4%.