Після закінчення війни Україні доведеться побудувати абсолютно нову економічну модель, яка має базуватися не на експорті сировини, а на складніших системах розвитку. Важливо, щоб ця модель передбачала створення великої кількості високооплачуваних робочих місць для перенаправлення потоків трудової міграції в Україну.
Про це у своєму блозі "Якою бути Україні після війни. Два сценарії" на сайті OBOZREVATEL пише економіст Олексій Кущ. На його думку, Україні слід відмовлятися від галузевої моделі економіки на користь кластерної. 4-5 кластерів із капіталізацією у кілька десятків мільярдів кожен стануть магнітом для залучення інвестицій та створення нових робочих місць.
"Потрібно переходити від експорту сировини до розвитку переробки… Наприклад, розвивати переробку кукурудзи в біоетанол, ріпаку – у біодизель, а зерна – у спирт. Тим більше, що у сфері переробки аграрної сировини Україна може стати лідером у цілій низці напрямків. Наприклад, у виробництво біопалива буде нескладно залучити західні інвестиції, оскільки світ зараз перебуває на шляху так званого зеленого переходу. Хороші перспективи відкриваються у сфері виробництва рослинного білка", – пише Кущ.
Ще одним перспективним для України кластером може бути біотехнологічний. Йдеться про виробництво широкої лінійки товарів – від біодобавок до медпрепаратів. На думку економіста, цей перспективний напрям може стати базовим для розвитку економіки України після війни.
Також треба придивитися до кількох супутніх кластерів. Наприклад, до електротехнічного, який можна розвивати на базі кількох українських мегаполісів, тих же Львова, Києва. Також це може бути машинобудівний кластер у так званому індустріальному ромбі України: Дніпро – Запоріжжя – Кременчук – Кривий Ріг. Потрібно поглиблювати переробку металів, а на базі атомних електростанцій створити енергоємні виробничі майданчики з гарантіями для іноземних інвесторів збереження цін на електроенергію на 10-15 років", – зазначає Олексій Кущ. Він виділяє ще один важливий кластер – ВПК.
При цьому він радить після війни інвестувати державні кошти у розвиток людського ресурсу – науку, медицину, освіту.
"Україні вже зараз потрібно вести переговори з провідними технологічними компаніями – Ілона Маска, Річарда Бренсона тощо, щоб вони відкривали в Україні навчальні центри, в яких українці отримували навички, необхідні у сферах високих технологій... Важливо, щоб у рамках світового розподілу глобальних виробничих ланцюжків Україні було виділено якусь технологічну нішу, яка б забезпечувала складність економічних систем", – пише Кущ.
За його оцінками, у разі злагоджених дій державних інститутів, повернення на довоєнні 200 млрд доларів ВВП не займе багато часу, але Україні "потрібно замахуватися на більш серйозний рівень – наприклад, Польщі".
Як повідомляв OBOZREVATEL, у НБУ підрахували, що повномасштабне вторгнення завдало економіці України фізичних втрат у 100 млрд доларів, це еквівалентно 50% ВВП країни за 2021 рік. Йдеться про втрачений фізичний капітал – підприємства, житло, інфраструктуру. Крім того, економіка страждає і від людських втрат.