Гетманцев: я би не "зносив" банківську таємницю, є значно цікавіші рішення

OBOZREVATEL зустрівся з головою комітету ВР з питань фінансів, податкової та митної політики Данилом Гетманцевим поговорити про наслідки для економіки країни обстрілів критичної інфраструктури країни, але розмова вийшла значно ширшою. Зачепили і нові податкові ініціативи влади, скасування банківської таємниці для податкової та проблеми безробіття.

Комітет Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики

– Заступник керівника Офісу президента Ростислав Шурма пропонує нову версію податкової реформи "10-10-10". Ідей 3: 10%-ий податок на виведений капітал замість податку на прибуток, податок на зняття готівки, умовно тих же 10%, і боротьба з "зарплатними ФОПами". Ці пропозиції – раціональні?

– З одного боку, вітаю, що колеги нарешті перейшли до певного конструктиву у своїх податкових пропозиціях. З іншого, не можу підтримати податок на зняття готівки, на мою думку, це матиме певний деструктивний вплив на цілі сектори бізнесу. Особливо у війну. Хоча погоджуюсь із тим, що він може бути у випадку схвалення пропозиції певним компенсатором втрат бюджету. За дорученням президента ми з НБУ ще до війни розробляли концепт зменшення готівкових розрахунків. Це дійсно наша стратегічна мета, але в світі немає країни з суто безготівковим розрахунком. За підрахунками НБУ, відсоток готівки до ВВП за 4-5 років можна зменшити з 12 до 7%. Це в сучасний реаліях за розрахунками НБУ максимум, на що ми можемо розраховувати. Водночас, можливо, у колег є альтернативні розрахунки, варто їх вивчити.

Податок на виведений капітал – дискусія щодо його введення стара як світ. Якщо раніше колеги пропонували встановити 10% податку на прибуток, зараз говорять вже про податок на виведення капіталу. Концепція зазнає карколомних змін у процесі реалізації (сміється). Це точно не компенсатор. На жаль, впровадження податку в ДіяСіті показало те, що лише третина компаній-резидентів ним скористалася, отже, він не настільки популярний, наскільки хотілося б авторам ідеї. До того ж ідею треба обговорювати з нашими партнерами, які категорично проти введення цього податку.

Я прихильник істотного покращення адміністрування чинних податків, переходу на електронну форму взаємин з податковою, зняття при цьому всіх корупційних ризиків. При такій моделі взаємин усі запити задокументовані, ніяких хабарів, ніякого додаткового навантаження, все "літає". Так працює податкова у Європі, що дозволяє швидко відшкодовувати ПДВ. За 4 дні – від подачі заявки – відшкодовується ПДВ у Литві.

Боротьба з "зарплатними ФОПами": ми точно до цього колись прийдемо. В процесі інтеграції в ЄС ми повинні відмовитися від практик ухилення від оподаткування. Чи повинні ми це робити під час війни – питання також дискусійне. Проте погоджуюсь, що принаймні 2 з 3 ідей містять компенсатор надходжень бюджету.

– Раніше ініціатори "10-10-10" таких компенсаторів не пропонували?

– Досі ми говорили про якісь ефемерні компенсатори. Наприклад, підвищення акцизу на тютюн. Ми і так підвищуємо на 20% щороку, і більше підвищувати немає підстав. Загалом всі запропоновані до цього компенсатори в найкращому випадку не покривали і десятої частини втрат. Тому я вітаю те, що колеги прийшли до конструктиву.

До речі, в межах реформи вони також планували фактично "знести" банківську таємницю для податкової. Я б такого не робив. Я радше придумав певні механізми, які б дозволили, з одного боку, покращити адміністрування, з іншого – не допустити повного руйнування банківської таємниці. Тут йдеться про перехідні механізми.

– Що значить у даному випадку "знесення" банківської таємниці? Податкова, теоретично, сьогодні може отримати доступ будь-куди. В чому різниця?

– Треба в них питати, що вони мають на увазі. Зазвичай йдеться це повний доступ до банківського рахунку в режимі онлайн. Я б пропонував робити це за згодою платника, що надається на певний проміжок часу. Мова про те, щоб за згодою фізичної особи, ФОПа чи маленької юридичної особи податкова могла мати доступ до рахунків і замість платника складати попередню декларацію, яку платник акцептував би, або не акцептував. Якщо я не хочу вести свою бухгалтерію і хочу, щоб це зробила за мене податкова, то даю доступ до своїх рахунків, а я лише вношу зміни чи просто акцептую надіслане. Але наскільки я розумію, мова йде точно не про це.

– Хто стоїть за податковими змінами, крім Шурми? В цій історії є міністр економіки?

– Я не знаю. Думаю, що ні. Ми чули нещодавно заяву Ю. Свириденко про недоцільність скасування ЄСВ. Погоджуюся з нею абсолютно.

– У чому полягає ідея диджиталізації податкової?

– Напрямків багато. Кінцева мета – диджиталізувати всі податкові процедури.

Звітність підприємця аналізується віддалено і автоматично тестами, завантаженими в програму ДПС. При цьому підприємець повинен мати можливість попередньо перевірити свою звітність через базу податкової самостійно, отримали результат тесту та виправити помилки. Листування з податковою повинно відбуватися виключно в електронній формі, а за результатами складається електронний профіль платника, рейтингування платників. Платнику відомо, як профіль покращити. Ми фактично прибираємо виїзні перевірки, крім платників з високим ступенем ризику.

Значно вдосконалюємо, інтегруємо з усіма реєстрами електронний кабінет платника податків, забезпечуємо синхронізацію кабінету з сторонніми сервісами. Вдосконалення потребує також система електронного адміністрування ПДВ. Ми повинні значно скоротити строки на податкові процедури, особливо відшкодування ПДВ – ставимо амбітну ціль у 7 днів з моменту подання заявки.

