Перенесуть підвищення зарплат, уріжуть із пенсій і підуть на поступки МВФ: як Кабмін переписав проєкт бюджету-2021
Верховна Рада може ухвалити бюджет-2021 у другому читанні вже 15 грудня. Через великий дефіцит до проєкту бюджету на наступний рік і в депутатів, і в експертів, і у міжнародних партнерів було багато зауважень. Мінфін пішов назустріч критикам.
До другого читання документ переглянули, урізали видаткову частину і збільшили дохідну. Загалом вийшли на показник дефіциту приблизно 5,5% від ВВП. За словами урядовців, це задовольнило запит МВФ. Але чи рятує це насправді бюджет-2021 і які критичні помилки роблять його творці – дізнавався OBOZREVATEL.
Стало краще, але проблеми залишилися
Найсуттєвіше в бюджеті-2021 до другого читання змінили макроекономічні показники:
витрати з 1,330 трлн грн зменшили до 1,328 трлн грн;
доходи з 1,071 трлн грн збільшили до 1,092 трлн грн;
дефіцит бюджету з 270 млрд грн скоротили до 246,6 млрд грн;
граничний обсяг держборгу з 2,6 трлн грн скоротили до 2,5 трлн грн.
Водночас відклали збільшення мінімальної заробітної плати. Як і планувалося, з 1 січня вона досягне 6000 грн. Але якщо в попередньому проєкті вже з 1 липня вона повинна була зрости до 6500 грн, то зараз це підвищення відклали до 1 грудня.
У новому проєкті додатково збільшать витрати на МВС, Держпродспоживслужбу, МЗС, Міненергетики, Мінекології та Офіс генпрокурора. Водночас істотно урізали фінансування Пенсійного фонду, МОН та Держфонду регіонального розвитку.
І це матиме наслідки. Наприклад, урізання бюджету "на пенсії" на 8,5 млрд грн може призвести до скасування запланованої на березень індексації всіх виплат на 11%.
Керівниця Центру аналізу публічних фінансів і публічного управління Київської школи економіки Дарина Марчак зазначає, що в зміненому проєкті бюджету помітні позитивні тенденції:
"Добре, що дефіцит не збільшили. Адже зазвичай, коли проєкт бюджету допрацьовують до другого читання, враховуючи побажання нардепів, видаткова частина розширюється більше, ніж дохідна або пропорційно. Тому дефіцит часто не стає меншим до другого читання, але тут ми бачимо невелике поліпшення".
Та загалом до проєкту досі ще дуже багато зауважень і оцінки його – негативні. Зокрема, керівник з політичних питань Київської школи економіки, колишній в.о. міністра економіки Павло Кухта критикує збільшення дохідної частини:
"Ситуація з доходами тільки погіршилася, адже в оновленому бюджеті підвищили різні надходження з податків і незрозуміло, чому це повинно статися. Плюс традиційно намагаються видавити весь ресурс із держпідприємств. Їх знову хочуть покласти на лопатки. Їм не виділяють належних коштів, але на 4 млрд грн підвищили прибуток, який вони повинні принести в бюджет наступного року".
Не вдоволений документом і чинний міністр охорони здоров'я Максим Степанов. Він неодноразово заявляв, що зарплати лікарям потрібно підвищити в середньому до 23 тис. грн. А для цього замість 159 млрд грн на медицину потрібно виділити 296 млрд.
Чи можна зробити бюджет більш збалансованим?
Скільки б у Міністерстві фінансів не зменшували дефіцит, все одно залишаються статті, які, на думку експертів, занадто роздуті. Їх можна було б частково скоротити, щоб додатково не влазити в борги. До таких статей в бюджеті-2021 відносять витрати на силові відомства, на органи влади (Офіс президента, Верховну Раду, Кабмін), "велике будівництво" або обслуговування боргів, які можна було б реструктуризувати, щоб щорічно платити менше.
