Блог | Головні цифри бюджету першого року повномасштабної війни: які висновки варто зробити

Маємо остаточні дані щодо виконання зведеного бюджету минулого року.

Отже, доходи зведеного бюджету-2022 склали майже 2,2 трлн грн (2196,3 млрд.грн.). Проти позаминулого року доходи зросли на 32,1% (+534 млрд.грн.). Проте у співставних показниках, без грантів, зростання було на порядок меншим - ↑ 3,3% (+54 млрд. грн.), а з врахуванням інфляції в реальному вимірі такі доходи впали.

Маємо пам’ятати про це: надання безповоротної допомоги партнерами є обмеженим за обсягами і в часі. Загальні податкові надходження скоротились на 7,6% (-110,6 млрд грн).

По бюджетоутворюючим податкам, зросли надходження від ПДФО (+20,3%), ренти (+5,4%), внутрішнього ПДВ з врахуванням відшкодування (+37,3%). Скоротились надходження від податку на прибуток (на 20,3%), внутрішньому акцизу (на 28,1%), імпортному акцизу (на 49,3%), імпортному ПДВ (на 35,3%).

Лише по двом основним податкам на імпорт – ПДВ та акцизу – скорочення проти позаминулого року склало 36,5% (більше 170 млрд грн). Місцеві податки скоротились на 6,2% (на 5,6 млрд грн), але доходи від єдиного податку, який займає левову частку в них, трохи збільшились – на 2,2% (на 0,95 млрд грн).

Надавши можливість на період воєнного стану не сплачувати єдиний податок для платників 1 і 2 групи, що не здійснюють діяльність, але водночас запропонувавши спец режим єдиного податку 2% для 3-ї групи без обмежень за сумою, ми підтримали і бізнес, і місцеві бюджети у найбільш складний час для країни.

Видатки зведеного бюджету – перевищили 3 трлн грн (3043,5 млрд грн). Проти позаминулого року видатки зросли на 65% (1199,1 млрд грн). Як вже неодноразово наголошувалось, основна причина такого зростання – необхідність фінансування видатків на оборону і безпеку. Проти позаминулого року видатки на оборону збільшились у 9 разів (або більш ніж на 1 трлн грн).

Якщо у 2021 році Україна витрачала на місяць з бюджету на оборону трохи більше 10 млрд грн, то після початку повномасштабної війни ця сума зросла до більш ніж 110 млрд.грн. Сумарні видатки на оборону, безпеку, правопорядок склали майже 1,6 трлн.грн. або 52,5% всіх видатків зведеного бюджету. У котрий раз хотів би звернути увагу, що бюджетні видатки на захист від рашистської агресії, ми фінансуємо за рахунок власних податкових і неподаткових надходжень, запозичень ОВДП, без грантів. І цих коштів, якщо винести за дужки емісійне фінансування НБУ, минулого року вистачило лише з невеликим запасом.

Пропонуючи заходи з податкової реформи, слід реалістично оцінювати ризики випадаючих доходів і балансу бюджету, а не аргументувати свої думки сліпою вірою.

Майже третину видатків зведеного бюджету становила соціальна сфера: соціальний захист (15%), освіта (9,6%), медицина (7,1%), духовний і фізичний розвиток (1,1%). Проти позаминулого року видатки на соціальний захист збільшились на 23,9%, що дало змогу захистити соціальні виплати від інфляції під час війни (середня інфляція за підсумками 2022 року становила 20,2%).Решта видатків (14,8%) розподілились наступним чином: 8,2% - загальнодержавні функції, з них 5,3% - обслуговування державного боргу, 5,1% - економічна діяльність, 1,4% - ЖКГ, 0,2% - екологія.Отже, 5/6 видатків зведеного бюджету 2022 року склали два великих напрями: безпека/оборона і соціальна сфера.

Маємо бюджет воюючої країни, але із збереженням нагальних видатків на соціальний захист, охорону здоров’я і освіту. Завдяки реструктуризації вдалося значно скоротити витрати на обслуговування державного боргу. Решта, включно із підтримкою економіки, на жаль, фінансується за залишковим принципом. Це добре видно по капітальним видаткам, які скоротились більш ніж на третину проти 2021 року.Дефіцит зведеного бюджету (з врахуванням кредитування) становив 842,4 млрд грн (за попередніми оцінками – 17,5% ВВП).

Це рекордний показник дефіциту зведеного бюджету за увесь час незалежності України. До цього найбільший дефіцит був у 1992 році – 13,7% ВВП. Дефіцит минулого року було профінансовано за рахунок пільгових зовнішніх запозичень та емісії НБУ. Чи створює такий дефіцит ризики для макроекономічної стабільності: інфляції, курсу, державного боргу. Так, звісно створює. Але завдяки підтримці партнерів, які надали минулого року більше 31 млрд. дол на фінансування бюджету у вигляді винятково пільгових кредитів і безповоротних грантів, обмеженій бюджетній емісії з боку НБУ, яка стерилізувалась через продаж валюти на міжбанку, вчасній і безапеляційно підтриманій кредиторами реструктуризації більшої частини зовнішнього боргу, такі ризики залишались контрольованими. Попри війну і значний рівень дефіциту, Україна зберегла відносну макрофінансову стійкість, маючи співставну з деякими країнами ЄС інфляцію, помірну девальвацію на 25%, стійку банківську систему і належним чином врегульовану ситуацію із держборгом.

Утім маємо розуміти, що такий рівень дефіциту зведеного бюджету у довгостроковій перспективі є несумісним із макроекономічною стабільністю. Тож попереду непростий шлях із його приведення до безпечного рівня, який, сподіваюсь, ми пройдемо до кінця разом із партнерами зі США, ЄС і МФО. Перші кроки на цьому шляху в рамках моніторингової програми з МВФ, за якою ми взяли на себе зобов’язання відмінити окремі пільги уведені у військовий час, як наприклад спец режим 2% по єдиному податку, вже зроблено. Але звісно аби мати надійний план фіскальної консолідації на віддалену перспективу спочатку країна має вижити, перемогти і стати на повноцінний шлях післявоєнного відновлення.