Милованов і Маркарова посперечалися через 90 млрд грн: у чому суть

Міністр економіки Тимофій Милованов заявив, що уряд дасть 90 млрд гривень на підтримку промисловості та аграріїв. У відповідь міністерка фінансів Оксана Маркарова запропонувала просто знизити податки.

"Ми ініціюємо 90 млрд грн держпідтримки для промисловості та агро упродовж наступних трьох років. Для порівняння – в цьому та минулих роках вона становила приблизно 4 млрд грн. Тобто ми хочемо збільшити її майже увосьмеро. Всі кошти розділятимуться за найкращими сучасними практиками та вирішуватимуть проблеми в тих напрямах, де не працюють ринки", – написав Милованов на своїй сторінці в Facebook.

Читайте: Промисловість України встановила антирекорд: названо найгірші області

На що збираються виділити гроші

Аграріям – 45,5 млрд грн:

• Фінансова підтримка сільгосптоваровиробників – 40,9 млрд грн

• Фонд часткового гарантування кредитів – 3,12 млрд грн

• Кредити фермерським господарствам – 1,5 млрд грн

Експорт (підвищення експортного потенціалу країни) – 12,41 млрд грн:

• Підтримка й просування експорту – 410 млн грн

• Експортно-кредитне агентство – 6 млрд грн

• Компенсація відсотків за кредитами експортерів – 6 млрд грн

Промисловість – 32,65 млрд грн:

• Розвиток авіабудування – 16,9 млрд грн;

• Компенсація кредитів за придбання виробничого обладнання – 6,0 млрд грн;

• Співфінансування проєктів смартспеціалізації регіонів – 6,75 млрд грн;

• Створення Фонду енергоефективності в промисловості – 3,0 млрд грн.

"За роками сума держпідтримки становить: 26 млрд – на 2021 рік, 31 млрд – на 2022 рік, 33 млрд – на 2023 рік. Всього понад 90 млрд грн", – написав Милованов.

У відповідь міністерка фінансів Маркарова запропонувала знизити податки для всієї промисловості, а не витрачати гроші на окремі сфери.

"Бізнесу потрібні нормальні рівні умови та верховенство права, а збільшення видатків бюджету на підтримку (особливо таку) – це мені здається помилкою. Якщо є зайві 90 млрд, то краще знизити податки для всього бізнесу, а не перенаправляти кошти платників податків на деяких обраних", – написала Маркарова.

Як повідомляв OBOZREVATEL, затримка з ухваленням закону про ринок землі може коштувати Україні щонайменше $400 млн. Річ у тім, що від цього документа залежить отримання кредиту від МВФ, а також майже $1 млрд від Світового банку і 500 млн євро допомоги від Євросоюзу. Без цих засобів Україні доведеться шукати гроші в інших місцях.

У 2019 році економіка України виросла на 3,2%, що більше, ніж передбачалося спочатку. А інфляція сповільнилася з 9,8% в 2018 році до 4,1%. Водночас держава провалила план з доходів від приватизації (отримала в 31 раз менше, ніж планувалося), але рекордно скоротила безробіття. Правда, цьому "посприяв" масовий виїзд українців на заробітки за кордон. А приплив інвестицій з-за кордону виявився майже утричі менший, ніж у Білорусі.