АЗС Дніпра влаштували пастку для водіїв: як уберегтися
У Дніпрі для водіїв приготували нові пастки на автомобільних заправних станціях (АЗС). Так, співробітники заправок проводять махінації з бензином і кладуть гроші собі в кишеню.
OBOZREVATEL докладно розповість про жорсткий обман і куди звертатися, якщо Ви стали заручником шахрайства.
Читайте: Під Києвом заправку звинуватили в крадіжці
Недолив бензину
Працівники дніпровських АЗС часто не доливають пальне в бак на належну суму, але при цьому причину не називають. Подібний випадок стався з місцевою мешканкою Аліною:
"За кермом я зовсім недавно – майже 5 місяців. Завжди заправляла машину на одній і тій же станції, поки не побачила, що з кожним разом мене намагаються обдурити.
Наприклад, я заправляю авто на 10 літрів, відповідно, даю 300 гривень. Якось стала помічати, що мені не доливають пальне на всю суму і дають здачу – 30-50 гривень. Так як я початківець водій, то спочатку не надавала цьому значення. Але на такі хитрощі я стала потрапляти все частіше.
Нещодавно заїхала на АЗС разом з чоловіком і ситуація знову повторилася. Хотіла заправити машину на всі 300 гривень, а в підсумку заправник приніс здачу і залив неповний бак на 270 гривень. На наші з чоловіком обурення нам відповіли: "Так сказала диспетчер". Після цього ми зрозуміли, що диспетчер і заправник проводять якісь махінації і таким чином обманюють водіїв. Чоловік намагався розібратися, співробітники АЗС "відморозилися", і в результаті все закінчилося гучними словами, але паливо ніхто так і не додав. Звичайно, ми могли далі розбиратися в цій ситуації, але часу не було", – розповіла Аліна.
Читайте: Підроблене пальне на АЗС України: розкрито масштабну схему
Що ж насправді
Як з'ясував OBOZREVATEL, в подібні махінації на АЗС потрапляють багато водіїв Дніпра. Так, співробітники автозаправок дурять людей різними способами.
По-перше, часто працівники АЗС утримують шланг в баку. Коли машину заправляють паливом, то співробітник станції відпускає кнопку на шлангу і бензин не надходить в бак. Таким чином, за одну зміну заправник може "заощадити" і залишився паливо забрати собі.
По-друге, працівники автозаправок можуть перегинати або скручувати шланг з паливом. У вигинах шланга бензин накопичується і не потрапляє в бак. На цьому співробітники АЗС теж добре "заробляють".
Досвідчені водії застерігають:
"Якщо у Вас є можливість, то краще самому заправляти свій автомобіль. Тоді Ви будете точно знати, що Ваші гроші не пішли комусь в кишеню, і бак буде заповнений паливом".
Крім цього, заправники і диспетчери вступають в змову і теж намагаються обдурити водіїв. При цьому вони використовують чеки.
Як стало відомо, співробітники АЗС використовують фальшиві чеки і надають їх при звіті в бухгалтерії. Таким чином, вони пояснюють, що не виконали норму палива і продовжують наживатися на водіях.
Іноді працівники автозаправок можуть схитрувати на талонах або паливних картах. Наприклад, заправники можуть заливати бензин по паливній картці в чужу машину, але при цьому за паливо брати тільки готівкові гроші.
Читайте: В Україні обвалилися ціни на бензин: що трапилося
Куди звертатися, якщо Ви потрапили в пастку АЗС
Відповідно до Закону "Про захист прав споживача", Ви маєте повне право вимагати перевірити факт недоливу палива. Тому потрібно звернутися до диспетчера автозаправки. Для цього Вам повинні надати мірник (прилад для вимірювання рідин методом наливу і подальшого зливу, – ред.).
Якщо факт недоливу все-таки виявився, то необхідно скласти акт, де буде вказано кількість палива в мірнику.
Відзначимо, що обов'язково повинен бути чек або інший документ, що підтверджує оплату палива.
Після складу відповідного акта обидві сторони зобов'язані його підписати. У разі відмови винної сторони, можна залучити очевидців або викликати поліцію. Далі правоохоронці будуть з'ясовувати всі обставини того, що сталося.
Читайте: Що буде з цінами на бензин в Україні: розкрито подробиці
Штрафи за порушення
Згідно з Законодавством України, при обмірювання, обважування, обрахунку або іншому обмані порушнику загрожує адміністративний штраф: на посадових осіб – від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на юридичних осіб – від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.