Радник прем'єр-міністра Юрій Голик: "Хороші дороги "зшиють" Україну"

Будівництво хороших доріг в країні важливе в тому числі і для того, щоб люди, які в'їжджають з окупованих територій, "потрапляли у рай", бачили якісно іншу інфраструктурну України.

Про це в ефірі програми "16+" Романа Скрипіна заявив радник прем'єр-міністра України Юрій Голик, повідомляє "Інформатор".

Юрій Голик також розповів про те, з якими труднощами зіткнувся під час роботи радником голови Дніпропетровської ОДА Валентином Резніченком у 2015-2019 роках, і як вдалося стартувати масштабні інфраструктурні зміни в області. Повну версію відео можна подивитись тут.

Про початок військових дій і ситуацію в Дніпрі

"Резніченко був главою Запорізької ОДА 27 чи 28 днів, а потім став головою Дніпропетровської ОДА. Коли прийшли в адміністрацію, перший час ми перебували в одному з кабінетів, - сказав в минулому радник голови ДніпроОГА, а нині радник прем'єр-міністра Юрій Голик. - Там все кабінети на вигляд однакові, мені навіть здається, що один з меблевих комбінатів під Дніпром в кілька змін наробив меблів і заставив ними всі будівлі. Заходячи в один кабінет можна загубитися, де ти знаходишся.

У цій кімнаті знаходилися всі, в цьому кабінеті приймалися рішення. Якийсь невеликий open-space. Там висіли військові карти області, де треба перекривати дороги, залізничного вокзалу і так далі. Там же була знаменита історія, коли держава залишалася бездіяльною і було не зрозуміло, що відбувається, вони там "Уралами" перекривали залізничні шляхи, щоб потяги з Донецька не заїхали в місто зі зброєю і зеленими чоловічками.

Держава була тоді паралізованою, не готовою до війни. У нас не було армії і тактики. Держава виїжджала на окремих особистостях і командах. Якщо цю команду змінюють, то напевно був якийсь конфлікт. Це вже потім з'являється можливість почитати і зрозуміти його витоки.

Валентина Резніченка насправді не питали, чи хоче він бути головою Запорізької ОДА, бо тоді главою адміністрації був Борис Ложкін і це було більше "допоможи, зроби, ти впораєшся". А коли переводили в Дніпропетровську адміністрацію, це було таке ж напівпрохання, напівдоручення. Я автоматично, як радник, переїхав тоді з ним.

Навіщо доларовому мільйонерові робота на державу

На момент приходу в обладміністрацію, у нас не стояло питання заробітку, оскільки ми 20 років займалися медіа-бізнесом. Ми створювали успішні бренди і заробляли на рекламі. "УМХ" (Український Медіа Холдинг - авт.) - це лише частина моєї біографії. Я був співзасновником і головним виконавчим директором великої регіональної компанії, яка продавала рекламу в чотирьох областях (Донецькій, Луганській, Харківській і Дніпропетровській) та входила в топ-5 видавничих будинків України по заробітку на рекламі. Якби не війна, ми б продовжували свою експансію в інші регіони і ми б увійшли в топ-3.

На момент 2015 року, ми були бізнесменами, що відбулися і на хвилі патріотизму вважали, що йдемо рятувати країну. Потрапивши в це бюрократичне пекло, ми розуміли, що ця бюрократична машина їде сама по собі, а ми зі своїми фантазіями їдемо окремо.

Одна з проблем, з якою ми зіткнулися, не потрапляла зовсім в нашу парадигму. Це коли ми заїхали за 80 кілометрів від Дніпра і просто почали спілкуватися зі звичайними людьми. У них проблеми найпростіші: немає водопостачання в будинках. Тобто, в цей час Ілон Маск думає, як ракети запускати в космос, а ми в 80 кілометрах від Дніпра стикаємося з відсутністю води. Станом на 1 січня 2015 року біля 100 тисяч людей не було води в будинках, а на момент нашого відходу з ОДА кількість скоротилася до 10-12 тисяч чоловік.

#Команда Резниченка

Під час нашого приходу в ОДА, ми відразу обумовили головну річ, що ми не ліземо в політику і вибори. Ми - це інфраструктура і економіка. Одна з соціологічних контор в 2017 році вставила в графу партій на місцеві вибори "Команду Резніченка". У результатах цієї київської соціологічної компанії з'явилися рейтинги в районі 35%, які політична партія команди Резниченка набирала на можливих виборах до обласної ради, якби вони відбулися в найближчу неділю.

Коли в Києві у високих кабінетах побачили результати дослідження, в яких якась команда Резніченка, яка не витрачає ні копійки грошей на рекламу, отримує такий результат, то недвозначно сказали - ви з цим щось вирішуйте. Схоже, людей, які заходять в будівлі на Банковій, на Грушевського кусає якийсь вампір. Президента Володимира Зеленського поки не покусали. Я з ним спілкувався кілька разів і він не інфікований цим вірусом - це те, що я бачу.

У підсумку, хештег з "Команда Резніченка" кілька разів змінювався до фрази "Не ний, а будуй", і ми вимушено стали самі продавати свій результат. Коли ми зрозуміли, що його продавати ніхто не буде і він потоне - то ми перетворилися частково в політиків, якими ми ставати не хотіли взагалі.

Чому Голик завжди радник?

В силу того, що якась частина моєї родини змушена в силу медичних причин перебувати по той бік військових дій, то в якийсь момент я зрозумів, що вони стануть заручниками моєї посади тут.

