Допомога літнім людям: як соціальні робітники Дніпра працюють у передмісті

У Краснопіллі працює відділення "Догляд вдома" Дніпровського міського територіального центру соціального обслуговування. Нині його працівники опікуються 138 людьми поважного віку та особами з інвалідністю, які через вік або стан здоров’я потребують постійної підтримки.

Одна з підопічних терцентру, Любов Сита, користується його послугами ще з 2003 року. Вона розповідає, що приходить сюди не лише за необхідною допомогою, а й за спілкуванням. За її словами, з роками здоров’я не поліпшується, однак увага та підтримка працівників центру допомагають не втрачати оптимізму. Жінка зізнається, що для людей поважного віку увага часто не менш важливе, ніж сама допомога.

Соціальна робітниця Ольга Гриб щодня опікується десятьма підопічними, а за потреби підміняє колег і допомагає ще шістьом людям. До її обов’язків входить придбання продуктів і ліків, прибирання, допомога по господарству та виконання інших побутових справ. Найстаршому підопічному, за яким вона доглядає, – 91 рік. Найважливішою частиною своєї роботи жінка називає саме спілкування, адже літні люди дуже чекають на ці зустрічі і потребують не лише практичної допомоги, а й звичайної розмови.

Особливість роботи у Краснопіллі полягає в тому, що це район приватної забудови. Тому соціальним робітникам доводиться допомагати не лише в будинку, а й по господарству та на прибудинковій території.

У Дніпровському міському територіальному центрі соціального обслуговування зазначають, що майже третина підопічних цього відділення – люди з інвалідністю І та ІІ груп, а також люди з низьким рівнем рухової активності. Водночас у самому відділенні створюють комфортні умови для роботи соціальних працівників: оновлюють приміщення, покращують матеріально-технічну базу, а під час відключень електроенергії забезпечують можливість зігрітися та перепочити перед наступними виїздами. Це дозволяє безперервно надавати допомогу навіть попри виклики воєнного часу та віддаленість району.

Для багатьох підопічних соціальні робітники стали людьми, які не лише допомагають вирішувати побутові питання, а й повертають відчуття турботи, підтримки та впевненості, що вони не залишилися наодинці зі своїми проблемами.