Дніпро спрямував 24,5 млн грн на соціальну підтримку ліквідаторів аварії на ЧАЕС
У Дніпрі проживає близько 5,2 тисячі осіб, які постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС. Для них діє Комплексна програма соціального захисту, яка є найбільш потужною та розгорнутою серед міст України. У 2026 році на її реалізацію в бюджеті громади передбачено 24,5 млн грн. Кошти спрямовують на матеріальну допомогу, оплату житлово-комунальних послуг, оздоровлення у санаторіях та забезпечення ліками.
Як зазначив заступник міського голови, директор департаменту соціальної політики Дніпровської міської ради Едуард Підлубний, лише до 40-х роковин аварії понад 3 тисячі ветеранів-чорнобильців і родин загиблих уже отримали матеріальну допомогу на суму понад 7,4 млн грн. Окремо виплати надали 1 369 вдів і вдівців, які вже отримали матеріальну допомогу на суму понад 5,2 млн грн, та 1 916 ліквідаторам 2-ї та 3-ї категорій.
Голова Дніпровської міської спілки "Союз Чорнобиль України" Ігор Турчин наголосив, що Дніпро залишається містом, яке реально піклується про ліквідаторів і їхні родини.
"Дніпро – приклад того, як має ставитися держава до людей, які 40 років тому врятували країну від ядерного лиха. У місті продовжують допомогати особам з інвалідністю та ліквідаторам усіх категорій, підтримувати родини, вдів, а також закупати санаторні путівки та ліки", – зазначив він.
Ігор Турчин також поділився власними спогадами про участь у ліквідації аварії на ЧАЕС.
"Для багатьох моїх побратимів Чорнобиль став моментом, коли мирне життя раптово закінчилося. Був ядерний вибух і, те, що сталося потім – хвороби, лікарні, постійна боротьба за виживання – назавжди розділило наше існування на "до" та "після". Мій шлях почався 23 серпня 1986 року з виклику до військкомату. Вже наступного дня я був у зоні. За плечима – 33 виїзди на станцію та робота на даху третього енергоблоку", – розповів він.
Ліквідатор Євгеній Скалозуб, який у 1987 році добровільно повернувся із Сибіру, щоб працювати в 30-кілометровій зоні, зазначив, що тоді серед військових була велика кількість охочих долучитися до ліквідації наслідків аварії.
"Я одразу написав рапорт за власним бажанням, щоб повернутися додому. У зоні працював у військовій контррозвідці, забезпечував оперативний контроль, допомагав командуванню та усував умови, які заважали виконувати завдання. Знаєте, увага проявляється в деталях: коли тобі на телефон приходить особисте повідомлення від мера з підтримкою – це надзвичайно приємно. Навіть під час війни місто знаходить можливість виділяти мільйони на підтримку ліквідаторів та вдів. Ми відчуваємо, що про нас пам’ятають не на словах, а на ділі", – сказав він.