Ті самі ФОПи зможуть передати адміністрування податків на банк і самі не вестимуть жодної бухгалтерії.

Для фізичних осіб та малого бізнесу передбачаємо складання податковою попередньої декларації. Згідний – підпиши одним кліком і оплати податок, не згідний – внеси будь-які зміни.

Окрема частина роботи – це онлайн-навчання платників. Ми хочемо, аби будь-який платник зміг отримати відповідь на будь-яке своє питання безпосередньо з сайту податкової або через надсучасний кол-центр.

Реалізувавши це, ми хочемо скоротити податкову на 30% наступного року, але це не призведе до скорочення видатків, бо прагнемо підвищити заробітну плату тим категоріям службовців і тим податківцям, які працюють на особливих ділянках, наприклад, це акциз, ПДВ і подібні напрямки. Хочемо, щоб податківець заробляв достойні гроші і був мотивований.

– Як удари по енергетичній інфраструктурі позначились на економіці країни?

– Вже погіршився прогноз ВВП у жовтні до -39% до такого ж місяця минулого року. У листопаді вже -41%. Великі і середні підприємства скорочують виробництво.

Серйозна проблема з оплатою праці. Незважаючи на тривоги, роботодавець сплачує 8 годин роботи, а людина працює менше. Це також лягає на собівартість виробництва і логістику, яка також зруйнована і також накладає негативний має ефект на економіку в цілому.

Ми можемо сперечатися про якісь цифри і говорити про відсоток, але точно це завдає шкоди по підприємствах, це очевидна річ. До речі, є підприємства, де ти взагалі не можеш генератори встановити. Я знаю бізнеси, які зупинилися. Використання генераторів – це зростання собівартості, бо генераторна енергія мінімум втричі дорожча за звичайну.

Є приклад. Здавалося б, виробництво скла не є стратегічним для України. Але у нас знищене одне з підприємств і залишилось ще кілька. Вони поставили генератори, але пляшка у них виходить "золотою". В 3,5 рази дорожча. А у нас горілка розливається за законом тільки в скло. Виходить, від повернення на підприємство електроживлення залежать акцизи. Це як приклад, а їх дуже багато.

З іншого боку, немає і катастрофи. Є дуже важка, але контрольована ситуація.

– Чи значить це, що частина українського бізнесу вимушена буде згорнутися, і на його місце зайде іноземний виробник? І чи є якісь прогнози по ринках?

– Прогнозів по ринках немає. Енергетики роблять все можливе, щоб досить швидко відновити втрачене, і ми досить швидко відновлюємося. Блекаут у нас, слава Богу, поки що короткий. Але перспектива того, що український бізнес зупинятиметься, безперечно, існує.

– Фактично, це говорить про очікуване збільшення безробіття і втрати бюджету. Є розуміння, наскільки менше країна цього року збере до бюджету через ці енергетичні проблеми?

– Проблеми з енергетикою у нас почалися в жовтні. Тоді як внутрішні податки взагалі мають певний часовий лаг, тому ми не відчули впливу кризи на надходження держбюджету. Більше того, ми мали запас перевиконання, я думаю, що план на цей рік ми плюс-мінус 1% виконаємо. Це насправді фантастичний результат, я дякую бізнесу за те, що він займає конструктивну позицію, відмовляючись від ухилення від оподаткування. Проти минулого року ми будемо мати десь приблизно +12%, незважаючи на падіння економіки. Ми перевиконали план по ПДВ, по акцизному податку і трішки по ренті.

– Яким у частині показників буде початок наступного року?

– Важким. Ця зима взагалі буде найважчою за всю історію нашої держави. Найважчою для бізнесу, для людей і тут не повинно бути ілюзій. Але ми обов'язково вистоїмо. Навесні буде легше, вже економіка адаптується, підприємства адаптуються. Хоч би якими були ці обстріли, ми все одно реалізуємо до весни рішення, які дозволять створити альтернативу для пошкоджених об’єктів інфраструктури. Є допомога Заходу, допомога наших партнерів, буде тепліше, буде сезонне зменшення споживання енергоносіїв.

Тому думаю, що новини дві. Одна погана – зима буде дуже важкою, найважчою. Друга хороша – навесні буде легше. Ми вже пройдемо найгірший етап цього конфлікту.

– Є розрахунки, цифри щодо того, як зростає безробіття?

– Безробіття на кінець цього року майже 30%, і це дуже погано. До війни було 9%.

– Є якісь програми допомоги цим людям?

– Всі програми кредитної або грантової підтримки бізнесу – "5-7-9", "єРобота" – так чи інакше орієнтовані на створення або збереження робочих місць. Восени почали запуск у регіонах оплачуваних громадських робіт. Діють компенсації роботодавцям за працевлаштування внутрішньо переміщених осіб. Але ці програми можуть лише частково пом’якшити негативний ефект.

Проблема з працевлаштуванням тимчасово переміщених осіб, біженців, напевне, взагалі найскладніша. Бо її неможливо вирішити швидко, вона вирішується тільки зі зростанням економіки, створенням робочих місць, а підстав для зростання економіки немає.

Зростає економіка лише внаслідок інвестицій. Так от, немає жодних підстав для зростання економіки, коли йде війна. Тому держава повинна підтримувати найбільш вразливі, малозабезпечені сім’ї, і це ми робимо попри війну. Ми збільшуємо виплати, ми індексуємо пенсії і будуть розширюватися відповідні програми попри війну. Якщо говорити про працевлаштування і про вирішення питання зі створенням робочих місць, то це питання економічного зростання, середньострокової перспективи, яке залежить насамперед від завершення активної фази війни.