Нові податки, подорожчання алкоголю і розкриття банківської таємниці: Кабмін приготував грандіозні нововведення

Кабінет міністрів пропонує розширити перелік тих, хто має платити податок за свою машину, збільшити акциз на алкоголь, екологічний податок, а ще відновити перевірки бізнесу і розкривати на вимогу чиновників банківську таємницю.

Відповідні нововведення передбачені в законопроєкті №4104. Детальніше про те, які нововведення готує українцям уряд, – читайте в матеріалі OBOZREVATEL.

Більше українців заплатять податок на машини

В Україні транспортний податок у розмірі 25 тисяч гривень зараз платять власники машин віком до п'яти років і ціною від 375 мінімалок (трохи більше ніж 1,8 млн грн). Кабінет міністрів пропонує останню норму знизити до 200 мінімалок (1 млн грн).

Якщо залишити старі правила, наступного року мінімальна ціна, за якої потрібно платити податок, становила б 2,2 млн грн. За новими правилами – 1,2 млн.

"Зазначені зміни пропонуються у зв'язку з тим, що після збільшення розміру мінімальної заробітної плати у 2020 році перелік автомобілів, який розміщений на офіційному веб-сайті Мінекономіки, скоротився майже в 1,5 раза порівняно з 2019 роком, що привело до зменшення кількості автомобілів, які підлягають оподаткуванню", – пояснюють у Міністерстві фінансів.

Якщо раніше транспортний податок платили залежно від об'єму двигуна, зараз методику ускладнили. Міністерство розвитку економіки, торгівлі і сільського господарства до 1 лютого публікує на своєму сайті список машин, за які доведеться платити додатково. Також чиновники розробили спеціальний калькулятор, який дозволяє розрахувати вартість машини.

Недоліків такої методики кілька. Можлива технічна помилка, за якої відомство з якоїсь причини може "забути" згадувати деякі рідкісні авто. Крім того, ускладнилося завдання і для українців – якщо повідомлення не надійшло, самостійно дізнатися, потрібно платити чи ні, складно.

Автоюрист Денис Коваленко розповідає: платники податків звільняються від відповідальності в разі, якщо з якоїсь причини не отримали "лист". Однак податківці мають право нарахувати несплачену суму протягом трьох років. Так, якщо не заплатили цьогоріч через неуважних податківців, цілком можливо, що наступного року доведеться платити в подвійному розмірі.

Подорожчає алкоголь

У 2021-му Кабмін пропонує на 11,6% підвищити акциз на алкогольні напої (це рівень інфляції поточного року). Це призведе до зростання і роздрібних цін. Щоправда, це не означає, що пропорційно і виростуть ціни на полицях.

Акциз усього лише одна зі складових кінцевої вартості. Наприклад, зараз літр пива вітчизняної марки, згідно з даними Держстату, коштує 35,18 грн. І це при тому, що сам акциз становить усього 2,78 грн. Однак, щонайменше на 2-15 грн (чим міцніший напій, тим вище акциз) вартість алкоголю підвищиться.

Як зміняться акцизи:

• пиво – з 2,78 до 3,1 грн за літр;

• ігристі вина – з 11,65 до 13 грн за літр;

• вина – з 8,02 до 8,95 грн за літр;

• алкоголь (22% об'ємних одиниць спирту) – з 126,96 до 141,69 грн за літр 100%-го спирту;

• сидр – з 1,06 до 1,18 грн за літр;

• міцний алкоголь – з 126,96 до 141,69 грн за літр 100%-го спирту.

"Ставки акцизного податку на алкогольні напої пропонується збільшити на 11,6% з урахуванням прогнозного індексу споживчих цін на 2020 рік – 111,6% (постанова Кабінету Міністрів України від 29.03.2020 № 253)", – пояснюють в уряді.

Екологічний податок, перевірки і банківська таємниця

Крім того, на 11,6-12% підвищать також екологічний податок, ставки за використання водного, радіочастотного та лісового ресурсів. А щоб переконатися, що бізнес дійсно буде справно платити, уряд вирішив повернути перевірки.

Мораторій на перевірки ввели з 18 березня 2020-го і до кінця карантину. Ймовірно, тоді влада ще не здогадувалися, що карантин затягнеться на довгі місяці, а то й роки. Без контролю частина бізнесу ухиляється від сплати податків, бюджет втрачає мільярди.

Тільки за період декларування ПДВ за квітень-травень 2020-го визначено 2,5 тисячі ризикових суб'єктів господарювання, які скористалися сумнівним податковим кредитом з ПДВ на суму 2,2 млрд грн. Інформація є, але через мораторій податківці ніяк не можуть нею скористатися.

За цей час до податкової звернулися 600 українців, які заявили, що їхні права порушені: їм платять у конвертах, офіційно не оформлюють на роботу. Як тільки мораторій знімуть, чиновники зможуть відновити контроль і карати порушників.

Вишенька на торті – скасування банківської таємниці. Кабмін пропонує:

• розкривати на письмову вимогу податкового органу банківської таємниці про стан рахунків боржника, руху грошових коштів на рахунках, залишку коштів на рахунках, найму (оренди) банківського сейфа. Щоправда, для цього потрібно мати рішення суду про стягнення податкового боргу;

• якщо за шість місяців погасити борг, то штрафи та пені, нараховані за станом на 1 березня 2020 року, спишуть;

• без звернення до суду податковий борг можна буде списувати з банківського рахунку.

"В органа стягнення законні підстави для того, щоб перед направленням доручень (розпоряджень) до банків дізнатися про залишки коштів на таких банківських рахунках. Тому, з метою запобігання затягуванню банками таких законних вимог, необхідно їх зобов'язати розкривати банківську таємницю", – пояснюють у Міністерстві фінансів.

Що отримає бюджет

Кабінет міністрів традиційно після публікації проєкту бюджету знаходить способи збільшити надходження і переглядає Податковий кодекс, нагадує OBOZREVATEL фінансовий аналітик Володимир Мазуренко. Ефект від перерахованих вище рішень має скласти 2,7 млрд для державного бюджету і ще 500 млн грн для місцевих бюджетів.

"Насправді багато рішень вже давно назріли. Однозначно потрібно скасовувати мораторій на перевірки на час карантину. Він міг бути введений на період жорстких обмежень. Зараз, коли маємо адаптивний карантин, який може тягнутися хоч роками, держава зобов'язана відновлювати функцію контролю. Це одна з першочергових функцій податкової", – міркує Мазуренко.

А ось щодо ідеї розкрити банківську таємницю експерти ставляться обережніше. Аналітик Єгор Комов вважає, що це може вдарити по рівню довіри до банків. "Списування боргів із банківських рахунків це нормальна практика, яка вже застосовується. Навіщо водночас податківцям розкривати інформацію про залишок коштів – мені досі не зрозуміло", – підсумував Комов.