Що буде з економікою України через обстріли: чи відновимося і до чого готуватися

Підприємство у важких умовах змогло налагодити безперебійну роботу

Економіка України переживає один із найскладніших періодів у своїй історії. Внаслідок терористичної атаки РФ на об'єкти енергетичної інфраструктури ситуація значно погіршилася. Про те, що чекає на Україну і скільки часу потрібно на відновлення країни, читайте у матеріалі OBOZREVATEL.

Ситуація ускладниться, але є перспектива

І українські відомства (Нацбанк, Кабмін), і міжнародні організації (МВФ, Світовий банк) складали свої прогнози для України ще до обстрілу енергетичної інфраструктури. Аналітики погоджувалися, що з наступного року, незважаючи на високу інфляцію (близько 30%), ймовірне невелике зростання ВВП.

Головним невідомим фактором була ситуація на військових фронтах. Тепер виявилося, що терористичні дії РФ можуть завдати економічних збитків навіть у ситуації, коли ЗСУ впевнено перемагають на фронтах і звільняють території.

Росія уражає об'єкти енергетичної інфраструктури та провокує блекаут, підприємства змушені витрачати гроші на купівлю генераторів, скорочувати обсяги виробництва, підлаштовуватись під відключення електроенергії. Все це боляче б'є по і без того знесиленій економіці країни.

Офіційних прогнозів про те, як зміниться ситуація через постійні відключення електроенергії, немає. Інвестиційний банкір Павло Присяжнюк розповідає OBOZREVATEL: найімовірніше, про зростання економіки в таких умовах у 2023-му вже не йдеться.

Павло Присяжнюк, інвестиційний банкір. Джерело: uaportal

"Якщо Росія й надалі настільки жорстко використовуватиме ракети і битиме по електростанціях, як економіст можу сказати, що я не бачу можливостей для зростання ВВП", – каже Присяжнюк.

Поступово бізнес адаптується і до цих умов: це призведе до зростання інфляції, зменшення маржинальності, стримуватиме підприємства від створення нових робочих місць і, можливо, підштовхне до нових скорочень. Тяжка ситуація і з виробництвом. У цьому випадку важливо забезпечити ключові галузі можливістю отримувати енергію.

Кабмін розробляє плани, а підприємства намагаються переконати чиновників, що відключати електроенергію не можна. І асоціація рієлторів (супермаркети), і Асоціація пекарів (виробники хлібобулочних виробів), і представники важкого виробництва один за одним намагаються домовитись про постачання струму.

Генератори кардинально проблему не вирішать (по-перше, собівартість електроенергії з ними в рази вища, по-друге, також виникає питання створення умов для зберігання великої кількості пального і правильної експлуатації генераторів).

Ніхто не може гарантувати, як довго Росія обстрілюватиме об'єкти енергетичної інфраструктури. Ба більше, мабуть, це питання скоріше до військових, а не до економічних експертів. Це залежить від таких факторів:

  • чи викличуть обстріли дестабілізацію внутрішньополітичної ситуації (саме цього і домагається агресор);
  • який запас ракет має Росія;
  • які засоби протиповітряної оборони поставлять Україні західні партнери.

Наприклад, гендиректор компанії YASNO Сергій Коваленко спрогнозував, що відключення електроенергії триватимуть щонайменше до кінця березня. І цей прогноз не враховує можливих нових пошкоджень з боку РФ.

"Енергетики, незважаючи на погану погоду, зараз максимально намагаються завершити відновлення до ще більших холодів. І хоча зараз відключень поменшало, я хочу, щоб усі розуміли: найімовірніше, жити в режимі відключень українцям доведеться щонайменше до кінця березня", – спрогнозував Коваленко.

"Економічна активність наступного року стабілізується, але з урахуванням руйнівного впливу війни відновлення буде анемічним на рівні +1%", – повідомив голова Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев.

Він зазначив, що це поки що найбільш консервативні очікування щодо ВВП України на наступний рік. Так, поточний прогноз уряду передбачає 3,2% зростання, НБУ – 4%, а Світового банку – 3,3%.

Що буде після війни

Після війни на Україну чекають щонайменше три складні роки, вважає Присяжнюк. З такими оцінками погоджуються інші експерти. Темпи відновлення залежатимуть від обсягів інвестицій (реалізації так званого "плану Маршалла"). Однак на освоєння коштів знадобляться роки, мільярди та нові технології.

Поки що зусилля зосереджені на виживанні в умовах повномасштабної війни. Проте низка країн уже заявила про те, що готова надати допомогу як матеріальну, так і ресурсну. Наприклад, Польща допоможе Україні відновити пошкоджені внаслідок російської агресії аеропорти та залізничне сполучення.

На Україну чекає ціла низка проблем. Одна з них є демографічна. Президент Всеукраїнської асоціації компаній з міжнародного працевлаштування Василь Воскобойник розповідає OBOZREVATEL: залучення до відновлення трудових мігрантів буде обов'язковим кроком, оскільки в Україні просто не вистачить робочої сили.

З погляду енергоресурсів, як розповідають співрозмовники OBOZREVATEL в уряді, звільнення Енергодара разом із ЗАЕС дозволить компенсувати брак генерації електроенергії. За словами Присяжнюка, непогана ситуація також і з газом: споживання впало на 25-30% і тепер власний видобуток близько 19-20 млрд кубометрів здатний повністю задовольнити потреби.

"Держава – хороший власник, але щоб розвивати видобуток, потрібно буде залучати іноземні інвестиції. Це можуть бути і ЄС, і США, і східні країни", – додає інвестиційний банкір. Однак загалом, за словами експерта, за п'ять років Україна може досягти значних результатів і перейти до ситуації стабільного економічного зростання.

Загалом Україна має величезні перспективи для економічної трансформації та швидкого відновлення після війни. Однак навіть "швидке" відновлення займе щонайменше близько 5 років, протягом яких українцям доведеться пройти складний післявоєнний період і зіткнутися з багатьма наслідками повномасштабної війни.