Путін занапастив майбутнє Росії: ціни на нафту впали й ОПЕК+ не допоможе

Росія втрачає доходи від нафти

Дефіцит бюджету Росії досяг за перші два місяці 2023-го позначки 34 млрд доларів. Хоча у планах російських чиновників йшлося про те, що за весь рік мінус становитиме близько 37 млрд доларів. Головна причина – нищівне падіння цін на нафту. І хоча ОПЕК+ вживає заходів для того, щоб стабілізувати ситуацію, агресорові це не допоможе. Президент РФ Володимир Путін фактично втратив головний ринок збуту газу та нафти, і тепер ситуація буде тільки загострюватися.

Про те, що буде з цінами на нафту і як це вплине на РФ, читайте в матеріалі OBOZREVATEL.

Путін веде економіку Росії до краху, але швидко це не станеться

Ще після перших санкцій провідні економісти і в ЄС, і в Україні заявляли: доки Росія отримує десятки мільярдів від продажу нафти та газу, російська економіка переживе всі обмеження. З 5 грудня набуло чинності нафтове ембарго проти Росії.

Попит на нафту з країни-агресора різко впав. Як наслідок, у листопаді барель Urals (російська марка нафти) коштував 83 долари, вже в січні ціна становила близько 50 доларів і все ще не досягає позначки в 60 доларів.

У результаті нафтогазові доходи Росії впали на 46%, а дефіцит бюджету за січень-лютий становив 34 млрд доларів. OBOZREVATEL уже писав про те, що такими темпами 2023-го російські резерви можуть обнулитися (без урахування заморожених активів). Цінове обмеження становить 60 доларів за барель, ціна, ймовірно, не підвищиться вище за цю позначку.

Ще один важливий аспект: Китай, який рятує РФ від повної ізоляції, купує чорне золото з великою знижкою, розмір якої не розкривають. Тобто фактично левову частку нафти можуть продавати за нижчою ціною. Перші три квартали середня ціна російської нафти склала 49 доларів за барель, при цьому в бюджеті заклали середню ціну в 70,1 долара.

Далі ситуація може розвиватися за двома сценаріями:

  • вартість нафти російської марки перебуватиме на рівні дійсних позначок. Уже за підсумками квітня Росія досягне річного дефіциту бюджету (близько 37 млрд доларів);
  • російська нафта подорожчає до позначки понад 60 доларів за барель разом із вартістю еталонної марки Brent. У такому разі доходи Росії збільшаться, проте плановий розмір дефіциту в будь-якому разі буде вичерпано у першій половині 2023-го.

Аналітики Goldman Sachs після останнього анонсу ОПЕК+ знизити обсяг видобутку вважають, що наприкінці 2023 року Brent коштуватиме близько 95 доларів за барель. Нині ціна становить приблизно 84 долари. Але тут важливо зазначити, що йдеться саме про еталонну марку. Російська нафта продається з дисконтом приблизно 30%, у такий спосіб РФ отримуватиме близько 66 доларів за барель. Проте ситуація залежить від багатьох факторів: темпів розвитку економіки Китаю, фінансової ситуації в США, темпів розвитку світового ВВП, облікових ставок у ключових країнах тощо.

У низьких цінах на нафту насамперед зацікавлені США. Це дасть змогу сильніше вдарити по російській економіці, а також утримувати низькі ціни на нафтопродукти всередині Штатів. Водночас картель з Росії, Алжиру, Іраку, Казахстану, Кувейту, ОАЕ та Оману навпаки – зацікавлені у високих цінах. І для цього домовляються про синхронне зниження виробництва. Чим менше нафти виробляють, тим дорожче вона коштує. 2 квітня держави-експортери ухвалили рішення скоротити видобуток на 1 млн барелів на добу. Саме через це рішення відбувся перегляд тарифів.

Експерт Центру Разумкова Максим Білявський упевнений, що ціну на російську нафту треба знизити. Однак США на такий крок не можуть піти: вони не зацікавлені в тому, щоб Росія просто перестала продавати енергоресурси. У такому разі це призведе до підвищення цін та зростання інфляції у всьому світі.

"Практика знижувальних прайс-кепів передбачає встановлення щонайменше 50% дисконту від середнього значення за певний період часу. У конкретному випадку "стеля" цін на російську нафту мала бути щонайменше на рівні 30-35 доларів", – пояснив він.

Від ембарго виграли США

Росія протягом багатьох років нарощували видобуток енергоресурсів на європейський ринок. На піку частка РФ становила понад 40%. Вже збудовані нафто- і газопроводи давали змогу доставляти енергоресурси без високих витрат на логістику. Проте зараз ситуація кардинально змінилася.

У 2022-му (і це з урахуванням, що більшу частину року міста експорт енергоресурсів із РФ продовжувався) частка РФ в енергоринку ЄС впала з 31% до 4%. США збільшили свою частку на 5 в.п. до 18%, а Норвегія – до 17%.

Фактично місце Росії вже посіли інші експортери нафти та газу. І повернутися на цей ринок не вдасться, навіть якщо санкції та ембарго скасують (що наразі неможливо). Фонд національного добробуту РФ дасть можливість Путіну без нищівних втрат та масштабного секвестру пройти 2023-й. Проте вже наступного року РФ доведеться відмовлятися від левової частки витрат.