"Особливе" нафтове ембарго: як Угорщина захищає Путіна в ЄС і на які санкції варто розраховувати

Введено часткове ембарго на російську нафту

Європейський Союз ухвалив шостий пакет антиросійських санкцій: від'єднали Сбєрбанк від SWIFT і запровадили часткове ембарго на російську нафту. Хороша новина – незважаючи на протидію Угорщини, нові обмеження проти РФ усе-таки вдалося ухвалити. Погана новина – єдиний дієвий інструмент, який залишився в асортименті ЄС, – газове ембарго, на яке європейці, ймовірно, найближчим часом не наважаться.

Є ще сотні та сотні варіантів завдавання точкових ударів по економіці агресора, які створять неприємності, але не позбавлять Кремль можливості фінансувати війну. Про те, чому шостий пакет санкцій не могли ухвалити кілька тижнів і чи є перспективи газового ембарго, читайте в матеріалі OBOZREVATEL.

Які ще можуть бути санкції і чи є перспективи газового ембарго

Інструменти для впливу на агресора в ЄС залишаються. Багато російських галузей залежать від імпорту і під впливом санкцій можуть миттєво обвалитися. Наприклад, частка російського хмелю в РФ становить усього близько 2%. Більшу частину закуповують у Німеччині, Чехії та США.

Якщо завтра в РФ перестануть продавати хміль, втрати для західних країн будуть незначними (кілька десятків мільйонів доларів), тоді як агресор може втратити ринок пива, що оцінюється в 15 млрд доларів на рік.

Справжньою санкцією могло б стати ембарго на російський газ. Проте цей крок, як неодноразово заявляли в ЄС, навіть не обговорюють. Справа в тому, що країни ЄС довгі роки нарощували залежність від російського блакитного палива і зараз перебувають у ситуації, коли фізично не можуть у перспективі за кілька місяців відмовитися від "Газпрому".

Цим і користується Кремль. Там заявили, що всі країни ЄС мають розплачуватися за газ у рублях, це порушує і санкції ЄС, і підписані довгострокові контракти. П'ять країн: Польщу, Болгарію, Нідерланди, Фінляндію та Данію вже від'єднали від газу.

"Це екстремізм і шарлатанство з боку "Газпрому". Агресор вкотре намагається зірвати підготовку до опалювального сезону в Європі та спровокувати цінове ралі. У ЄС ці дії слід розглядати як черговий елемент гібридної війни", – зазначив у коментарі OBOZREVATEL експерт із питань енергетики Центру Разумкова, ексдиректор з інтегрованих комунікацій НАК "Нафтогаз України" Максим Білявський.

Володимир Омельченко, експерт із питань енергетики, додає: зараз ті країни, яким незаконно від'єднали блакитне паливо, мають можливість подати до суду проти "Газпрому" і застосувати ще й штрафні санкції. Росія не мала права відключати газ.

Але навіть якби ЄС погодилися скоротити споживання, знизити температуру в будинках та квартирах в опалювальний сезон, переглянути ціни, газове ембарго заморозила б Угорщина.

Орбана "утихомирили"

У ніч із 30 на 31 травня угорські сім'ї зможуть "спати спокійно", заявив на своїй сторінці у Facebook прем'єр Угорщини Віктор Орбан. Він не допустив "знищення своєї економіки" – відмовився запроваджувати санкції проти російської нафти. Майже ціною єдності ЄС угорський лідер досяг особливих умов, підтвердивши статус "головного друга Путіна в ЄС".

Разом із постачанням трубопровідної нафти для Росії, як підрахували Bloomberg, зберегли прибуток приблизно 10 млрд доларів. Поки на російському державному телебаченні розповідають про те, як за допомогою кількох ядерних ударів знищити ЄС, а російська влада відкрито каже, що воює із "заходом", Орбан щосили хапається за минуле, коли він міг отримувати величезні дотації від ЄС, а ще – поблажки з Кремля та дешеві енергоресурси.

Позиція Орбана фактично порушила єдність ЄС. Він декілька тижнів блокував шостий пакет санкцій. І замість того, щоб переконати угорського лідера зайняти нарешті позицію у війні, з одного боку якої знаходиться Росія, а з іншого – демократичний та розвинений світ, європейські політики пішли звичним шляхом.

Угорщину "утихомирили" численним поблажками, пообіцяли інвестувати в їхню інфраструктуру, а потім зовсім вилучили їх із санкцій. Цього разу Європейському Союзу вдалося зберегти єдність, проте проблема лишається.

2001-го, коли Володимир Путін уже був президентом РФ, а Віктор Орбан – прем'єром Угорщини, чинна голова Єврокомісії Урсула фонд дер Ляєн працювала депутаткою міськради в невеликому німецькому містечку Зенде, а чинний канцлер Олаф Шольц – пересічним депутатом Бундестагу.

За кілька десятиліть у ЄС змінювалися панівні партії, президенти, канцлери, комісари. Острівцем "стабільності" залишалася Угорщина. Як і в Росії, їхня "демократія" набула особливої форми, яка не вимагає змінюваності влади. Але це не єдина особливість Угорщини. Повномасштабна війна РФ проти України показала, що багато в чому ідеологічні цінності Орбана кардинально відрізняються від європейських.

В Угорщині змінюється лише президентська влада. За час свого прем'єрства Орбан пережив сім президентів. А оскільки його країна – парламентська республіка – влада зосереджена в руках обраного депутатами та очолюваного Орбаном уряду.

Позиція ЄС як у питаннях санкцій, так і в озброєнні України досі не дозволяє розраховувати на швидку та ефективну протидію російській агресії. Повномасштабна війна, на яку пішов Путін, виявилася справжнім випробуванням на єдність ЄС.