Я подав свої документи і пройшов всі співбесіди в Адміністрації Президента. І в якийсь момент, коли сталося чергове загострення (а тоді йшли бої під Мар'їнкою), я дуже для себе сильно зважував - чи хочу я бути заступником губернатора найбільшої області країни, а частина моєї родини там, за лінією розмежування і вона фізично не може звідти виїхати, чи хочу я, щоб вони стали заручниками - я зрозумів, що не хочу і що сім'я важливіша. У цей момент я прийняв для себе рішення, що буду радником. Напевно, це погано з точки зору моєї трудової книжки, або біографії.

Про критику нинішнього голови ДніпроОГА

Детальніше про заяви нинішнього глави облдержадміністрації Олександра Бондаренка можна прочитати тут.

Перше, ціна на будь-яке будівництво визначається не бажанням глави адміністрації і не бажанням його радника. Ціна визначається на підставі зробленого проекту, так званої "проектно-кошторисної документації", яка пройшла державну експертизу. У цьому документі експерт, який поставив свій підпис і номер, згідно з ліцензією, перевіряє цей проект на відповідність індикативним цінам.

У кожній області країни один раз в 3 місяці, випускається збірник індикативних цін на будівельні матеріали. Тому в проекті будь-якого будівництва, що пройшло держекспертизу в принципі не може бути завищених цін. Крім того, у нас система ціноутворення в будівництві побудована на грошово-ресурсному методі, коли держава оголошує підряднику ті ціни, за якими він повинен будувати. Наприклад, зарплата будівельника в кожній області визначається рішенням сесії обласної ради на підставі розпорядження голови Мінрегіонбуду. Зараз це Міністерство розвитку громад і територій України.

Це означає, що компанія офіційно платить працівникові, що працює на будівництві, не стільки, скільки він коштує на ринку, а стільки, скільки йому дозволила платити держава. Крім того, будь-яка розцінка, яка існує в будівництві, часто дуже сильно відрізняється від реальної. Наприклад, держава каже: "Ви будете класти плитку по 200 гривень за 1 м2". А на ринку це коштує 800 грн. І експерт не може вище цієї ціни піднятися, тому що, якщо він це зробить, то йому загрожує кримінальна справа.

Друге. З точки зору будівництва. В державі завжди така дивна історія, яку, напевно, чули всі. В кінці року залишаються гроші. Мінфін говорить: "У нас невиконання програми такої-то і стільки-то". Ці гроші залишаються і переходять на наступний рік. У нас була єдина область в країні, в якій освоєння грошей було на рівні 97-99%. Це означає, що ми використовували всі заплановані гроші.

Крім того, в Дніпропетровській області в 14 разів за чотири роки виріс бюджет розвитку. Це не те, що витрачається на проїдання, на енергоносії, зарплати, а то, що йде на капітальні витрати. Для того, щоб цей бюджет доходив до будівництв, ми одночасно починали кілька десятків проектів. По кожному з будівництв є графік виконання робіт на об'єкті.

Говорити, що ви, хлопці 1 липня пішли з адміністрації, а там якась школа готова, а якась готова на 80%, можна. Тому що ми за будівельними нормами не могли все закінчити до 1 липня. З точки зору того, що ми спочатку зробили багато проектів, то у нас була програма соціально-економічного розвитку території, за якою ми і рухалися. Ми зробили 220 об'єктів і ще близько 60 об'єктів повинні були бути закінчені до кінця року, але нова команда вже з ними не впоралася.

Як "зшити" Україну

Дорога Маріуполь-Запоріжжя, як і інші траси, має дуже велике значення. У мене, як у громадянина цієї країни, є стійке переконання, яке сформувалося ще до війни, що поки житель умовного Маріуполя, на легковій машині не зможе, не втративши жодного колеса, доїхати до Львова і Мукачево, ми країну не зшиємо. Я перший раз потрапив на Західну Україну в 2006 році. За статистикою, 83% жителів Луганської та Донецької області на початок 2014 роки не заїжджали далі за Ялту, яка знаходиться на Азовському морі. Тобто, максимум куди вони виїжджали - це Азовське море. Тому, коли ми жителям Луганської та Донецької області "продавали" історію про ЄС, вони цього не розуміли. Тому що для Львова ЄС - це зрозуміло, а на Донбасі цього не розуміли.

За ремонт і будівництво доріг відповідає Укравтодор. Раніше неможливо було якісно побудувати всю дорогу, тому що Укравтодор її постійно нарізав на дрібні шматочки. Наприклад, траса 208 км Запоріжжя-Маріуполь була розбита на 12 ділянок, кожен з яких був визначений під якусь окрему компанію. Уявіть: одна траса, однієї категорії, одного індексу, розділена на 12 ділянок з абсолютно різними вимогами до тих, хто буде нею займатися. Чому ми зробили траси Запоріжжя-Маріуполь швидко? Тому що ми кардинальним чином змінили підхід до організації цього процесу. Хороші дороги важливі ще й тому, що людина, що виїжджає з окупованої території на територію України, повинна потрапляти в рай. Він повинен побачити іншу Україну інфраструктурно.

Проблема в тому, що люди, які потрапляють у владу, які спочатку хочуть і можуть змінити правила, дуже швидко перетворюються в політиків. Потрібно мати силу приймати непопулярні рішення. Якщо це буде відбуватися, то тоді якість інфраструктури зміниться, а значить і якість життя зміниться.