Українська економіка втратила третину виробництва, мільйони робочих місць. Зруйновано частину інфраструктури, а російські окупанти щодня знищують об'єкти критичної енергетичної інфраструктури. Усе це спричинить затяжний період падіння ВВП.
У разі, якщо війна закінчиться 2023-го, на відновлення рівня зарплат доведеться витратити щонайменше два роки. При цьому деякі об'єкти вдасться відновити в перспективі п'яти років.
OBOZREVATEL вивчив оцінки НБУ, уряду та зібрав головні оцінки майбутнього української економіки на найближчі два роки.
Як розвиватиметься економіка. На українців чекають дуже складні пів року. За останній квартал 2022-го економіка впаде на 35,6% (загалом за рік зниження з урахуванням більш вдалих минулих кварталів становитиме 31,5%). Але й у 2023-му ситуація стабілізується лише до другого кварталу, вважають у Нацбанку.
У січні, лютому та березні економіка продовжить падати, і це падіння становитиме 17,5%. Але є хороша новина, що далі, якщо вірити Національному банку, економіка почне плавно відновлюватися. Зрозуміло, що точність такого прогнозу може нівелюватись воєнною ситуацією. Але якщо відштовхуватися від оцінок регулятора, матимемо таку картину:
- у 2023-му економіка збільшиться на 4%
- у 2024-му економіка збільшиться на 5,2%.
З такими темпами зростання Україні знадобиться шість років, щоб повернутись до рівня ВВП до моменту повномасштабної війни. Щоправда, є надія, що у разі реалізації "плану Маршалла" після переможного закінчення війни темпи зростання ВВП будуть суттєвішими.
Послаблення ризиків безпеки (ймовірне закінчення війни) у НБУ закладають у своєму прогнозі лише на 2024 рік. Це може сприятливо позначитися на рівні інфляції (вона знизиться до 9% на рік). "У 2024 році ситуація на ринку праці покращуватиметься як у частині зменшення безробіття, так і зростання реальних зарплат. У той же час зростання ВВП у 2024 році буде невисоким (2,5% згідно з альтернативним прогнозом і 5,2% – базовим) через негативні ефекти більш тривалого періоду руйнувань (підприємств, інфраструктури, житла) та виснаження економіки", – зазначають у Нацбанку.
Примітно, що Нацбанк навмисно не публікує свої оцінки щодо вартості долара. Справа в тому, що навіть новина про подорожчання валюти, яку озвучив регулятор, може призвести до паніки на ринку і спровокувати девальвацію. Однак у розпорядженні OBOZREVATEL є один із прогнозів НБУ. Згідно з цим документом, цього року середня вартість становитиме близько 35,6 грн/$ (на кінець року – 43 грн/$). 2023-го середня вартість долара складе вже 45,2 грн/$ (46,2 грн/$ на кінець року), а 2024-го вже 46,1 грн/$.
Прогноз Мінекономрозвитку песимістичніший. За його оцінками, долар може подорожчати наступного року до 50 грн/$. Голова парламентського Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев ("Слуга народу") вважає, що якщо ситуація на військовому фронті розвиватиметься на користь України, курс може бути нижчим.
"Це все дуже чутливі речі до очікувань. А невдачі на фронті породжують негативні очікування", – зауважив нардеп. Водночас він наголосив: успіхи України на фронті дозволять утримати середньорічний курс на рівні 42,2 грн/$. Хоча "за прогнозом Мінекономіки до кінця 2023 року курс розженеться до 50 грн/долар".
Після початку війни в 2014-му ринок праці відновився лише через два роки, у 2016-му. На цей момент рівень зарплат відновився до докризового у гривневому еквіваленті. У доларах зарплати сягнули "старого" рівня лише за чотири роки, нагадує аналітикиня grc Руслана Березівська.
Але зараз ситуація значно гірша. Обсяги знищень можна порівняти лише з періодом Другої світової війни. Ринок праці – лакмусовий папір для визначення ситуації в економіці. Умовно можна припустити два можливі сценарії розвитку ситуації.
Якщо війна закінчиться і Україна отримає свій "план Маршалла" із достатнім обсягом фінансування для відновлення та репараціями. У такому разі відновлення ринку праці відбуватиметься суттєвішими темпами. Як розповідає радник глави Офісу президента Тимофій Милованов, якщо зараз бізнесу варто орієнтуватися на те, щоб створювати товари та послуги, необхідні під час війни, то після закінчення розвиватиметься будівництво, все, що стосується відновлення країни.
Якщо війна затягнеться, а швидко реалізувати "план Маршалла" не вдасться, економіка відновлюватиме повільно, а на відновлення ринку праці знадобляться довгі роки.
Є ціла низка проблем: велика кількість біженців (найчастіше це працездатні українки з вищою освітою), високі ризики для безпеки підприємств, енергетична криза тощо. "Незважаючи на поступове пожвавлення економічної діяльності та попиту на робочу силу, безробіття залишатиметься високим через руйнування виробничих потужностей та структурних диспропорцій на ринку праці", – йдеться у звіті НБУ.
Погана новина: у попередніх оцінках передбачалося, що до кінця року біженці повернуться до України, проте тепер стало зрозуміло, що ситуація найближчим часом не покращиться. За даними ООН, з 24 лютого до 30 вересня з України виїхало 13,4 млн осіб, а повернулося – 6,3 млн осіб. Згодом дедалі більше мігрантів адаптуються в країнах, які їх прийняли: зараз 4,2 млн осіб отримали статус тимчасового захисту (Temporary Protection).
Велика кількість біженців стримуватиме розвиток економіки. У той же час повільні темпи відновлення економіки стримуватимуть ринок праці.
Також є й негативний прогноз. Якщо війна не закінчиться 2023-го і ризики збережуться до 2024-го, то зростання ВВП у 2023-му очікувати не варто. Інфляція стримуватиметься, але через слабкий попит на товари та послуги (в українців просто не буде грошей).
За таких умов повноцінне відновлення розпочнеться не раніше 2024 року. Терміни перемоги в повномасштабній війні, що розв'язана Росією, стали основним фактором, що визначає стан та перспективи розвитку української економіки.