Рахунок на мільярди: у скільки українцям обійдуться вибори в Раду
Позачергові вибори до Верховної Ради повинні обійтися державному бюджету в 3,5 млрд гривень.
З них, за даними ЦВК, близько 2 млрд грн – це гроші на "канцелярію" і тих, хто її обслуговує, пише ТСН. Особливих витрат вимагає організація роботи самої ЦВК і вартість бюлетенів. Щоб встигнути до виборів, їх друкували цілодобово: 63 мільйони примірників, п'ять різних форматів, вісім ступенів захисту і оновлений дизайн. Українському держбюджету цей тираж обійшовся в 295 млн гривень. Однак, це не найбільші витрати, каже голова Комітету виборців України Олексій Кошель.
"Перш за все, це гроші на оплату виборчих комісій, тобто це люди, які сидять на виборчих комісіях, дільничних, окружних. І більшість коштів – це оплата праці. До речі, досить скромна оплата праці", – пояснив він.
В цілому на цю статтю витрат припало 1,3 млрд гривень. Хоча зарплата окремого працівника становить всього 268 грн за офіційними даними.
Значна частина коштів пішла також на оплату реклами партій на телебаченні, в соцмережах, на радіо і на білбордах. В цілому це близько 500 млн гривень.
Читайте: ЦВК опублікувала перші результати виборів до Ради
За підрахунками громадського руху "Чесно", найпопулярніша стаття витрат – саме телебачення. В цілому на телерекламу політики витратили більшу частину грошей від оприлюднених виборчих фондів – 427 млн гривень. Найчастіше глядачі бачили на екранах "Батьківщину", Радикальну партію, Аграрну партію і партію "Сила права".
На другому місці знаходиться зовнішня реклама, яка обійшлася в 77 млн гривень. Трійку витрат замикає власна друкована агітація. На неї офіційно витратили близько 18 млн грн з виборчих фондів.
Слід зазначити і те, що, відповідно до закону про державне фінансування, більш 500 млн грн компенсуються політичним партіям, які проходять до парламенту наступного року з держскарбниці. Тобто, всю їхню агітацію профінансують платники податків.
Як пише "Українська правда", це передбачено Законом України "Про Державний бюджет України", який Верховна Рада ухвалила 23 листопада 2018 року. Згідно з ним, на фінансування статутної діяльності політичних партій буде направлено майже 565,7 млн гривень.
Експерти відзначають, що під час голосування кожен виборець автоматично відправляє на рахунок партії ще і 38,4 гривень. Ці кошти йдуть політсилам, які долають 5% бар'єр.
Читайте: Екзит-поли виборів до Ради: всі результати опитувань 21 липня
Разом з тим, тепер немалі кошти з держбюджету мають виділятися ще й тим, хто в парламент не пройшов, але набрав більше 2% голосів виборців. Ці правила будуть діяти до наступних виборів. Наприклад, як пише Depo.ua, партія відеоблогера і українофоба Анатолія Шарія отримає державне фінансування в розмірі 17,5 млн гривень.
Подібна практика поширена у світі й стає запобіжником від корупції, коли партії фінансують платники податків.
Остаточна сума витрат держбюджету на партії буде залежати від явки виборців і від прожиткового мінімуму. Чим більше людей прийде на виборчі дільниці, тим більше грошей отримають партії. У 2019 політичні сили парламенту VIII скликання отримали на всіх 577 млн гривень. Формула така – 0,2% прожиткового мінімуму помножили на кількість людей, які проголосували на минулих виборах. Отже, ця цифра щорічно збільшується.
Читайте: "Головне – перемогти": названо найгірший тренд виборів в Раду-2019
Далі 90% грошей партії ділять між собою пропорційно місцям в парламенті. До того ж, є і приємний бонус – це гендерна надбавка. Тобто, якщо в прохідній частині списку третина – жінки, 10% належить саме їм.
Якщо скласти все разом – фінанси на проведення виборів, гроші на партії і компенсацію агітації, то кількість витрат українських платників податків зросте в півтора рази. Тобто, в загальному переможцям цих виборчих перегонів у 2019 і 2020 році належить заплатити 3,5 млрд гривень.
Як повідомляв OBOZREVATEL, згідно з даними Національного екзит-полу найбільшу кількість нардепів до парламенту проведе партія Володимира Зеленського "Слуга народу" – 126 місць. Далі йдуть "Опозиційна платформа – За життя" – 33 місця, "Європейська солідарність" – 26 місць, "Батьківщина" – 22 місця і "Голос" – 18 місць.