Росія сама підірвала газопроводи? Як тепер постачатиме газ до ЄС і чи постраждає Україна

Підрив російських газопроводів "Північний потік" та "Північний потік-2" може стати найбільшим знищенням об'єктів інфраструктури в ЄС. В результаті у Росії залишається тільки один достатній за обсягами спосіб доставляти блакитне паливо до Євросоюзу – через Україну.

Про те, чому в підривах звинувачують саму Росію та як може розвиватися ситуація, читайте у матеріалі OBOZREVATEL.

Трубопроводи з Росії, ймовірно, підірвали: винних шукають

"Це велика подія, яка не повинна спричинити серйозних рішень, принаймні поки що", – прокоментував можливий саботаж із підривом російських газопроводів експрезидент США Дональд Трамп. Свій коментар він залишив у власній соцмережі Truth, яку вирішив створити після видалення свого облікового запису в Twitter.

Трамп натякає, що подальша ескалація навколо підриву трубопроводів може призвести до Третьої світової війни. Усі сторони (і Україна, і США, і ЄС, і РФ) погоджуються, що, ймовірно, йдеться про навмисний підрив. Технічно неможливо, щоб два трубопроводи ("Північний потік" та "Північний потік-2") синхронно зруйнувалися на чотирьох різних ділянках.

Самі трубопроводи здатні витримати судно, що тоне. Вони вкриті шаром бетону завтовшки 60-110 мм. У бетон додають залізну руду як обтяжувач. Ймовірно, на дні моря завдати такої шкоди трубопроводу можуть лише урядові організації. Для цього необхідна вибухівка, підводний човен або гелікоптери.

Експерти також озвучували варіант руйнувань завдяки різким змінам тиску (це могла зробити лише Росія). Наприклад, у коментарі OBOZREVATEL таку версію озвучив ексдиректор департаменту інтегрованих комунікацій "Нафтогазу" Максим Білявський. Але зараз, коли стало відомо про пробоїни і "Північного потоку" і "Північного потоку-2" приблизно на одній відстані, ймовірнішим здається версія з підривом за допомогою вибухівки чи ракети.

Зруйновані ділянки розташовані в економічній зоні двох країн: Швеції та Данії (країни НАТО). Зараз ведеться розслідування, російське МЗС заявило, що РФ готова брати участь у розслідуванні. Роботи ускладнені: вони проводяться на дні моря, крім того, перед розслідуванням необхідно ліквідувати наслідки витоку газу в море.

Пентагон провів зустріч із журналістами свого пулу (ті представники різних видань, які висвітлюють роботу силовиків США), на якому анонімно заявили, що США не мають відношення до цих подій. Російські журналісти своїй владі таке запитання поставити не наважилися (хоча відповідь очевидна).

Білявський упевнений, що від такої події виграє Росія. Вона і так зупинила "Північний потік" ("Північний потік-2" не ввели в експлуатацію). Вони шукали приводи, через які не поставляють блакитне паливо до Німеччини. А тепер, з одного боку, можуть нібито легально залишити ЄС без постачання, а з іншого – отримають великі страхові виплати.

Як тепер Росія постачатиме газ і що від цього Україні

Після зупинки "Північного потоку" Росія все ще продовжує постачати газ через українську ГТС та Туреччину. "Турецький потік" із Туреччини тягнеться до Сербії, Угорщини та Словаччини. Проблема "Турецького потоку" полягає у її невеликій пропускній спроможності (всього 31,5 млрд кубометрів на рік). Для розуміння, минулого року Росія продала європейцям 120 млрд кубів. Тобто для такого обсягу потрібні чотири "Турецькі потоки".

Українська ГТС могла б повністю компенсувати потреби транзиту. Її пропускна спроможність на виході становить 142,5 млрд кубометрів. Тобто навіть без "Північного потоку" Росія теоретично могла б продавати Євросоюзу стільки ж блакитного палива, як і минулого року, а постачання перенаправити через Україну. Але агресор не робитиме це з двох причин:

• РФ провокує енергетичну кризу у ЄС; вони намагаються залишити Захід без блакитного палива в опалювальний сезон;
• збільшення постачання через Україну збільшило б залежність агресора.

Експерт у сфері ЖКГ Олег Попенко вважає, що Росія припинить найближчим часом постачання через Україну. "Я очікую найближчим часом відключення транзиту російського газу через українську ОДТС і мінімізації постачання російського газу до ЄС. Це призведе до ще більшої дестабілізації газового ринку в Європі, збільшення цін на газ", – заявив він.

На користь цієї версії говорять два непрямі факти. По-перше, у вересні Угорщина підписала з Росією контракт, згідно з яким газ отримуватимуть не через Україну, а через "Турецький потік" (через українську ГТС залишать мінімальні постачання). По-друге, в Росії відкрито погрожують запровадити санкції проти "Нафтогазу" та групи компаній, це може зупинити транзит та нівелювати підписані контракти.

І чим відключення загрожує Росії?

Росія щорічно може продавати близько 200 млрд кубометрів газу. Її сховища заповнені. Якщо ЄС перестане купувати блакитне паливо, енергоресурси доведеться спалювати у смолоскипах, обсяги видобутку скорочувати. Крім європейського напрямку, також є можливість продавати газ до Китаю, Білорусі, країн СНД. У Китай минулого року поставили близько 10,5 млрд кубометрів (це в 11,5 разів менше, ніж у ЄС).

Пропускна спроможність газопроводу до Китаю ("Сила Сибіру") становить лише 38 млрд кубометрів. Але такий обсяг Піднебесній не потрібен. Навіть якби вони купували більше, ніж їм потрібно, це все одно в кращому разі досягло б 31% того, що продавали в ЄС.

Європейський газ до скорочення споживання використовували за рік близько 400 млрд кубометрів. Десь близько 50 млрд добувають країни члени Євросоюзу: Норвегія, Нідерланди, Польща, Румунія. Компенсувати 120 млрд, які ЄС купував у Росії, можливо лише у перспективі наступних кількох років. Ситуацію можна врятувати завдяки відновленню видобутку газу в Нідерландах (йдеться про близько 80 млрд кубометрів). Видобуток там припинили, тому що через нього виникали землетруси у Гронінгенах.

Крім того, Німеччина може відмовитись від атомних електростанцій, а з Алжиром, Азербайджаном та іншими постачальниками можна підписати додаткові контракти про постачання. Головний постачальник – США (йдеться про скраплений газ).

Якщо РФ немає можливості продавати газ, то ЄС здатний знайти іншого продавця. Руйнування газопроводів може призвести до ескалації воєнної ситуації, загострення енергетичної кризи. Також значно збільшилась і роль української ГТС. І з того, чи Кремль відмовиться від транзиту через Україну, можна буде визначити і їхні подальші плани.