Але Дарина Марчак запевняє, скорочення будь-яких видатків – це складний політичний крок, адже за кожною статтею – конкретні інтереси:
"За більшістю статей стоять чиїсь зарплати, або утримання бюджетних установ, або виплати. Будь-яке рішення щодо відмови від якихось витрат завжди політичне і провокує невдоволення людей, які пов'язані з цією статтею. Люди чекають, що держава буде всім платити і нікого не цікавить, за рахунок чого це буде. Можна умовно сказати, давайте не будемо витрачати стільки грошей на "велике будівництво", але виникає питання, де саме припинити будувати? Можна сказати, що ми не будемо витрачати кошти на будівництво аеропорту в Дніпрі, але частина депутатів не проголосує за такий бюджет. Тому можливість визначити напрями витрат, які можна скоротити, є, але в будь-якому разі – це складний процес і повинна бути політична воля", – підсумувала Дарина Марчак.
Помилка моделі
Водночас додаткове урізання статей все одно не поліпшить бюджет загалом. Адже проблема не в конкретних статтях, а в підходах до бюджетного планування. Економіст Олексій Кущ роз'яснює, що є два види бюджетної політики: рестрикційна політика, спрямована на обмеження бюджетних витрат і скорочення дефіциту, та експансіоністська, спрямована на розширення бюджетного дефіциту й збільшення витрат для боротьби з кризою.
"У нас же бюджетний "дволикий Янус", – говорить Олексій Кущ. – З одного боку – в нас спочатку роздмухують витрати, малюють бюджет допомоги економіці, соціальній сфері, а за фактом він не виконується за витратними частинами і стає рестрикційним. Це дуже небезпечний формат бюджетування країни. Якщо Україна йде на збільшення дефіциту бюджету, хоче стимулювати економіку для виходу з кризи, стимулювати соціальну систему, то ми входимо в жорстку дискусію з фінансовими організаціями, такими як МВФ, Світовий банк, і повинні чітко відстоювати цей бюджет, показувати джерела покриття дефіциту. Нехай це будуть частково емісійні джерела, але вони повинні бути чітко і правильно відкалібровані".
Як наслідок, бюджет піддається серйозній критиці, у нас з'являються проблеми у взаємодії з партнерами, але жодної вигоди державі від такого бюджету немає.
Ще одну ключову помилку відзначає Павло Кухта. На його думку, показники бюджету встановлюються не шляхом зіставлення доходів і витрат, а з політичних мотивів:
"Правильний бюджетний процес – це прорахувати, скільки доходів буде, потім додати до цього, скільки реально може країна позичити, і потім ця сума ділиться на витрати так, як вважається за потрібне. Але визначати політично доходи або рівень дефіциту – не можна. А в нас фактично під політичні бажання роздули дохідну частину і залишили величезний дефіцит".
Чим загрожує нашій економіці бюджет-2021
З одного боку, бюджет-2021 принесе нам підвищення соціальних стандартів, і це безсумнівно його позитивна характеристика. Але водночас таке підвищення може бути частково з'їдене інфляційними процесами. До того ж великий дефіцит, який залишився і який поки не ясно, чим покриватимуть, загрожує нам черговою бюджетною кризою в кінці року:
"Ситуація така, що бюджет буде неможливо виконати без співпраці з міжнародними організаціями, – каже Дарина Марчак. – Це означає ризик повторення бюджетної кризи поточного року. Бюджет-2021 загрожує великим збільшенням держборгу у відношенні до ВВП, це йде врозріз із тією політикою оздоровлення структури держборгу, яку Мінфін і уряд здійснювали, починаючи з 2014-го року".
Оскільки 2021-й рік не буде настільки економічно складним, як поточний, уряду варто було б потроху зменшувати дефіцит, робити так звану фіскальну консолідацію. З настільки великим дефіцитом бюджету економіка країни не може працювати з року в рік, адже це призведе до зростання держборгу і, як наслідок, до дефолту. Якщо ми не зменшимо дефіцит 2021-го, то це доведеться робити в бюджеті-2022. Але що далі зволікати з цим рішенням, то ближче воно до наступних виборів і тим складніше політично його буде виконати.